ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.09.2017Справа № 910/2694/16
Суддя Борисенко І.І., розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа", Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Національного антикорупційного бюро України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державне підприємство "Енергоринок", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розірвання договору №43 від 23.12.2014 про порядок проведення розрахунків по договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/2694/16 за позовом Національного антикорупційного бюро України до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа", Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.12.2014 № 651214/42, укладеного між ними.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №651214/42, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа"та Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат". Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" на користь Національного антикорупційного бюро України 459,33 грн. витрат з оплати судового збору. Стягнуто із Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Національного антикорупційного бюро України 459, 33 грн. витрат з оплати судового збору. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Національного антикорупційного бюро України 459,33 грн. витрат з оплати судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 у справі № 910/2694/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі № 910/2694/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням від 12.7.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/2694/16.
За результатами повторного автоматичного розподілу справа №910/2694/16 передана для подальшого розгляду судді Борисенко І.І.
Ухвалою суду від 14.07.2017 прийнято справу до провадження судді Борисенко І.І.
21.09.2017 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа", Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Національного антикорупційного бюро України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державне підприємство "Енергоринок", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розірвання договору №43 від 23.12.2014 про порядок проведення розрахунків по договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014.
Як передбачено ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.
в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Як свідчать матеріали справи №910/2694/16 предметом первісного позову є вимога про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.12.2014 № 651214/42.
Натомість, у зустрічному позові ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» просить суд розірвати договір №43 від 23.12.2014 про порядок проведення розрахунків по договору про відступлення права вимоги №651214/42 від 22.12.2014.
Відтак вимоги по первісному та зустрічному позову стосуються інших договорів, що свідчить про те, що вимоги за первісним і зустрічним позовом виникли з різних підстав, підтверджуються різними поданими доказами, задоволення зустрічного позову не виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову.
Виходячи з того, що первісний і зустрічний позов не пов'язані підставами виникнення або поданими доказами, вимоги за цими позовами не можуть зараховуватись і задоволення зустрічного позову не виключатиме задоволення первісного позову, суд дійшов висновку про те, що первісний та зустрічний позов не є пов'язаними.
Окрім того, Позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до ч.2 ст. 60 ГПК України визначено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 600 грн.
Проте, позивачем за зустрічним позовом не додано доказів сплати судового збору.
Позивачем за зустрічним позовом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Однак позивачем не долучено належного доказу на підтвердження відсутності коштів на рахунках, що б свідчило про неможливість останнього сплатити судовий збір.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання, оскільки самі лише обставини, пов'язані з фінансовими складнощами позивача та відсутністю, як вказує позивач коштів, не вказують на відсутність можливості сплатити судовий збір за розгляд поданої зустрічної позовної заяви, при цьому позивачем належними засобами доказування не доведено, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі станом на день подачі зустрічного позову.
Надані суду бухгалтерські довідки та звіти про фінансові результати за 2016 рік та за І півріччя 2017 року жодним чином не вказують на відсутність можливості позивача за зустрічним позовом сплатити судовий збір в розмірі 1600 грн. за подану зустрічну позову заяву.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачем за зустрічним позовом до позовної заяви не представлено доказів сплати судового збору в розмірі, передбаченому ст. 4 Закону України "Про судовий збір", враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 60, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зустрічну позовну заяву повернути без розгляду.
Суддя І.І. Борисенко