ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/54830.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»
до 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»
2: Закритого акціонерного товариства «КСтрейдінг»
про стягнення 6 626,22 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Сивець Я.В. -представник за довіреністю № 21/09/09-02Ю від 21.09.2009р.
від відповідача1: не з'явились
від відповідача 2: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «КСтрейдінг»заборгованості за Договором поставки № 11 від 01.01.2009р. в розмірі 6 126,22 грн. основного боргу та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»500,00 грн. за Договором поруки № 18/05/09-01Ю від 18.05.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/548, розгляд справи призначено на 19.10.2009р.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача та відповідача 2 розгляд справи відкладено на 09.11.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. прийнято заяву про уточнення позовної заяви, відповідно до якої позивач відмовився від позовних вимог до відповідача 1 та просить стягнути з відповідача 2 заборгованість в сумі 6 126,22 та судові витрати покласти на відповідача 2. Крім того, цією ж ухвалою суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
У зв'язку з не з'явленням в судове засідання суду представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. розгляд справи було відкладено до 30.11.2009р.
26.11.2009р. представник позивача через відділ Діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Закритого акціонерного товариства «КСтрейдінг»заборгованості за Договором поставки № 11 від 01.01.2009р. в розмірі 6 126,22 грн. основного боргу та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»500,00 грн. за Договором поруки № 18/05/09-01Ю від 18.05.2009р.
Відповідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідачі в жодне судове засідання не з'явилися, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надали, вимоги попередніх ухвал суду не виконали.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 28.09.2009р., 19.10.2009р. та від 09.11.2009р. про що свідчать відмітка про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на участь представників у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідачів відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01 січня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(постачальник) та Закритим акціонерним товариством «КСтрейдінг»(покупець) був укладений договір поставки № 11, відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного договору (п. 1.1. Договору).
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
У відповідності до видаткової накладної № КИ-0502-07 від 05.02.2009р., копія якої знаходяться в матеріалах справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні) ЗАТ «КСтрейдінг» отримало від ТОВ «Мануфактура» за договором поставки № 11 від 01.01.2009р. товар на загальну суму 27 660,78 грн.
Факт прийняття товару відповідачем підтверджується відбитком печатки та підписом уповноваженої особи відповідача.
Відповідно до п. 3.6. договору поставки № 11 від 01.01.2009р. сторони погодили, що покупець оплачує товари протягом 30 банківських днів з дня реалізації товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.
Матеріали справи свідчать, що відповідач заборгованість перед позивачем за отриманий на виконання умов договору поставки № 11 від 01.01.2009р. товар частково розрахувався на суму 2 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача та частина товару на суму 19 534,56 грн. була повернута відповідачем позивачу, що підтверджується накладною на повернення № 3814666 від 13.05.2009р.
Таким чином заборгованість відповідача становить 6 126,22 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 04/08/09-01Ю від 04.08.2009р. з якій вимагав повернути товар або провести оплату отриманого товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги. На доказ направлення вказаної вимоги відповідачу 2 позивач надав суду належним чином засвідчені копії фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист.
Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, свого обов'язку щодо сплати заборгованості не виконав.
18 травня 2009р. між ТОВ «Мануфактура»та ТОВ «Нью текстиль лайн»було укладено договір поруки № 18/05/09-01Ю, відповідно до умов якого поручитель (відповідач 1) зобов'язався перед кредитором (позивач) в розмірі зазначеному в п. 3.1. договору на своєчасне виконання всіх зобов'язань ЗАТ «КСтрейдінг», що виникли з договору № 11 від 01.01.2009р., який був укладений між кредитором та боржником.
Відповідно до ст.. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст.. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з розділом 2 договору поруки згідно з основним договором, а саме договором № 11 від 01.01.2009р. укладеного між кредитором та боржником передбачається, що постачальник постачає і передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує товари, згідно з умовами договору. Пунктом 3.6. передбачається оплата товару протягом 30 банківських днів з дня реалізації товарів.
Відповідно до п. 3.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань у сумі, що не перевищує 500,00 грн.
У разі невиконання боржником своїх зобов'язань кредитор має право в будь-який час звернутися до поручителя з вимогою про відшкодування заподіяних збитків, але тільки в розмірі, передбаченому п. 3.1. даного договору.
До матеріалів справи додано гарантійний лист відповідача 1 в якому останній зобов'язався здійснити оплату грошових коштів за договором поруки № 18/05/09-01Ю від 18.05.2009р. в розмірі 500,00 грн. до 20.11.2009р.
Однак, відповідач 1 свого обов'язку щодо виконання грошового зобов'язання як у строк до 20.11.2009р. так і на дату прийняття рішення не виконав.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов'язання щодо поставки товару, тоді як відповідач 2 зобов'язання щодо оплати за отриманий товар в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача 2 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 126,22 грн. та у відповідача 1 як поручителя в розмірі 500,00 грн. які позивач просить стягнути як основний борг.
Відповідач 1 та 2 жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надали.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 3.6. договору), проте відповідач 2 в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар не розрахувався.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ «Мануфактура» щодо стягнення з ЗАТ «КСтрейдінг»основного боргу за договором № 11 від 01.01.2009р. у розмірі 6 126,22 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Також судом визнаються обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 -500,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 553, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 264 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «КСтрейдінг»(4900, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40Б; код ЄДРПОУ 32350189, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(07300, київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31513808) 6 125 (шість тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 95 (дев'яносто п'ять) грн.. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 221 (двісті двадцять одна) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 3, оф. 4, код ЄДРПОУ 35776306, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (07300, київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31513808) 500,00 грн. основного боргу, 6 (шість) грн.. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 14 (чотирнадцять) грн.. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.