Рішення від 30.11.2009 по справі 53/553

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/55330.11.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Київавтотранссервіс»

до Відкритого акціонерного товариства «Північукргеологія»

про стягнення 57 645,20 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Суржик Є.М. -представник по довіреності від 16.10.2009р., Дзюба В.С. -представник за довіреністю від 12.11.2008р.

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Північукргеологія»заборгованості за Договором № 15/05-07-01 в розмірі 57 645,20 грн., в тому числі 12 005,78 грн. -основний борг, 36 925,26 грн. -пеня, 786,08 грн. -3% річних, 7 928,09 грн. -збитки від інфляції, судові витрати та 7 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого позивач виконав роботи по влаштуванню господарсько-побутової та дощової каналізації, за які відповідач розрахувався лише частково, в результаті чого за ним утворилася заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/553, розгляд справи призначено на 19.10.2009р. Цією ж ухвалою суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 19.10.2009р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 09.11.2009р.

З метою належного повідомлення відповідача про судове засідання та виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 30.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2009р. подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 12 005,78 грн. основного боргу, 36 925,26 грн. пені, 7 928,09 грн. збитків від інфляції, 786,07 грн. три проценти річних, судові витрати та 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду уточнення позивача позовних вимог, а саме збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних документів суду не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 13.11.2009р.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15 травня 2007 року між Будівельно-монтажним управлінням Відкритого акціонерного товариства «Північукргеологія»(Генпідрядник) та Акціонерним товариством закритого типу «Київавтотранссервіс»(Субпідрядник), було укладено договір № 15/05-07-01 (Договір), відповідно до умов якого Субпідрядник своїми силами і засобами зобов'язується виконати роботи по влаштуванню господарсько-побутової та дощової каналізації відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором строк та передати роботи експлуатуючій організації (п. 1.1 Договору). Роботи проводяться на об'єкті -Забудова мікрорайону «Позняки-Західні», 3 мікрорайон, Дарницький район, м. Київ (школа на 36 класів на діл. № 18).

Відповідно до розділу 3 Договору вартість виконання робіт визначається згідно з актами виконаних робіт КБ-2В та довідки по формі КБ-3. Вартість матеріалів Субпідрядника повинна бути погоджена з Генпідрядником. Договірна ціна, яка застосовується при розрахунках по цьому договору визначається згідно з нормами ДБН Д.1.1-1-2000. Договірна ціна є динамічною.

Згідно з розділом 3 Договору Генпідрядник забезпечує безперервне фінансування робіт. Після підписання цього договору Генпідрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 200 000,00 грн. з ПДВ. Оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно Генпідрядником на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт КБ-2В та довідки по формі КБ-3 протягом 15 днів з дня їх підписання. Акти виконаних робіт АБ-2В та довідки по формі КБ-3 підписуються щомісячно уповноваженими представниками Генпідрядника та Субпідрядника до 5-го числа місяця наступного за звітним. Розрахунки здійснюються в розмірі до 90% від вартості робіт, які виконує Субпідрядник, решта -по закінченню робіт. Залишкові 10% від вартості робіт Генпідрядник перераховує після здачі-приймання об'єкту, усунення недоліків (дефектів) або недоробок, але не пізніше місяця після підписання акту Державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію.

На виконання вимог Договору позивач виконав робіт на суму 708 029,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт КБ-2В за травень-серпень 2007р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Ф.КБ-3, проте відповідач в порушення вимог договору розрахувався частково, сплативши лише 07.06.2007р. -100 000,00 грн., 27.06.2007р. -100 000,00 грн., 21.08.2007р. -100 000,00 грн., 30.08.2007р. -17 620,95 грн., 20.09.2007р. -100 000,00 грн., 27.09.2007р. -50 000,00 грн., 12.12.2007р. -30 000,00 грн., 11.06.2008р. -10 000,00 грн., що підтверджується виписками з банку. Крім того між сторонами було проведено взаємозалік на суму 181 763,56 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи протоколами про зарахування зустрічних вимог та актами. В зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12 005,78 грн.

Як зазначалося раніше залишкові 10% від вартості робіт, відповідно до п. 4.6. Договору, Генпідрядник перераховує після здачі-приймання об'єкту, усунення недоліків (дефектів) або недоробок, але не пізніше місяця після підписання акту Державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію.

Так матеріалами справи, а саме Актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 16.08.2007р. та Розпорядженням від 20.08.2007р. № 842 Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації «Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єкту -загальноосвітньої школи на 36 класів на діл. 18 у 3 мкр. ж/м Позняки-Західні»підтверджено приймання та введення в експлуатацію об'єкту: загальноосвітня школа на 36 класів на діл. 18 у 3 мкр. ж/м Позняки.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт (п. 4.3., 4.6. Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або за згодою замовника - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Як вбачається з наданих позивачем актів приймання виконаних робіт, останнім виконано зобов'язання в повному обсязі, а відповідачем оплачено виконані роботи частково, зокрема: в розмірі 696 023,22 грн.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Акціонерного товариства закритого типу «Київавтотранссервіс»щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Північукргеологія»12 005,78 грн. основного боргу обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач просить суд стягнути з відповідача 36 925,26 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 7.6. договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов'язання, що складає 36 925,26 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, частиною 1 статті 231 Господарського Кодексу України встановлено, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Зокрема, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки розмір пені та нарахування штрафних санкцій обмежується законом, а в договорі № 15/05-07-01 від 15.05.2007р. сторони встановили пеню у розмірі 0,5% заборгованості за кожний день прострочення, яка більша ніж та, що передбачена Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»суд дійшов висновку про стягнення пені з відповідача у розмірі 13 559,34 грн. за розрахунком суду.

Також позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 7 928,09 грн. -збитків від інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми -786,07 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 3 % від простроченої суми, розмір яких відповідно поданого позивач розрахунку становить 786,07 грн., а також інфляційних витрат -7 928,09 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 5 000,0 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

До матеріалів справи позивач додав належним чином завірені копії: Договору про надання правової допомоги від 25.02.2008р., укладеного між позивачем та адвокатом, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2030/10 та оригінали квитанцій до прибуткового касового ордера № 2060 від 06.03.2008р., 2061 від 06.03.2008р., 2172 від 16.04.2008р., 2106 від 27.03.2008р., 2166 від 14.04.2008р., як доказ оплати за надану правову допомогу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплати держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 551, 625, 629, 837,838, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Північукргеологія»(02088, м. Київ, пров. Фізиків, 12; ідентифікаційний код 01432397 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Київавтотранссервіс»(03115, м. Київ, вул.. Краснова, 5; ідентифікаційний код 16479973) 12 005 (дванадцять тисяч п'ять) грн. 78 коп. основного боргу, 13 559 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн.. 34 коп. пені, 7 928 (сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн.. 09 коп. інфляційних витрат, 786 (сімсот вісімдесят шість) грн.. 07 коп. три відсотка річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 342 (триста сорок дві) грн. 79 коп., 187 (сто вісімдесят сім) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 000 (три тисячі) грн.. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.

Суддя

Попередній документ
6939929
Наступний документ
6939931
Інформація про рішення:
№ рішення: 6939930
№ справи: 53/553
Дата рішення: 30.11.2009
Дата публікації: 11.12.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду