ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/55230.11.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Київавтотранссервіс»
до Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В»
про стягнення 142 833,68 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Суржик Є.М. -представник по довіреності від 16.10.2009р., Дзюба В.С. -представник за довіреністю від 12.11.2008р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В»заборгованості за Договором № 64 на виконання робіт з благоустрою території, прилеглої до дитячого садка на 260 місць в 3 мікрорайоні ж/м Позняки-Західні в Дарницькому районі міста Києва від 12.06.2008р. в розмірі 142 833,68 грн., в тому числі 110 524,45 грн. -основний борг, 11 877,73 грн. -пеня, 3 180,17 грн. -3% річних, 17 251,33 грн. -збитки від інфляції, судові витрати та 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого позивач виконав роботи з благоустрою території прилеглої до дитячого садка на 260 місць в 3 мікрорайоні ж/м Позняки-Західні в Дарницькому районі міста Києва, за які відповідач розрахувався лише частково, в результаті чого за ним утворилася заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/552, розгляд справи призначено на 19.10.2009р. Цією ж ухвалою суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 19.10.2009р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 09.11.2009р.
З метою належного повідомлення відповідача про судове засідання та виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 30.11.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2009р. подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 110 524,45 грн. основного боргу, 11 877,73 грн. пені, 18 798,68 грн. збитків від інфляції, 4 379,29 грн. три проценти річних, судові витрати та 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, суд приймає до розгляду уточнення позивача позовних вимог, а саме збільшення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних документів суду не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 22.10.2009р.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
12 червня 2008 року між Приватним підприємством «Еталон-2В»(Генпідрядник) та Акціонерним товариством закритого типу «Київавтотранссервіс»(Субпідрядник), було укладено договір № 64 на виконання робіт з благоустрою території, прилеглої до дитячого садка на 260 місць в 3 мікрорайоні ж/м Позняки-Західні в Дарницькому районі міста Києва (Договір), відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з благоустрою території, прилеглої до дитячого садка на 260 місць в 3 мікрорайоні ж/м Позняки-Західні в Дарницькому районі міста Києва, і здати їх Генпідряднику разом з виконавчою документацією, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений цим договором строк (п. 1.1 Договору).
Відповідно до розділу 2 Договору Оплата виконаної Субпідрядником роботи, що визначена у п. 1.1 цього договору здійснюється за її договірною ціною. Договірна ціна визначається згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-2000) та іншими діючими нормативними документами. Загальна вартість робіт за договором, згідно з ціною та кошторисом (додаток № 1), що є невідємною частиною договору, складає орієнтовно 1 316 386,00 грн. з ПДВ. Договірна ціна є динамічною і підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору.
Згідно з розділом 4 Договору Генпідрядник здійснює щомісячні проміжні платежі пропорційно фактично виконаним обсягам робіт згідно з представленими Субпідрядниками документами не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування коштів на рахунок Субпідрядника в межах 90% вартості робіт. Остаточні взаєморозрахунки сторін здійснюються після приймання об'єкту Державною комісією і передачі його на баланс експлуатуючій організації.
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що кожен завершений об'єм робіт Субпідрядник передає Генпідряднику по Акту приймання-передачі.
На виконання вимог Договору позивач виконав робіт на суму 1 093 474,80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт КБ-2В за липень, серпень 2008р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Ф.КБ-3, проте відповідач в порушення вимог договору розрахувався частково, сплативши лише 02.08.2008р. суму у розмірі 21 290,42 грн., 02.09.2008р. -300 000,00 грн., 30.04.2009р. -20 000,00 грн., що підтверджується виписками з банку. Крім того між сторонами було проведено взаємозалік на суму 641 659,93 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи угодами № 10 від 29.08.2008р. та № 8 від 31.07.2008р. про проведення взаємних розрахунків. В зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 110 524,45 грн.
Як зазначалося раніше остаточні розрахунки, відповідно до п. 4.5. Договору здійснюються після приймання об'єкту Державною комісією і передачі його на баланс експлуатуючій організації.
Так матеріалами справи, а саме Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 21.08.2008р. та Розпорядженням від 29.08.2008р. № 1057 виконавчого органу Дарницької районної в місті Києві ради «Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»підтверджено приймання та введення в експлуатацію об'єкту: дитячий садок на 260 місць на діл. № 17-А в житловому масиві Позняки, 3 мкр., у Дарницькому районі м. Києва.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт (п. 4.4., 4.5. Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив.
Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).
Як вбачається з наданих позивачем актів приймання виконаних робіт, останнім виконано зобов'язання в повному обсязі, а відповідачем оплачено виконані роботи частково, зокрема: в розмірі 982 950,35 грн.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Акціонерного товариства закритого типу «Київавтотранссервіс»щодо стягнення з Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В»110 524,45 грн. основного боргу обґрунтований та підлягає задоволенню.
Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 877,73 грн. пені.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 9.4. договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,05%, але не більше 5% за кожен день прострочення виконання зобов'язання, що складає 11 877,73 грн.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Проте, частиною 1 статті 231 Господарського Кодексу України встановлено, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Зокрема, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач надав суду розрахунок пені, який здійснений відповідно до Договору та чинного законодавства України.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 11 877,73 грн.
Також позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 18 798,68 грн. -збитків від інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми - 4 379,29 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 3 % від простроченої суми, розмір яких відповідно поданого позивач розрахунку становить 4 379,29 грн., а також інфляційних витрат -18 798,68 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 5 000,0 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
До матеріалів справи позивач додав належним чином завірені копії: Договору про надання правової допомоги від 08.12.2008р., укладеного між позивачем та адвокатом, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2030/10 та оригінали квитанцій до прибуткового касового ордера № 2814 від 27.11.2009р., № 2812 від 27.11.2009р., № 2813 від 27.11.2009р., № 2585 від 13.03.2009р., № 2624 від 29.04.2009р., № 2470 від 08.12.2008р., як доказ оплати за надану правову допомогу.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплати держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 551, 625, 629, 837,838, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В» (04205, м. Київ, пр.-т Оболонський, 23-А; ідентифікаційний код 31486326 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Київавтотранссервіс»(03115, м. Київ, вул.. Краснова, 5; ідентифікаційний код 16479973) 110 524 (сто десять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 45 коп. основного боргу, 11 877 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн.. 73 коп. пені, 18 798 (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн.. 68 коп. інфляційних витрат, 4 379 (чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн.. 29 коп. три відсотка річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 1 455 (одна тисяча чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 81 коп., 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000 (п'ять тисяч) грн.. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.