ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/29923.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс Україне»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «М"ясний альянс»
про стягнення 785 564,81 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Худенко Н.Г., Медведєва Н.М. (довіреність № б/н від 27.08.2009 р.)
Від відповідача Брунь В.П. (довіреність № 1Ю від 22.07.2008 р.)
.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапс Україне»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М"ясний альянс»(відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 785 564,81 грн. відповідно до договору купівлі-продажу товарів, з яких: 585 595,85 грн. - основний борг, 138 786,22 грн. - штрафу, 49 755,65 грн. -інфляційних збитків та 11 407,09 грн. -3% річних за період з 03.01.2009 р. по 27.08.2009 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/299 та призначено справу до розгляду на 19.10.2009 р. о 11:10 год.
Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2009 р., позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання 19.10.2009 р. не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2009 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 02.11.2009 р. о 14:30 год.
26.10.2009 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання в порядку ст.ст. 22, 38 ГПК України, відповідно до якого просив суд витребувати від ДПІ у Святошинському районі м. Києва інформацію про обсяги придбання та податкового кредиту ТОВ «М»ясний ал»янс»за отриманий товар від ТОВ «Рапс Україне»відповідно до обсягів поставки та податкового зобов»язання ТОВ «Рапс Україне»про відвантажений товар для ТОВ «М»ясний ал»янс». Крім того, відповідач просив суд зобов»язати відповідача подати відзив на позов і з»явитись в засідання.
Розглянувши в судовому засіданні 02.11.2009 вищезазначене клопотання позивача, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього з огляду на незазначення індивідуально -визначених ознак документів, які позивач пропонує витребувати від ДПІ у Святошинському районі м. Києва та з огляду на незазначення позивачем доказів на підтвердження відношення таких документів до предмету спору. Суд також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 22 та п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України участь сторін в судових засіданнях та подання відзиву відповідачем є правом, а не обов»язоком відповідача, як сторони по справі, та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2009 р. подав додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2009 р. подав відзив на позовну заяву про стягнення боргу (в порядку ст. 59 ГПК України) від 02.11.2009 р., відповідно до якого позовні вимоги заперечував повністю, з огляду на відсутність доказів поставки спірної продукції згідно накладних за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. на суму 610142,39 грн. саме на підставі договору від 02.01.2007 р.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2009 р. подав клопотання про продовження строків розгляду справи. Представник позивача клопотання підтримав. Судом клопотання задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 23.11.2009 р. о 14:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2009 р. подав письмові пояснення на відзив від 02.11.2009 р., відповідно до яких підтвердили здійснення поставки спірної продукції на підставі договору.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2009 р. також подав письмові пояснення (в порядку ст.. 22 ГПК України) від 23.11.2009 р. Відповідно до наведених пояснень відповідач вважає, що поставка товару згідно накладних за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. на суму 610 142,39 грн. здійснювалась не на підставі договору від 02.01.2007 р., а на замовлення відповідача на підставі рахунків -фактур за умови здійснення попередньої оплати (про що зазначається безпосередньо у накладних), т.т. на підставі укладання договору у спрощений спосіб шляхом підписання накладної і фактичного прийняття поставки товару відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України. Відповідач також вважає, що обов»язок з оплати отриманої ним продукції настав з 18.09.2009 р. з огляду на звернення позивача до відповідача з позовною заявою, яку відповідач вважає вимогою позивача про оплату вартості поставленого товару за накладними за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. на суму 610 142,39 грн. в порядку ст.. 530 ЦК України. За таких обставин, відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 585 595,85 грн. та надав суду підписаний з його боку Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2008 р. по 02.10.2009 р. № 61 від 02.10.2009 р. Проте, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків, 3% річних та пені заперечував, з огляду на їх похідний характер від суми основного боргу, заявленого позивачем до стягнення на підставі договору від 02.01.2007 р., та недоведеність позивачем неналежного виконання відповідачем умов цього договору.
В судовому засіданні 23.11.2009 р., за згодою представників сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапс Україне»(позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М"ясний альянс»(відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 785 564,81 грн. відповідно до договору купівлі-продажу товарів (спецій фірми «RAPS») (надалі -Товар), фактично додавши до позовної заяви Договір купівлі -продажу товарів від 02.01.2007 р. (надалі -Договір).
