ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/47917.11.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Захід»
доВідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
простягнення 1 977 033, 29 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: Залевська О.О. -представник за довіреністю від 10.08.2009 року;
Від відповідача:Путієнко Є.В. -представник за довіреністю від 21.07.2008 року
Відкрите акціонерне товариство «Свемон-Захід»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про стягнення заборгованості у розмірі 1 592 376, 52 грн., пені у сумі 181 265, 16 грн., збитків від інфляції у розмірі 169 524, 36 грн. та 3% річних у сумі 33 867, 25 грн. за договором підряду № 77/1326-27 від 01.09.2008 року.
Позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору підряду № 77/1326-27 від 01.09.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 1 781 376, 52 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов'язання з оплати робіт виконав частково.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.10.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року розгляд справи відкладено до 27.10.2009 року у зв'язку із неявкою представників сторін.
Представник позивача у судовому засіданні 27.10.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.10.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що повністю не погоджується з позовними вимогами, оскільки позивач не здійснив належні заходи досудового врегулювання спору, згідно п. 11.2 Договору. А також, вказав, що договір підряду № 77/1326-27 від 01.09.2008 року укладався ВАТ «Укртелеком»в особі директора філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», а тому позов мав бути поданий саме до ВАТ «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком».
У судовому засіданні суд роз'яснив відповідачу, що згідно із ст. 95 ЦК України філія -це відокремлений підрозділ юридичної особи, та не є юридичною особою. Відповідно до ст.. 1 ГПК України право звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації та інші юридичні особи. Отже, позивачем було правильно визначено особу відповідача по даній справі.
У судовому засіданні 27.10.2009 року оголошено перерву до 17.11.2009 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2009 року подав докази оплати суми боргу у розмірі 1 592 376, 52 грн., зазначивши, що 1 433 138, 87 грн., ним оплачено в рахунок оплати за актами приймання виконаних підрядних робіт № 1, 2 та 3 з відрахуванням 10% вартості робіт, які сплачуються після підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію. Залишок суми перераховуються в якості авансу за роботи, які будуть виконуватися у наступні місяці.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
01.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(надалі - замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Свемон-Захід»(надалі - підрядник) був укладений договір підряду № 77/1326-27 (надалі - договір), за яким підрядник приймає себе зобов'язання виконати проколи горизонтально-направленого буріння по об'єкту «Відновлення річкових переходів на з'єднувальних лініях до САТС Івано-Франківської області»визваних стихією (повінню).
Відповідно до п. 4.2 договору замовник за 10 днів до початку робіт перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від вартості договору.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна вартість робіт з влаштування проколів ГНБ, доручених до виконання підряднику за договором, становить 2 494 924, 86 грн.
Як встановлено судом, відповідач не виконав умови пункту 4.2 договору та не здійснив оплату авансу у розмірі 30 % вартості договору, проте позивач здійснив роботи на суму 1 781 376, 52 грн. Відповідач проти виконання робіт не заперечував та прийняв їх, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за жовтень 2008 року, № 2 за листопад 2008 року та № 3 за грудень 2008 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт підписаних сторонами та скріплених печатками.
Згідно із 4.4 договору оплата виконаних робіт здійснюється щомісячно, з урахуванням суми авансу.
Пунктом 4.5 договору встановлено, що замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи в межах 90% їх вартості, з утриманням суми авансу в розмірі не менше Ѕ частини величини авансу щомісячно до повного погашення.
Оплата здійснюється на підставі підписаних повноважними представниками сторін: акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт.
Як вбачається із матеріалів справи, акти приймання виконаних підрядних робіт № 1 за жовтень 2008 року, № 2 за листопад 2008 року та № 3 за грудень 2008 року не містять дати підписання, а тому вони вважаються підписаними в останній день місяця.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, оскільки оплата робіт здійснюється щомісячно на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт, тому відповідач повинен був здійснити оплату робіт виконаних на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за жовтень 2008 року у сумі 569 008, 64 грн. у строк до 30.11.2008 року, робіт виконаних на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт № 2 за листопад 2008 року у сумі 261 755, 50 грн. у строк до 31.12.2008 року, а роботи виконані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 3 за грудень 2008 року у сумі 772 474, 73 грн. у строк до 31.01.2009 року.
