печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44769/17-к
21 серпня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Київської області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із скаргою про повернення тимчасово вилученого, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 15.07.2017, майна, а саме:
- свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_1 автомобіля «Шевроле експрес» номер НОМЕР_2 ;
- ключі-брелок чорного кольору;
- зв'язка ключів від приміщень будинку власника автомобіля;
- годинник «Orient»;
- мобільний телефон «Nokia» з номером НОМЕР_3 ;
- Ключ-пульт відкриття-закриття шлагбауму білого кольору.
Під час розгляду скарги адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги, просив їх задовольнити, вказуючи наступне. У провадженні СУ прокуратури Київської області знаходиться справа № 12017110230001178, по факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 15.07.2017 року о 01 год. 00 хв. на площі Шевченка у м. Українка Обухівського району Київської області керуючи автомобілем «Lexus NX 300h» номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 , здійснив виїзд на узбіччя та допустив зіткнення з деревом.
15.07.2017 року під час огляду місця дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus NX 300h» номер НОМЕР_4 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , старшим слідчим СВ Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , було вилучено з автомобіля речі та документи (майно), що належать безпосередньо власнику автомобіля - ОСОБА_4 та її родині, які не мають будь-якого відношення до скоєної дорожньо-транспортної пригоди та не можуть мати значення для досудового розслідування кримінального провадження №120171102300001178 від 15.07.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
Адвокат ОСОБА_3 наголошує, що за приписом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку, огляду може здійснюватися також тимчасове вилучення майна. Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучене майно, щодо якого прямо не надано дозвіл на відшукання в ухвалі про обшук, та не відноситься до переліку предметів, які вилучені з обігу законом, вважається тимчасово вилученим майном. Також у відповідності до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено, однак наразі ухвала про арешт вилученого під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди майна відсутня.
З цих підстав, власник - ОСОБА_4 , в особі представника за довіреністю серії НАК 455408 - ОСОБА_7 , з відповідним клопотанням, в порядку ст. 169 КПК України, звернулась до органу досудового розслідування в кримінальному проваджені №12017110230001178 від 15.07.2017р. - СУ прокуратури Київської області Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (вхідний №1696 від 21.07.2017 р.) про повернення тимчасово вилученого майна 15.07.2017 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка останнім залишено без належного реагування у відповідності до чинного законодавства.
Так, 01.08.2017 року представником власника майна отримано лист №11178 вих.-17 від 29.07.2017 року, за підписом слідчого в ОВС другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області радника юстиції - ОСОБА_8 , за змістом якого ОСОБА_4 та його представнику не надано процесуального статусу, в порядку п.19 ст.3 КПК України, у вказаному кримінальному проваджені, у зв'язку з чим розгляд слідчим вказаного клопотання є неможливим.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 звертає увагу, що у листі №11178 вих.-17 від 29.07.2017 року органу досудового слідства не вказано на наявність жодного доказу того, що вилучені у ОСОБА_4 , речі та документи, під час огляду мають співвідношення до обставин кримінального провадження №12017110230001178 від 15.07.2017р. чи відношення до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди іншою особою.
Інші особи, які беруть участь у справі не з'явились, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, завчасно, причина неявки суду не відома.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутність вище зазначених осіб.
Вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку.
За приписом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку, огляду може здійснюватися також тимчасове вилучення майна.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучене майно, щодо якого прямо не надано дозвіл на відшукання в ухвалі про обшук, та не відноситься до переліку предметів, які вилучені з обігу законом, вважається тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасове вилучення майна є фактичне позбавлення права власності на майно до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку, огляду майно є тимчасово вилученим майном на яке при наявності підстав, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідного обґрунтування необхідності може бути накладений арешт.
Навіть при наявності ознак, передбачених ст. 98 КПК України, у відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуто володільцю, а підставою для збереження майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді про арешт майна.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст. 169 КПК України, у передбачених ч. 5 статті 171, ч. 6 статті 173 КПК України випадках, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у тому числі за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено».
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно до протоколу Першого Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
З урахуванням досліджених матеріалів, наданих в судовому засіданні пояснень, відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про необхідність повернення вилученого під час огляду 15.07.2017 майна.
На підстав вищевикладеного, слідчий суддя керуючись ст.ст. 3, 98, 100, 168, 169, 171, 173, 303, 305, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
зобов'язати слідчого прокуратури Київської області, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017110230001178 від 15.07.2017 повернути ОСОБА_4 вилучене у неї 15 липня 2017 року майно, а саме :
- свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_1 автомобіля «Шевроле експрес» номер НОМЕР_2 ;
- ключі-брелок чорного кольору;
- зв'язка ключів від приміщень будинку власника автомобіля;
- годинник «Orient»;
- мобільний телефон «Nokia» з номером НОМЕР_3 ;
- Ключ-пульт відкриття-закриття шлагбауму білого кольору.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає чинності негайно.
Слідчий суддя ОСОБА_1