61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
03.10.2017 Справа №905/1978/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства “ПРОМИСЛОВА ГРУПА “АГАТ”, м. Київ
до відповідача: Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове
про стягнення орендної плати у розмірі 2050250,28 грн. та штрафних санкцій в сумі 456508,70 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство “ПРОМИСЛОВА ГРУПА “АГАТ”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове про стягнення орендної плати у розмірі 2050250,28 грн., 3% річних у розмірі 56826,00грн., інфляційних втрат у розмірі 260130,16грн., пені у розмірі 139552,54грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач на підставі договору оренди №Т3/9-2016 від 12.02.2016 користувався гірничошахтним обладнанням товариства, але жодного платежу за оренду майном в обумовлені строки не здійснив і заборгованість на дату складення позовної заяви не погасив.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.2017 порушено провадження по справі №905/1978/17.
12.09.2017 на електрону адресу суду від відповідача надійшло клопотання №20-439 від 12.09.2017, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату суд задовольнив клопотання відповідача.
28.09.2017 на адресу суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.
02.10.2017 на електрону адресу суду від відповідача надійшло клопотання №20-470 від 29.09.2017, в якому останній повідомив, що його представник - ОСОБА_2 не може взяти участь у судовому засіданні 03.10.2017 з причин хвороби. У зв'язку з чим, просив суд відкласти розгляд справи на 30 днів.
За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідачем не надано доказів, що представник відповідача, знаходиться на лікарняному, і що на підприємстві не має більш працівників, які могли би бути направлені до судового засідання, отже в клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем не вказано обґрунтованих та документально підтверджених підстав для відкладення розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд зазначає, що відповідач мав достатньо часу для надання відзиву на позовну заяву.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його необґрунтованістю та відсутністю у суду підстави для відкладення розгляду справи, передбачених частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України та запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
У судове засідання позивач з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судові засіданні не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надано.
Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:
12.02.2016 між Державним підприємством “Селидіввугілля” (орендар) та Приватним акціонерним товариством “Регіональні промислові інвестиції” (код ЄДРПОУ 39018476), яке у подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство “Промислова Група “ОСОБА_1” (орендодавець) був укладений договір оренди № Т3/9-2016.
Згідно п.1.1 договору, на умовах даного договору орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар зобов'язується прийняти в платне строкове користування гірничошахтне обладнання, що є власністю орендодавця.
Передача майна в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін (п.2.3 договору).
Розмір орендної плати зазначається у Додатках до договору, які є невід'ємною частиною Договору (п.3.3.договору).
Розрахунки за оренду по даному договору здійснюються орендарем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця до 30-го числа місяця, наступного за звітним періодом (п.3.4 договору).
Вартість оренди обладнання сторонами зазначено у специфікації до договору №Т3/9-2016 від 12.02.2016 та складає 199521,00грн. за місяць.
Відповідно до п.12.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2016, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання.
На виконання умов договору, ПрАТ “Регіональні промислові інвестиції” передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкти оренди, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 22.02.2016.
На підтвердження надання послуг оренди, між ПрАТ “Регіональні промислові інвестиції” та відповідачем були підписані наступні акти надання послуг: №20 від 29.02.2016 на суму 55040,28грн., №23 від 31.03.2016 на суму 199521,00грн., №25 від 30.04.2016 на суму 199521,00грн., №27 від 31.05.2016 на суму 199521,00грн., №29 від 30.06.2016 на суму 199521,00грн., №31 від 31.07.2016 на суму 199521,00грн., №33 від 31.08.2016 на суму 199521,00грн., №35 від 30.09.2016 на суму 199521,00грн., №37 від 31.10.2016 на суму 199521,00грн., №39 від 30.11.2016 на суму 199521,00грн., №41 від 31.12.2016 на суму 199521,00грн.
Акти за період з лютого 2016 року по квітень 2016 року підписані з боку замовника та виконавця. Акти з травня 2016 року по грудень 2016 року підписані тільки з боку виконавця.
Відсутність підпису замовника на актах надання послуг за травень-грудень 2016р. не впливає на розгляд справи по суті, оскільки умовами укладеного між сторонами договору оплата орендної плати не пов'язана з підписанням актів надання послуг (пунктом 3.4 договору встановлений обов'язок орендаря з перерахування грошових коштів за оренду до 30-го числа місяця, наступного за звітним).
Відповідачем виконання зобов'язань відповідно до п.3.4 договору в частині оплати оренди обладнання здійснене не було, в результаті чого у нього перед позивачем за період: лютий 2016 року - грудень 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 2050250,28грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем оренди, ПрАТ “Регіональні промислові інвестиції” на адресу підприємства неодноразово надсилались листи з вимогою сплатити борг за договором оренди №Т3/9-2016 від 12.02.2016 по результатам конкурсних торгів проведених 22.12.2015, які останнім були залишені без відповіді та задоволення.
Враховуючи статус об'єкту оренди, сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст. 283 Господарського кодексу України
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати орендної плати згідно визначених умов договору.
Як стверджує позивач внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №Т3/9-2016 від 12.02.2016 у відповідача перед позивачем за період з лютого 2016 року по грудень 2016 року утворилася заборгованість в сумі 2050250,28грн., відповідач не надав доказів оплат за оренду обладнання.
З урахуванням вищевикладеного, вбачається правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 2050250,28грн. за договором оренди №Т3/9-2016 від 12.02.2016, отже в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 56826,00грн., інфляційних втрат у розмірі 260130,16грн. та пені у розмірі 139552,54грн. суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати від суми простроченого платежу (п.9.3 договору).
Перевіривши арифметичний розрахунок суми пені суд визнає його арифметично не вірним, оскільки за розрахунком суду розмір пені є більшим ніж заявлено позивачем.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, то суд задовольняє позовні вимоги в частині нарахування пені в загальній сумі 139552,54грн., нарахованої на відповідно до акту: за липень 2016 року за період з 31.08.2016 - 28.02.2017 у сумі 7841,35грн.; за серпень 2016 року за період з 01.10.2016 - 01.04.2017 у сумі 28151,60грн., за вересень 2016 року за період з 31.10.2016-30.04.2017 у сумі 27528,42грн.; за жовтень 2016 року за період з 01.12.2016-01.06.2017 у сумі 27298,84грн.; за листопад 2016 року за період з 31.12.2016 - 30.06.2017 у сумі 26670,22грн.; за грудень 2016 року за період з 31.01.2017-01.07.2017 у сумі 22062,11грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних суд визнає його вірним., з огляду на що, вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у сумі 56826,00грн.
Відповідно до абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція.
За здійсненим господарським судом перерахунком інфляційних витрат суд визнає його не вірним, оскільки індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.
З огляду на що, позивач мав нарахувати інфляційні витрати нараховані на борг:
за лютий 2016 року за період з 01.04.2016-31.07.2017 у сумі 9271,34грн.,
за березень 2016 року за період 01.05.2016 - 31.07.2017 у сумі 31300,40грн.,
за квітень 2016 року за період з 01.06.2016-31.07.2017 у сумі 31069,81грн.,
за травень 2016 року за період з 01.07.2016 - 31.07.2016 у сумі 31531,91грн.,
за червень 2016 року за період з 01.08.2016-31.07.2017 у сумі 27446,50грн.,
за липень 2016 року за період з 01.09.2016 - 31.07.2017 у сумі 27673,69грн.;
за серпень 2016 року за період з 01.10.2016 - 31.07.2017 у сумі 28357,33грн.,
за вересень 2016 року за період з 01.11.2016-31.07.2017 у сумі 22150,52грн.;
за жовтень 2016 року за період з 01.12.2016-31.07.2017 у сумі 18230,99грн.;
за листопад 2016 року за період з 01.01.2017 - 31.07.2017 у сумі 16075,03грн.;
за грудень 2016 року за період з 01.02.2017-31.07.2017 у сумі 13940,62грн.
Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних у розмірі 257048,14грн.
У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства “ПРОМИСЛОВА ГРУПА “АГАТ”, м. Київ до відповідача, Державного підприємства “Селидіввугілля”, м. Селидове про стягнення орендної плати у розмірі 2050250,28 грн., 3% річних у розмірі 56826,00грн., інфляційних втрат у розмірі 260130,16грн., пені у розмірі 139552,54грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля” (85401, Донецька обл., м. Селидово, вул. К.Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Приватного акціонерного товариства “ПРОМИСЛОВА ГРУПА “АГАТ” (03022, м.Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд.3-г, приміщення 470, код ЄДРПОУ 39018476) заборгованість по орендній платі у сумі 2050250,28 грн., 3% річних у розмірі 56826,00грн., інфляційних втрат у розмірі 257048,14грн., пені у розмірі 139552,54грн., судовий збір у розмірі 37555,15 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 09.10.2017. Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2017.
Суддя Г.Є. Курило