На підтвердження поставки Товару позивач надав суду видаткові накладні за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. на суму 610142,39 грн. (надалі -Накладні), акти відвантаження та довіреності відповідача на отримання Товару, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Фактично відповідач оплатив поставлений Товар лише частково у сумі 24 546,54 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи. А тому позивач вважає, що заборгованість відповідача за поставлений на підставі спірних Накладних за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. Товар та відповідно до Договору купівлі -продажу товарів від 02.01.2007 р. становить 585 595,85 грн. (610142,39 грн. -24 546,54 грн. = 585 595,85 грн., основний борг).
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з останнього 138 786,22 грн. штрафу відповідно до п. 3.7 Договору від 02.01.2007 р. , 49 755,65 грн. інфляційних збитків та 11 407,09 грн. 3% річних за період з 03.01.2009 р. по 27.08.2009 р.
По матеріалам справи судом встановлено, що фактично поставка спірного Товару відповідно до Накладних за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. на суму 610 142,39 грн. здійснювалась не на підставі Договору купівлі -продажу товарів від 02.01.2007 р., а на замовлення відповідача на підставі рахунків -фактур за умови здійснення попередньої оплати (про що зазначається безпосередньо у Накладних), т.т. на підставі укладання договору у спрощений спосіб шляхом підписання Накладних і фактичного прийняття поставки Товару відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Зібрані у справі докази, а саме: Накладні за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. на суму 610 142,39 грн., акт знаходиться в матеріалах справи), акти відвантаження та довіреності відповідача на отримання Товару, свідчать про вчинення сторонами правочину у спрощений спосіб, який містить ознаки договору поставки, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
По матеріалам справи встановлено, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач відповідно до Накладних за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. отримав спірний Товар, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2008 р. по 02.10.2009 р. № 61 від 02.10.2009 р. на суму 585 595,85 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Отже, фактично між сторонами існувала усна домовленість про поставку Товару (шляхом підтвердження до виконання замовлення стосовно продажу, зокрема, продукції позивача), а у Накладних строк (термін) оплати Товару сторонами був встановлений як «попередня оплата».
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
З огляду на наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що обов»язок з оплати отриманого відповідачем Товару настав у зв»язку із зверненням позивача з відповідною позовною заявою до суду, яка вважається вимогою позивача до відповідача про оплату вартості поставленого Товару у сумі 585 595,85 грн. за Накладними за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р.. в порядку ст. 530 ЦК України.
З урахуванням зазначеного, строк виконання зобов'язання щодо оплати Товару згідно Накладних за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. станом на час вирішення спору є таким, що настав.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 585 595,85 грн. заборгованості за поставлений згідно Накладних за період з 05.03.2008 р. по 03.11.2008 р. Товар визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вище було встановлено, позивачем не доведено суду здійснення поставки спірного Товару на саме підставі Договору від 02.01.2007 р., а рівно не подано доказів стосовно неналежного виконання відповідачем умов саме цього договору.
А тому, позовні вимоги в частині стягнення 138 786,22 грн. штрафу відповідно до п. 3.7 Договору від 02.01.2007 р., 49 755,65 грн. інфляційних збитків та 11 407,09 грн. 3% річних за період з 03.01.2009 р. по 27.08.2009 р. задоволенню не підлягають з огляду на їх похідний характер від суми основного боргу, яка була заявлена позивачем до стягнення на підставі Договору від 02.01.2007 р.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 203, 205, 207, 525, 526, 530, 692, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 181, 193, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 77, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М»ясний альянс»(02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5; ідентифікаційний код 31723193; рахунок № 26003300138101 в КФ ВАТ «КБ «Експобанк», м. Київ, МФО 322700), з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапс Україне»(03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4, офіс 704 ідентифікаційний код 33262497; рахунок № 26004380112049 в Микільсько -Борщагівському відділенні ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) 585595,85 грн. (п»ятсот вісімдесят п»ять тисяч п»ятсот дев»яносто п»ять гривень 85 коп.) основного боргу, 5855,96 грн. (п»ять тисяч вісімсот п»ятдесят п»ять гривень 96 коп.) держмита та 175,93 грн. (сто сімдесят п»ять гривень 93 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 27.11.2009 р.