ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/226 04.12.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Березанський завод залізобетонних виробів»
До Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київенерго»
3-і особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський електротехнічний завод «ЕНЕРГОМІРА»
2) Державне підприємство Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів «Укрметртестстандарт»
Про стягнення 882 896, 35 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Стрижак О.В. -предст. (дов. № 17 від 30.06.2009 р.)
Від відповідача Бірюков О.О. -предст. (дов. № 1067 від 31.12.2008 р.)
Від 3-іх осіб 1) не з'явився
2) не з'явився
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення з ЗАТ «А.Е.С.Київенерго»на користь позивача вартість зайве сплачених сум не поставленої електричної енергії на суму 612 220 грн. та збитків в сумі 270 675, 79 грн.
Ухвалою суду від 27.08.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2008 р.
В судовому засіданні 17.09.08 р. розгляд справи відкладено; до участі по справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору залучено ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів «Укрметртестстандарт».
В судовому засіданні 07.11.2008 р. розгляд справи відкладено.
В судових засіданнях 03.12.2008 р. та 09.12.2008 р. оголошувалися перерви.
Ухвалами суду від 17.12.2008 р., 23.01.2009 р., 25.02.2009 р., 20.03.2009 р., 27.05.2009 р. розгляд справи відкладався.
27.06.2009 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме: позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу в натурі оплачену електроенергію в кількості 1457668 кВТ.
В судових засіданнях 07.07.2009 р. та 17.07.2009 р. оголошувалися перерви.
В судовому засіданні 29.07.2009 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
19.05.2004 р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №7, згідно умов якого відповідач як постачальник електричної енергії постачає електричну енергію позивачу як споживачу, а останній оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками, що є його невід'ємними частинами.
Відповідач у 2003 р. встановив для обліку використаної електроенергії три лічильники активної енергії змінного струму типу ЦЭ6803В, виробником яких було ТОВ «Харківський електротехнічний завод «ЕНЕРГОМІРА», без передачі їх на баланс позивачу.
В процесі експлуатації лічильників позивач звернув увагу на невідповідність показів лічильників до спожитої енергії, у зв'язку з чим у порядку п. 3.14 Правил користування еклектичною енергією звернувся до ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів «Укрметртестстандарт»для проведення перевірки лічильників.
За участю представників відповідача було знято три лічильники, про що складені та підписані відповідні акти від 28.01.2007 р. про направлення на перевірку лічильників електроенергії.
30.01.2008 р. ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів «Укрметртестстандарт»за участю представника позивача та відповідача проведено перевірку трифазних статистичних лічильників активної енергії змінного струму.
Згідно висновку перевірки встановлено значення основної відносної похибки у лічильниках типу ЦЭ6803В, а саме: по трьох лічильниках зайве нараховані 360 954 кВТ, 454 752 кВТ, 1 457 668 кВТ.
Таким чином, з розрахунку 0,42 грн. за кВТ позивачем зайве сплачено 612 220 грн., які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач також просить стягнути збитки внаслідок інфляції в розмірі 270 675,79 грн.
В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу в натурі оплачену електроенергію в кількості 1 457 668 кВТ.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
20.02.2008 р. позивач звернувся до відповідача з претензією з приводу повернення зайве сплачених коштів за використану електроенергію, що були сплачені в результаті неправильної роботи лічильників.
06.06.2008 р. відповідачем направлено позивачу відповідь про неможливість задоволення претензії про повернення позивачу вартості 1 457 667 кВТ електроенергії, але при цьому відповідач висловив готовність провести перерахунок сплаченої електричної енергії у відповідності до діючого законодавства України.
Відповідач стверджує, що встановлені на підприємстві позивача лічильники встановлено відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок та проектних рішень, пройшли перевірки (були перевірені та опломбовані Держспоживстандартом згідно акту № 10 від 27.12.2007 р., складеним ПП «Термінал»та протоколами № № 1627, 1628, складеними ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів «Укрметртестстандарт»), що підтверджує правомірність їх застосування в якості розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Щодо результатів перевірки лічильників згідно акту від 30.01.2008 р., то відповідач зазначає, що протоколами перевірки підтверджується лише наявність похибки лічильників, що знаходиться в межах від +18% до +29%, але це жодним чином не підтверджує наявність вини відповідача в порушенні нормальної роботи цих приладів обліку. Крім того, протоколи не дають підстав вважати, що похибки виникли з моменту їх встановлення.
