ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/42926.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-телеком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет -транс"
про стягнення 26 234,40 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник -Шабельников А.В.(дов. № б/н від 20.02.07)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 22 008,00 грн., що становить заборгованість за договором № 254-ВТ/2008/1 на виконання підрядних робіт від 05.12.2008р. та 1 861,87 грн. збитків від інфляції, 1 980,00 грн. пені, 384,53 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009р. порушено провадження у справі № 8/429, розгляд справи призначений на 24.09.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. розгляд справи відкладений на 26.11.2009р., у зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання, неподанням ними витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 26.1.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Від відповідача клопотань та заяв не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
05.12.2008р. між ТОВ «Маркет-Транс»- «замовник»та ТОВ «Ватсон-Телеком»- «підрядник»був укладений договір № 254-ВТ/2008/1 на виконання підрядних робіт (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «замовник» доручив, а «підрядник»прийняв на себе виконання підрядних робіт з улаштування системи зовнішнього блискавко захисту з матеріалів та устаткування «замовника»на об'єкті «замовника»: «Будівництво нової металевої трибуни на стадіоні вм.Ірпінь «Національний університет Державної податкової служби».
Загальна вартість робіт по договору згідно з договірною ціною склала 22 008,00 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що «замовник»зобов'язаний прийняти роботи, виконані «підрядником»протягом 3-х днів з дня пред'явлення їх до приймання. Днем пред'явлення до приймання виконаних робіт є день передачі акту приймання виконаних підрядних робіт.
Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. на суму 22 008,00 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт ВТ-0000538 за грудень 2008р. на суму 22 008,00 грн., які свідчать про повне виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»перед претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що «замовник»зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок «підрядника»оплату у розмірі 100 % вартості робіт (згідно з п.2.1 договору) в строк 10-ти банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи не розрахувався.
Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків станом за 01.01.09, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2009р. становила 22 008,00 грн. (копія в матеріалах справи).
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 22 008,00 грн., відповідачем не доведено протилежне.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості, але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 008,00 грн. основного боргу за договором № 254-ВТ/2008/1 на виконання підрядних робіт від 05.12.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 861,87 грн. збитків від інфляції, 1 980,00 грн. пені, 384,53 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 254-ВТ/2008/1 на виконання підрядних робіт від 05.12.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 384,53 грн.за період з 20.01.2009р. по 20.08.2009р. та збитків від інфляції в розмірі 1 861,87 грн. за період з січня 2009р. по липень 2009р., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 384,53 грн. та збитків від інфляції в розмірі 1 861,87 грн. грн. правомірні та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати виконаних робіт шляхом перерахування грошової суми відповідно до п.2.5, «замовник»виплачує «підряднику»пеню у розмірі 0,05 % від суми, що підлягає оплаті за кожен день прострочення (п.3.2 договору).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 980,00 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет -транс" (04053, м.Київ, вул. Тургенєвська, 52/58; код 32455943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-телеком" (03103, м.Київ, вул. Драгомирова, буд. 6 «Б», кВ. 169; код 31304435) 22 008 (двадцять дві тисячі вісім) грн. основного боргу, 1 861 (одну тисячу вісімсот шістдесят одну) грн. 87 коп. збитків від інфляції, 1 980 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят) грн. пені, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 53 коп. трьох відсотків річних, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 34 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяВ.С. Катрич
Дата підписання: 03.12.2009р.