Кіровоградської області
"30" листопада 2009 р.Справа № 9/154
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/154
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 20, кв. 55
до відповідача 1: публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ, вул. Комінтерну, 30
відповідача 2: приватного підприємства "Автомир", м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 1б
про визнання недійсним договору поруки від 10.11.2006 року
Представники сторін:
від позивача - Чеботарь О.М., довіреність б/н від 22.04.2009 р., представник;
від відповідача 1 - Тимошенко Ю.А., довіреність №4147 від 14.10.2009 р., начальник юридичного відділу;
від відповідача 2 - участі не брав.
Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" подано позовну заяву про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 10.11.2006 року, укладеного між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк", приватним підприємством "Автомир" та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5". Вимоги позивача грунтуються на тому, що спірний договір підписаний з боку поручителя не уповноваженою особою.
В судовому засіданні 24.11.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15:40 год. 30.11.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2009 року позов підтримав повністю, представник відповідача 1 позов не визнав, просить суд відмовити в його задоволенні. В своєму відзиві відповідач зазначив, що спірний договір ним не укладався.
Згідно листа представника відповідача 2, останній просить суд відкласти розгляд справи №9/154 з метою ознайомлення з матеріалами даної справи та надання відзиву на позов.
Однак, господарський суд вважає, що зазначене клопотання є необгрунтованим, а причини, з яких відповідач просить відкласти розгляд даної справи не є поважними, оскільки приватне підприємство "Автомир" належним чином повідомлялось про дату, час і місце судового розгляду справи 13.10.2009 року, 11.11.2009 року та 27.11.2009 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 39, 51), а також відміткою про отримання повідомлення про наступне судове засідання у даній справі (а.с.75), тому суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Враховуючи викладене, а також те, що явка представників сторін судом не визнавалась обов'язковою, а справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
10.11.2006 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", в особі директора Кіровоградської філії АКБ "ТАС-Комерцбанк" Бабушкіна В.М., правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк", (надалі по тексту - банк), приватним підприємством "Автомир", в особі директора Мних Г.М. (позичальник) та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", в особі генерального директора Крившенко О.Г. (поручитель) укладено договір поруки (надалі по тексту - договір поруки від 10.11.2006 року).
Відповідно до п. 1 договору поруки від 10.11.2006 року поручитель прийняв на себе зобов'язання перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику в межах кредитної лінії згідно кредитного договору №06-49 від 18.08.2006 року, а також додаткових угод, що є невід'ємною частиною вказаного кредитного договору у сумі 513000,00 грн. строком по 18.08.2009 року включно (основне зобов'язання).
Пунктом 2 договору поруки від 10.11.2006 року передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов'язання усім належним майном та грошовими коштами.
Згідно п. 12 договору поруки від 10.11.2006 року цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням.
Договір поруки від 10.11.2006 року підписаний керівниками сторін договору та скріплений печатками.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо недійсності спірного договору, позивач посилається на те, що даний договір зі сторони відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" підписаний генеральним директором за відсутності рішення загальних зборів на укладення цього договору, чим на думку позивача перевищено повноваження, визначені статутом товариства.
При вирішенні спору по суті, господарський суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно приписів частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що встановлено п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, і самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Викладене закріплено у нормах ч. 1 ст. 96, ч. 2 ст. 97, ч. 1 ст. 99 Цивільного кодексу України.
Положеннями пункту 13.2 статуту відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" (протокол загальних зборів акціонерів від 20.07.2005 року), державна реєстрація якого здійснена 04.08.2005 року, визначено питання, які відносяться до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів цього товариства. До виняткової компетенції загальних зборів акціонерів відноситься, зокрема, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства.
Сторони не оспорюють того факту, що на момент укладення спірного договору поруки генеральним директором ВАТ "КБМУ № 5" був обраний Крившенко О.Г., з яким був укладений контракт.
Згідно з пунктами 15.12.2, 15.12.6 статуту відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5", генеральний директор розпоряджається усім майном (в тому числі нерухомим) товариства з правом прийняття рішення про його відчуження на суму, що становить менше 50 відсотків майна товариства, в тому числі приймає рішення про передачу майна в оренду та під заставу, розпоряджається грошовими коштами товариства; укладає різного роду угоди без обмеження грошових сум.
В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до вимог статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Крім того, положеннями пункту 3 договору поруки від 10.11.2006 року встановлено, що відповідальність поручителя за цим договором обмежується сумою коштів, фактично наданих в рахунок кредитної лінії, згідно основного зобов'язання, нарахованими процентами, пенею, комісією та іншими платежами, передбаченими основним зобов'язанням.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент укладення договору поруки від 10.11.2006 року сумою зобов'язань є 513000,00 коп.
Згідно із балансом відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" станом на 30.09.2006 року на початок звітного періоду баланс складав суму 15417900,00 грн., на кінець звітного періоду - 28856600,00 грн.; згідно з балансом, який надано станом на 31.12.2006 року, на початок звітного періоду баланс складав суму 15417900,00 грн., на кінець звітного періоду - 29219200,00 грн. Такі дані позивачем не спростовані.
З огляду на викладені обставини, господарський суд прийшов до висновку, що генеральний директор відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське будівельно-монтажне управління №5" Крившенко О.Г. при підписанні договору поруки від 10.11.2006 року мав, передбачені законом та установчими документами товариства повноваження щодо підписання цього договору.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Оскільки сторонами в момент вчинення укладення спірного договору поруки від 10.11.2006 року, додержано вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, підстави для визнання зазначеного договору недійсним відсутні.
Позов подано безпідставно, тому в його задоволенні, слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук
Дата підписання рішення - 04.12.2009 року