ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 21/11226.11.09
За позовом Інституту масової комунікації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ Кард»
Простягнення 7171,37 грн.
суддя Шевченко Е. О.
Представники:
Від позивачаСаленко І.В., представника, дов. № 01-20/3 від 23.11.2009
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6962,5 грн. та 3% річних у розмірі 208,87 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 1569-ПКЕ від 07.09.2005 за яким, відповідач зобов'язувався постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард”. Після здійсненої оплати відповідачем не було відпущено нафтопродуктів на суму 6962,50 грн., чим порушено умови договору. На претензію позивача відповідач не відповів, сплачені кошти не повернув, у зв'язку з чим з посиланням на положення Цивільного кодексу України вказану суму заявлено до стягнення в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява направлялись відповідачу на юридичну адресу ТОВ “МС Ойл Кард”.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд
07.09.2005 між Інститутом масової комунікації при Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка та Товариством з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард” укладено договір поставки № 1569-ПКЕ за умовами якого останнє зобов'язувалось постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард”, та/або надавати послуги, а покупець (позивач у справі) зобов'язувався прийняти товар та/або послуги і оплатити їх вартість на умовах договору (п. 2.1 Договору).
Згідно визначення термінів по договору, товаром є паливно-мастильні матеріали, які постачаються постачальником, а саме: бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне пальне зимове, дизельне пальне літнє - за які постачальником отримана 100% передоплата (п. 1.4 договору); а послугами є дії по відпуску товару та заправленню автотранспорту на АЗС системи безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард” та/або інші сервісні послуги (мийка, шиномонтаж, послуги з ремонту автотранспорту та інші послуги, перелік яких обумовлюється додатково), що надаються на АЗС, мийках, СТО та ін. -за які постачальником отримана 100% передоплата.
Умови оплати товару, послуг погоджені сторонами у розділі 4 договору від 07.09.2005, положення п. 4.3 передбачають оплату вартості товару та/або послуги на умовах 100% попередньої оплати.
Згідно платіжного доручення № 163 від 04.11.2008 позивачем перераховано 5 355 грн., платіжного доручення № 135 від 25.09.2008 позивачем перераховано 2400,00 грн., в свою чергу відповідачем зобов'язання щодо передачі товару на суму 6962,50 грн. не виконані, доказів зворотнього, в тому числі на вимоги ухвали суду, суду не представлено.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Перерахування позивачем коштів на виконання умов договору від 07.09.2005 підтверджує належне виконання з боку позивача зобов'язань щодо оплати товару, який є предметом поставки за договором.
Згідно положень 11.1 договору, договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом року та до повного виконання сторонами розрахунків; договір вважається продовженим на кожен наступний рік та тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку дії ні від однієї зі сторін не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати договір.
Взяті згідно договору зобов'язання щодо відпуску покупцю товару (п. 5.2.1) відповідачем не виконані, станом на час подання позовної заяви до суду отримання оплаченого позивачем товару (паливно-мастильних матеріалів) на суму 6962,50 грн. в порядку встановленому договором відповідачем не забезпечене.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки зобов'язання щодо відпуску оплачених позивачем паливно-мастильних матеріалів відповідачем не виконуються, позивач звернувся до останнього з листом (вих. 0418 від 24.02.2009), у якому наполягав на погашенні заборгованості паливом або коштами на суму 6962,50 грн. Сплачених коштів на вимогу позивача відповідачем не повернуто, відпуск палива на вказану суму не здійснено, доказів зворотнього суду не представлено.
Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 6962,50 грн. на яку не забезпечено відпуск палива на умовах договору № 1569-ПКЕ від 07.09.2005 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком суду, розмір 3% річних становить 121,89 грн. (за період з 06.03.2009 (дата претензії 24.02.2009 + 10 днів з урахуванням поштового перебігу) по 05.11.2009. (6962,50 *3%*213 днів/365).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме на суму 121,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму 6962,50 грн. основного боргу та 121,89 грн. -3% річних.
В зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард”(02660, м. Київ, вул. Попудренка 52, оф. 101, з будь -якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32527593) на користь Інституту масової комунікації при Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка (вул. Червоноармійська, 21, м. Київ, ідент. код 31025622) 6962 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп. попередньої оплати за договором від 07.09.2005 та 3% річних у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 89 коп., витрат по сплаті державного мита в розмірі 100 (сто ) грн. 76 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.О. Шевченко
Дата підписання 04.12.2009
За позовом Інституту масової комунікації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ Кард»
Простягнення 7171,37 грн.