Відповідач здійснив оплату виконаних робіт частково перерахувавши на рахунок позивача 24.12.2008 року - 89 000, 00 грн. та 25.03.2009 року -100 000, 00 грн.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
В ході судового розгляду представник відповідача зазначив, що ним було сплачено 1 592 376, 52 грн., що включає в себе 1 414 238, 87 грн. основної суми заборгованості та 178 137, 65 грн. авансу за наступні роботи, та на підтвердження зазначеного факту надав платіжні доручення наявні в матеріалах справи.
Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 1 414 238, 87 грн. спростовано.
Згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем сплачено заборгованість та спір про стягнення 1 414 238, 87 грн. відсутній, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 1 414 238, 87 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно із п. 4.5 договору платежі за виконані роботи здійснюються в межах 90% їх вартості. Остаточний розрахунок здійснюється протягом двох місяців після підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію Державною комісією (п. 4.8 договору).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивач доказів підписання сторонами акту прийняття об'єкту в експлуатацію суду не надав. Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволення позовних вимог в частині стягнення 178 137, 65 грн. основної суми заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач, також заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 181 265, 16 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 10.3 договору встановлено, що у разі затримки оплати вартості робіт, згідно п. 4.8, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки.
Отже, враховуючи вищевикладене сторони в договорі передбачили нарахування пені лише у випадку порушення остаточних розрахунків за договором, які здійснюються після підписання акту прийняття об'єкту в експлуатацію Державною комісією.
Як було встановлено судом, прийняття об'єкту в експлуатацію не було здійснено, акт сторонами не підписувався. За таких обставин, строк остаточного розрахунку за договором підряду № 77/1326-27 від 01.09.2008 року не настав, а тому у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача суми пені.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 181 265, 16 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 33 867, 25 грн. та збитки від інфляції у сумі 169 524, 36 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних:
- за актом приймання виконаних робіт № 1:
569 008, 64, 00 грн. (заборгованість з відрахуванням 10%) * 3% * 23 (з 01.12.2008 року по 23.12.2008 року) / 366 = 1 072, 72 грн.
480 008, 64 грн. * 3% * 8 (з 24.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 373, 12 грн.
480 008, 64 грн. * 3% * 83 (з 01.01.2009 року по 24.03.2009 року) / 365 = 3 274, 58 грн.
380 008, 64 грн. * 3% * 141 (з 25.03.2009 року по 12.08.2009 року) / 365 = 4 403, 94 грн.
- за актом приймання виконаних робіт № 2:
261 755, 50 грн. (заборгованість з відрахуванням 10%) * 3% * 224 (з 01.01.2009 року по 12.08.2009 року) / 365 = 4 819, 17 грн.
- за актом приймання виконаних робіт № 3:
772 474, 73 грн. (заборгованість з відрахуванням 10%) * 3% * 193 (з 01.02.2009 року по 12.08.2009 року) / 365 = 12 253, 78 грн.
Таким чином, за перерахунком суду 3% річних становлять 26 197, 31 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Розмір індексу інфляції становить:
- за актом приймання виконаних робіт № 1:
569 008, 64 грн. * 102,1% (за грудень 2008 року) -569 008, 64 грн. = 11 949, 18 грн.
480 008, 64 грн. * 102,9% * 101,5% * 101,4% - 480 008, 64 грн. = 28 347, 91 грн.
380 008, 64 грн. * 100,9% * 100,5% * 101,1% * 99,9% - 380 008, 64 грн. = 9 186, 44 грн.
- за актом приймання виконаних робіт № 2:
261 755, 50 грн. * 102,9% * 101,5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% * 101,1% * 99,9% - 261 755, 50 грн. = 22 159, 97 грн.
- за актом приймання виконаних робіт № 3:
772 474, 73 грн. * 101,5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% * 101,1% * 99,9% - 772 474, 73 грн. = 41 783, 49 грн.
Отже, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 113 426, 99 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує, що відповідач здійснив погашення основної суми заборгованості після звернення позивача до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 1 414 238, 87 грн.
2. Іншу частину позовних вимог задовольнити частково
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Відкритого акціонерного товариства по будівництву, монтажу експлуатації засобів телекомунікацій, радіо і телебачення «Свемон-Захід»(79056, Львівська обл., м. Львів, вул. Бескидська, 33; код ЄДРПОУ 23884450) збитки від інфляції у сумі 113 426 (сто тринадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 26 197 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто сім) грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 15 539 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 48 коп. та 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 02.12.2009 року