ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/55730.11.09
За позовом Приватного підприємства «Майстер-К»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління-145»
про стягнення 87 922,79 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Куртин Г.Г. -директор, Чулков О.В. -представник за довіреністю від 30.09.2009р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління-145»заборгованості за договором № 12 про надання послуг з охорони від 13.03.2008р. в розмірі 87 922,79 грн. в тому числі: 70 272,00 грн. основного боргу, 17 650,79 грн. пені.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений між позивачем та відповідачем договір на надання послуг з охорони майна, відповідно до якого позивач надав послуги з охорони майна відповідача, а відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, в зв'язку за відповідачем утворився борг, який позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. порушено провадження по справі № 53/557, розгляд справи призначено на 26.10.2009р.
У зв'язку з не з'явленням в судове засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009р. розгляд справи було відкладено до 16.11.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2009р., у зв'язку з необхідністю витребування від позивача додаткових доказів, розгляд справи було відкладено до 30.11.2009р.
В судовому засіданні 30.11.2009р. представник позивача надав суду уточнений розрахунок пені відповідно до якого її розмір становить 6 272,31 грн.
Враховуючи викладене представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 70 272,00 грн. основного боргу, 6 272,31 грн. пені та судові витрати.
Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -76 544,31 грн.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 02.10.2009р., від 26.10.2009р. та від 16.11.2009р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/7323 від 19.10.2009р., наданим позивачем.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
13 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 12 про надання послуг з охорони, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе виконання обов'язків по охороні майна в приміщеннях та на територіях прилеглих до них, що на підставі відповідних документів належать відповідачу (п. 1.1. Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно з п. 1.2. Договору виконання покладених на виконавця договірних обов'язків забезпечується шляхом цілодобового патрулювання території відповідно до узгодженого сторонами графіку та реагування при наявності відповідних екстремальних ситуацій у складі одного співробітника виконавця.
З п. 2.1. Договору слідує, що сума оплати за один місяць надання послуг за кожного співробітника виконавця визначається на підставі узгодженої сторонами договірної ціни у протоколі погодження вартості послуг (додаток № 1 до договору).
Вартість послуг за один місяць (час надання послуг: робочі дні, передсвяткові, передвихідні дні, суботу, неділю та святкові дні) за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 25 складає 12,00 грн. за годину відпрацьованого часу на умовах дійсного Договору згідно з Протоколом погодження вартості ч/години охорони (додаток № 1 до Договору № 12 від 13.03.2008р.)
Факт надання послуг відповідачу позивачем по справі на суму 148 752,00 грн. підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за березень-листопад 2008р. включно (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Акти приймання-передачі виконаних робіт за серпень-жовтень підписані сторонами без зауважень.
Акт приймання-передачі виконаних робіт за листопад 2008р. підписаний лише з боку виконавця.
На доказ отримання Акту приймання-передачі робіт за листопад 2008р. № ОУ-0000080 позивач надав суду копію вказаного акту з відміткою відповідача про його отримання.
Зауважень з боку відповідача щодо якості або кількості виконаних позивачем робіт по Акту приймання-передачі робіт за листопад 2008р. № ОУ-0000080 відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п.5.2. Договору оплата за послуги відповідно до визначених тарифів та кількості робочого часу, здійснюється замовником щомісячно, на умовах передплати не пізніше вказаного числа в рахунку.
Матеріали справи містять рахунки-фактури № СФ-0000025 від 14.03.2008р., № СФ-0000032 від 21.04.2008р., № СФ-0000037 від 13.05.2008р., № СФ-0000042 від 30.06.2008р., № СФ-0000047 від 14.07.2008р., № СФ-0000053 від 13.08.2008р., № СФ-0000062 від 10.09.2008р., № СФ-0000072 від 08.10.2008р., № СФ-0000082 від 03.11.2008р., які направлялись позивачем відповідачу, що підтверджується доданим до матеріалів справи фіскальним чеком № 2991 від 14.09.2009р. та описом вкладення у цінний лист.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані ним охоронні послуги в сумі 78 480,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок з особового рахунку позивача. За даними позивача на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 70 272,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 5.2. договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги не розрахувався.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ПП «Майстер-К»щодо стягнення з ТОВ «Будівельне управління-145»основного боргу за договором № 12 від 13.03.2008р. у розмірі 70 272,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 272,31 грн., яка нарахована позивачем відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за період прострочення з 01.12.2008 року по 31.05.2009 року.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).
Відповідно до п. 5.3. договору у випадках несвоєчасної оплати наданих послуг з вини замовника, нараховується пеня у сумі подвійної ставки НБУ з суми заборгованості, за кожний день затримання платежу починаючи з 1 числа наступного місяця.
Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст.. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач надав суду уточнений розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору № 12 в розмірі 6 272,31 грн., який здійснений відповідно до договору та згідно з чинним законодавством України.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6 272,31 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Крім того суд зазначає, що відповідно до інформаційного листа ВГСУ “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством. Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час вирішення спору по даній справі зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 76 544,31 грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -76 544,31 грн. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ціни позову по даній справі, розмір державного мита, який підлягає стягненню з відповідача на користь становить 765,44 грн., а зайво сплачене державне мито в розмірі 113,80 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 611, 614, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст.. 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління-145» (03134, м. Київ, вул. жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 31510154, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Майстер-К»(07853, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Технікумівська, 1; код ЄДРПОУ 25298029) 70 272 (сімдесят тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 6 272 (шість тисяч двісті сімдесят дві) грн.. 31 коп. пені, 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн.. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. На підставі даного рішення повернути Приватному підприємству «Майстер-К»(07853, Київська область, Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Технікумівська, 1; код ЄДРПОУ 25298029) з Державного бюджету України державне мито в сумі 113,80 грн., що перераховане платіжним дорученням № 45 від 14.05.2009р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.