суддя Шевченко Е. О.
Представники:
Від позивачаСаленко І.В., представника, дов. № 01-20/3 від 23.11.2009
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6962,5 грн. та 3% річних у розмірі 208,87 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 1569-ПКЕ від 07.09.2005 за яким, відповідач зобов'язувався постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард”. Після здійсненої оплати відповідачем не було відпущено нафтопродуктів на суму 6962,50 грн., чим порушено умови договору. На претензію позивача відповідач не відповів, сплачені кошти не повернув, у зв'язку з чим з посиланням на положення Цивільного кодексу України вказану суму заявлено до стягнення в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява направлялись відповідачу на юридичну адресу ТОВ “МС Ойл Кард”.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд
07.09.2005 між Інститутом масової комунікації при Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка та Товариством з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард” укладено договір поставки № 1569-ПКЕ за умовами якого останнє зобов'язувалось постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард”, та/або надавати послуги, а покупець (позивач у справі) зобов'язувався прийняти товар та/або послуги і оплатити їх вартість на умовах договору (п. 2.1 Договору).
Згідно визначення термінів по договору, товаром є паливно-мастильні матеріали, які постачаються постачальником, а саме: бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне пальне зимове, дизельне пальне літнє - за які постачальником отримана 100% передоплата (п. 1.4 договору); а послугами є дії по відпуску товару та заправленню автотранспорту на АЗС системи безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард” та/або інші сервісні послуги (мийка, шиномонтаж, послуги з ремонту автотранспорту та інші послуги, перелік яких обумовлюється додатково), що надаються на АЗС, мийках, СТО та ін. -за які постачальником отримана 100% передоплата.
Умови оплати товару, послуг погоджені сторонами у розділі 4 договору від 07.09.2005, положення п. 4.3 передбачають оплату вартості товару та/або послуги на умовах 100% попередньої оплати.
Згідно платіжного доручення № 163 від 04.11.2008 позивачем перераховано 5 355 грн., платіжного доручення № 135 від 25.09.2008 позивачем перераховано 2400,00 грн., в свою чергу відповідачем зобов'язання щодо передачі товару на суму 6962,50 грн. не виконані, доказів зворотнього, в тому числі на вимоги ухвали суду, суду не представлено.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Перерахування позивачем коштів на виконання умов договору від 07.09.2005 підтверджує належне виконання з боку позивача зобов'язань щодо оплати товару, який є предметом поставки за договором.
Згідно положень 11.1 договору, договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом року та до повного виконання сторонами розрахунків; договір вважається продовженим на кожен наступний рік та тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку дії ні від однієї зі сторін не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати договір.
Взяті згідно договору зобов'язання щодо відпуску покупцю товару (п. 5.2.1) відповідачем не виконані, станом на час подання позовної заяви до суду отримання оплаченого позивачем товару (паливно-мастильних матеріалів) на суму 6962,50 грн. в порядку встановленому договором відповідачем не забезпечене.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань. Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки зобов'язання щодо відпуску оплачених позивачем паливно-мастильних матеріалів відповідачем не виконуються, позивач звернувся до останнього з листом (вих. 0418 від 24.02.2009), у якому наполягав на погашенні заборгованості паливом або коштами на суму 6962,50 грн. Сплачених коштів на вимогу позивача відповідачем не повернуто, відпуск палива на вказану суму не здійснено, доказів зворотнього суду не представлено.
Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги про повернення суми передоплати в розмірі 6962,50 грн. на яку не забезпечено відпуск палива на умовах договору № 1569-ПКЕ від 07.09.2005 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком суду, розмір 3% річних становить 121,89 грн. (за період з 06.03.2009 (дата претензії 24.02.2009 + 10 днів з урахуванням поштового перебігу) по 05.11.2009. (6962,50 *3%*213 днів/365).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме на суму 121,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму 6962,50 грн. основного боргу та 121,89 грн. -3% річних.
В зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард”(02660, м. Київ, вул. Попудренка 52, оф. 101, з будь -якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32527593) на користь Інституту масової комунікації при Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка (вул. Червоноармійська, 21, м. Київ, ідент. код 31025622) 6962 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 50 коп. попередньої оплати за договором від 07.09.2005 та 3% річних у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 89 коп., витрат по сплаті державного мита в розмірі 100 (сто ) грн. 76 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.О. Шевченко
Дата підписання 04.12.2009