03.10.2017 Справа № 904/7732/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт", м. Нікополь
до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради, м. Нікополь
про стягнення 30 307,38 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
Від позивача:Добра Я.О., представник за довіреністю №б/н від 01.03.2017, договір про надання правової допомоги №01/17 від 03.03.2017
Від відповідача: Шкуро Ю.А., представник за довіреністю №1091 від 21.09.2017
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2017 порушено провадження у справі №904/7732/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (далі - позивач) до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 28327,22грн. - заборгованості, 1619,28грн. - інфляційних витрат, 360,88грн. - 3 % річних, 1600,00грн. - судового збору та 5000,00грн. витрат на правову допомогу. Справу призначено до розгляду на 03.10.2017.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів №123, №144, №116, №145, №120, №130, №127 від 15.02.2016, в частині здійснення оплати за надані послуги.
Враховуючи явку представників сторін господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір. Для долучення до матеріалів справи представник позивача надав додаткові докази в підтвердження заявлених позовних вимог.
Відповідач 25.09.2017 на адресу суду направив відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково та просив стягнути 28327,22грн. - заборгованості, 636,90грн. - інфляційних витрат, 176,94грн. - 3% річних та 1600,00грн. судового збору, в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000,00грн. просив відмовити в повному обсязі. З приводу нарахувань суми інфляційних витрат та 3% річних відповідач не погоджується посилаючись на те, що акти приймання-передачі послуг за спірний період не містять дат їх складання, рахунки на їх оплату також не виставлялися, отже обов'язок щодо оплати послуг на суму заборгованості 28327,22грн., мав бути виконаний відповідачем в строк до 20.05.2017 включно. Тобто, прострочення по сплаті суми заборгованості виникло тільки 21.05.2017 та тривало до 04.08.2017. Таким чином сума інфляційних витрат становить 636,90грн., сума 3% річних становить 176,94грн. Стосовно витрат на правову допомогу відповідач зазначає, що документи, які були надані позивачем до суду не підтверджують обставин надання позивачу адвокатом правової допомоги саме за даною справою (договір про надання правової допомоги від 01.04.2017, укладений між позивачем та адвокатом доброю Я.О., не містить посилань про надання правової допомоги саме по справі №904/7732/17), а також не доведено обставин здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги. Крім того, відповідач є неприбутковою бюджетною установою, яка фінансується виключно з місцевого бюджету.
У судовому засіданні 03.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, господарський суд, -
15.02.2016 між позивачем та відповідачем укладено договори №123 про закупівлю 56.29.2. - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (НСЗШ № 1-39 учнів); №144 про закупівлю 56.92.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (НСЗШ № 2-185 учнів); №116 про закупівлю 56.92.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (НСЗШ № 6-284 учнів); №145 про закупівлю 56.92.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (НСЗШ № 8-239 учнів); №120 про закупівлю 56.92.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (НСЗШ № 10-242 учнів); №130 про закупівлю 56.92.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (НСЗШ № 11-76 учнів); №127 про закупівлю 56.92.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (НСЗШ № 12-89 учнів); відповідно до умов п.1.1 укладених договорів, умови яких є аналогічними, виконавець зобов'язується протягом 2016 року надати замовникові послуги 56.29.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів 1- 4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів міста Нікополя Дніпропетровської області), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Пунктом 3.1. усіх укладених договорів визначається ціна договорів, яка є наступною:
ціна договору №123 (НСЗШ № 1 - 39 учнів) - становить 40954,29грн.;
ціна договору №144 (НСЗШ № 2 - 185 учнів) - становить 194270,35грн.;
ціна договору №116 (НСЗШ № 6 - 284 учнів) - становить 298231,24грн.;
ціна договору №145 (НСЗШ № 8 - 239 учнів) - становить 250976,29грн.;
ціна договору №120 (НСЗШ № 10 - 242 учнів) - становить 254126,62грн.;
ціна договору №130 (НСЗШ № 11 - 76 учнів) - становить 79808,36грн.;
ціна договору №127 (НСЗШ № 12 - 89 учнів) - становить 93459,79грн.
Відповідно до п.1.2. усіх укладених договорів, кількість послуг та ціна зазначені в додатках № 1 «Специфікація», що є невід'ємною частиною кожного договору.
Згідно п.3.2. усіх укладених договорів, ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Додатковою угодою №162 до договору №123 від 15.02.2016 сторони зменшили ціну договору, встановивши її у розмірі 32432,01грн. та внесли відповідні зміни до п.3.1. договору.
Додатковою угодою №149 до договору №144 від 15.02.2016 сторони зменшили ціну договору встановивши її у розмірі 153844,15грн. та внесли відповідні зміни до п.3.1. договору.
Додатковою угодою №169 до договору №116 від 15.02.2016 сторони зменшили ціну договору встановивши її у розмірі 236171,56грн. та внесли відповідні зміни до п.3.1. договору.
Додатковою угодою №148 до договору №145 від 15.02.2016 сторони зменшили ціну договору встановивши її у розмірі 198750,01грн. та внесли відповідні зміни до п.3.1. договору.
Додатковою угодою №165 до договору №120 від 15.02.2016 сторони зменшили ціну Договору встановивши її у розмірі 201244,78грн. та внесли відповідні зміни до п.3.1. договору.
Додатковою угодою №155 до договору №130 від 15.02.2016 сторони зменшили ціну договору встановивши її у розмірі 63200,84грн. та внесли відповідні зміни до п.3.1. договору.
Додатковою угодою №158 до договору №127 від 15.02.2016 сторони зменшили ціну договору встановивши її у розмірі 74011,51грн. та внесли відповідні зміни до п.3.1. договору.