Також відповідач зазначає, що п. 6.20 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, законодавчо врегульовано порядок вирішення аналогічних проблем, а саме: передбачено можливість здійснення такого перерахунку згідно п. 6.20 Правил.
Проти задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків відповідач заперечує, зазначаючи про відсутність своєї вини.
Проти можливості задоволення змінених позовних вимог відповідач також заперечив, зазначивши, що віндикувати можна лише індивідуально визначене майно, тоді як витребувати електроенергію в натурі неможливо.
3-я особа - ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів «Укрметртестстандарт»- пояснень по суті позову не надала, проте нею надано витяг з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки стосовно лічильників електричної енергії виробництва Концерну Енергоміра станом на 31.10.08 р., згідно якого лічильник електричної енергії ЦЭ6803В зареєстровано за № 12673-06; його виробником є ВАТ «Концерн «Енергоміра»(Російська Федерація»).
3-я особа - ТОВ «Харківський електротехнічний завод «ЕНЕРГОМІРА»- надало суду пояснення, згідно яких товариство як юридична особа зареєстроване 21.03.2007 р. і, відповідно, до виготовлення встановлених у позивача лічильників відношення не має.
17.12.2008 р. судом скеровано запит до Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо надання офіційного роз'яснення щодо можливості застосування до спірних правовідносин проведення розрахунку електричної енергії, спожитої споживачем, пункту 6.20 Правил користування електричною енергією.
23.02.2009 р. у відповіді Національної комісії регулювання електроенергетики України (з врахуванням листа від 16.06.2009 р. № 3940/11/1709) п. 6.20 Правил користування електричною енергією; датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду. В якому виявлено порушення обліку або час та день, зафіксований засобом обліку (автоматизованою системою обліку).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін щодо постачання електричної енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, а також положеннями договору від 19.05.2004 р. про постачання електричної енергії № 7.
Відповідно до п. 3.1, 3.2 Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
Таким чином, засоби обліку встановлені на підприємстві позивача згідно вимог законодавства, і відповідальність за їх технічний стан несе відповідач як їх балансоутримувач.
Згідно п. 3.7 Правил для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні.
Згідно наданих суду матеріалів встановлені у відповідача вимірювальні засоби типу ЦЭ6803В зареєстровані у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки (виробник ВАТ «Концерн Енергоміра», Російська Федерація) за № 12673-06.
За таких обставин твердження позивача про те, що виробником засобів обліку є - ТОВ «Харківський електротехнічний завод «ЕНЕРГОМІРА»і вони не пройшли необхідну реєстраційну процедуру, не підтверджується матеріалами справи.
Безпосередньо ситуація щодо порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача врегульована п. 6.20 Правил, згідно якого у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.
Згідно змісту вказаного пункту не передбачено застосування його виключно до випадків порушення розрахункового обліку в сторону зменшення, як це стверджує позивача, у зв'язку з чим цей пункт має застосовуватися і до правовідносин по справі для погодження фактично використаного обсягу електричної енергії, спожитої позивачем до виявлення порушення розрахункового обліку електричної енергії.
За результатами визначення обсягу фактично використаної електричної енергії сторони мають провести перерахунок сплаченої електричної енергії, тоді як до визначення такого обсягу такий перерахунок провести неможливо.
Згідно матеріалів справи та пояснень представників сторін позивач відмовився від проведення процедури погодження фактично використаного обсягу електричної енергії згідно п. 6.20 Правил, тоді як відповідач не заперечує встановлений факт порушення в роботі встановлених ним облікових приборів.
За відсутності погодженого обсягу суд не має можливості визначити суму, яку переплатив позивач за спожиту електроенергію і, відповідно, будь-які підстави для стягнення з відповідача будь-яких коштів відсутні.
Щодо заявлених вимог про стягнення збитків суд зазначає наступне.
Пунктом 1.1 Правил збитки споживача визначені як вартість пошкодженого устаткування, недоотримана вигода від реалізації недовиробленої продукції, втрати від екологічних наслідків і травматизму та втрати здоров'я, які виникли внаслідок обмеження чи припинення постачання електричної енергії з вини постачальника електричної енергії або електропередавальної організації, та вартість робіт, необхідних для відновлення устаткування та технологічних процесів.
Заявлені до стягнення позивачем інфляційні витрати під вказане визначення не підпадають, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги також не можуть бути задоволені.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко