ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/62830.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орімі Трейд ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»
про стягнення 87 838,18 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Стариченко А.В. -представник по довіреності від 01.08.2009р.
від відповідача: не з'явились
СуТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»заборгованості за Договором поставки № 279-УКР/2007 від 03.12.2007р.в розмірі 87 838,18 грн., в тому числі 72 692,91 грн. -основний борг, 15 145,27 грн. -пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № ВГ-10/16/08 від 16.10.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати переданого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. порушено провадження по справі № 53/628, розгляд справи призначено на 30.11.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 83 323,63 грн., в т.ч. 72 692,91 грн. основного боргу та 10 630,72 грн. пені.
Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -83 323,63 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних документів суду не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 25.11.2009р.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.11.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
03.12.2007р. між сторонами у справі укладено договір поставки № 279-УКР/2007 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у визначені строки (строк) іншій стороні - надалі Покупцю (відповідач) товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 8.2. договору право власності на товар і ризик втрати товару переходить до покупця з моменту фактичного отримання ним товару -підписання уповноваженим представником покупця ТТН чи товарної накладної.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 103 329,06 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № 80000033550 від 14.11.2008р., № 80000033552 від 14.11.2008р., № 80000034993 від 27.11.2008р., № 80000036463 від 11.12.2008р., № 80000036975 від 16.12.2008р., № 80000037864 від 23.12.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 15 банківських днів з дня отримання товару Покупцем (п. 9.7 договору).
01.12.2008р. між сторонами по справі було укладено додаток № 2 до договору поставки № 279-УКР/2007 в якому сторони погодили, що оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 27 банківських днів з дня отримання товару покупцем, що підтверджує підписання видаткових накладних.
Крім того, вказаною вище додатковою угодою № 2 до договору поставки № 279-УКР/2007 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009р.
Згідно зі ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що товар отриманий згідно з видатковими накладними уповноваженою особою відповідача.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково на суму 10 000,00 грн. Крім того відповідач повернув товар позивачу на суму 14 254,08 грн.
Також необхідно зазначити, що позивач по справі зарахував зустрічні позовні вимоги на суму 6 382,07 грн. на підставі укладеного між сторонами 22.09.2009р. Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по договору поставки належним чином не виконав. У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 72 692,91 грн., що підтверджується актами звірки розрахунків станом на 30.09.2009р. по філіям ТОВ «Вестер Україна»в м. Тернополі, в м. Сімферополі та і м. Хмельницькому.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 72 692,91 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Позивач також просить стягнути з відповідача 10 630,72 грн. пені за неналежне виконання умов договору поставки.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).
Відповідно до п. 10.4. договору за прострочку оплати отриманого товару покупець зобов'язаний оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст.. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки в розмірі 10 630,72 грн., який здійснений відповідно до договору та згідно з чинним законодавством України.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 10 630,72 грн.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Крім того суд зазначає, що відповідно до інформаційного листа ВГСУ “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством. Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час вирішення спору по даній справі зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 83 323,63 грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -83 323,63 грн. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ціни позову по даній справі, розмір державного мита, який підлягає стягненню з відповідача на користь становить 833,23 грн., а зайво сплачене державне мито в розмірі 45,16 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А; ідентифікаційний код 35073676 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орімі Трейд ЛТД»(01042, м. Київ, вул.. Патріса Лумумби, 4/6, корпус «А», кімната 206; ідентифікаційний код 25287617) основний борг в сумі 72 692 (сімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 91 коп., пеню в сумі 10 630 (десять тисяч шістсот тридцять) грн. 72 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 23 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Орімі Трейд ЛТД»(01042, м. Київ, вул.. Патріса Лумумби, 4/6, корпус «А», кімната 206; ідентифікаційний код 25287617) з Державного бюджету України державне мито в сумі 45,16 грн., що перераховане платіжним дорученням № 1554 від 09.10.2009р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.