Відповідно до п.6.1. усіх укладених договорів, замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги та приймати надані послуги з актом приймання-передачі.
Відповідно до п.6.4.1. усіх укладених договорів, виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.
Відповідно до п.10.1. та п.10.2. усіх укладених договорів, договори набирають чинності з 01 березня 2016 року і діють до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
31.01.2017 додатковою угодою №267 до Договору №123 від 15.02.2016 продовжено строк дії Договору до 10.02.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим Договором.
Додатковою угодою №265 до договору №144 від 15.02.2016 продовжено строк дії договору до 10.02.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою №259 до договору №116 від 15.02.2016 продовжено строк дії договору до 10.02.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою №255 до договору №145 від 15.02.2016 продовжено строк дії Договору до 10.02.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою №253 до договору №120 від 15.02.2016 продовжено строк дії договору до 10.02.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою №251 до договору №130 від 15.02.2016 продовжено строк дії договору до 10.02.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою №249 до договору №127 від 15.02.2016 продовжено строк дії договору до 10.02.2017 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
11.01.2017 між сторонами підписано додаткові угоди, з метою змінити ціну договору, а саме:
Додаткова угода №86 до договору №123 від 15.02.2016, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1. договору та визначити, що ціна цього договору становить 8194,07грн.
Додаткова угода №88 до договору №144 від 15.02.2016, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1. договору та визначити, що ціна цього договору становить 29433,31грн.
Додаткова угода №94 до договору №116 від 15.02.2016, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1. договору та визначити, що ціна цього договору становить 53665,28грн.
Додаткова угода №98 до договору №145 від 15.02.2016, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1. договору та визначити, що ціна цього договору становить 42536,33грн.
Додаткова угода №100 до договору №120 від 15.02.2016, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1. договору та визначити, що ціна цього договору становить 43204,97грн.
Додаткова угода №102 до договору №130 від 15.02.2016, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1. договору та визначити, що ціна цього договору становить 15293,03грн.
Додаткова угода №104 до договору №127 від 15.02.2016, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п.3.1. договору та визначити, що ціна цього договору становить 18730,14грн.
На виконання умов договорів позивачем надано обумовлені договорами послуги з організації харчування школярів 1 - 4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів міста Нікополя Дніпропетровської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актами приймання-передачі послуг (а.с.71-78).
Відповідачем за надані позивачем послуги здійснено часткову оплату.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 28327,22грн. за отримані послуги на підставі договорів №123, №144, №116, №145, №120, №130, №127 від 15.02.2016.
03.03.2017 позивач звернувся з вимогою до відповідача щодо сплати відповідачем заборгованості за надані послуги. Відповідач відповіді не надіслав, заборгованості не сплатив.
05.05.2017 позивач повторно звернувся з вимогою до відповідача оплатити заборгованість за надані послуги. Відповідач відповіді не надіслав, заборгованості не сплатив. На підставі вищевикладеного, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 28327,22грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 21.09.2017.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеним договорам на момент розгляду спору до господарського суду не надав.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Основна заборгованість у розмірі 28327,22грн. господарським судом визнана обґрунтованою. Господарським судом враховано факт визнання відповідачем основної заборгованості. Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 28327,22грн. є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 4.1. Договорів визначено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником на рахунок виконавця коштів після пред'явленого належно оформленого рахунка та акту виконання послуг з відстрочкою платежу до 60 календарних днів при умові відсутності фінансування.
Акти підписано у лютому 2017 року. Отже, визначаємо дату підписання - останній день лютого 2017 року.
Отже, згідно умов укладених між сторонами договорів, строк оплати настав - 03.05.2017.
Судом враховано, що 30.04.2017 неділя, 01,02.05.2017 вихідні.
Таким чином, прострочення оплати виникло з 04.05.2017.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 1619,28грн. за період прострочення з 01.03.2017 по 02.08.2017 та 3% річних у розмірі 360,88грн. за період прострочення з 01.03.2017 по 02.08.2017.
Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних за період з 04.05.2017 по 02.08.2017 визнано обґрунтованою сумою, яка підлягає стягненню 211,87грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з червня по липень 2017 року визнано обґрунтованою сумою до стягнення у розмірі 510,80грн.
Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору, відповідачем господарському суду надано не було.
Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг з організації харчування школярів 1-4 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами договорів та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню частково.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1533,60грн., з урахуванням того, що 95,85% позовних вимог позивача судом задоволено.
Щодо заявлених вимог позивача по стягненню 5000 грн. на правову допомогу адвоката, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, що підлягають сплаті за послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір №01/17 від 03.03.2017 про надання правової допомоги адвокатом Доброю Яною Олександрівною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3213 від 25.11.2016 посвідчення №0667 від 25.11.2016.
Відповідно до п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Враховуючи фінансовий стан відповідача та те, що позивач не надав до суду платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, акти приймання-передачі, рахунки, не довів суду витрачений час адвокатом на вирішення всіх питань, які виникають при вирішення даного спору, витрати по оплаті на правову допомогу суд не задовольняє.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 28, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 3; ідентифікаційний код 02142336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Кооперативна, 3; ідентифікаційний код 40013869) 28327,22грн. (двадцять вісім тисяч триста двадцять сім грн. 22 коп.) основної заборгованості; 211,87грн. (двісті одинадцять грн. 87 коп.) трьох відсотків річних; 510,80грн. (п'ятсот десять грн. 80 коп.) інфляційних втрат; 1533,60грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять три грн. 60 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено
09.10.2017
Суддя Н.Е. Петренко