ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/37326.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича
фірма «Вігтек»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітко-М»
про стягнення 14 022,86 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник - Гладченко О.О (дов. № б/н від 10.07.2009р.)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 11 893,27 грн., що становить заборгованість за контрактом №10/11-05 від 13.12.2005р. та 2 129,59 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2009р. порушено провадження у справі № 8/373, розгляд справи призначений на 10.09.2009р.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 10.09.2009р. подав оригінали контракту № 10/11-05 від 13.12.2005р., довіреності серія ЯЗУ № 231944 від 15.12.2005р. та видаткової накладної № 1 від 15.12.2005р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2009р. розгляд справи відкладений на 24.09.2009р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2009р. представник позивача подав витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача; копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичною особи позивача, довідки з ЄДРПОУ позивача, статуту позивача; довідку з обслуговуючого позивача банку про те, що кошти від відповідача в сумі 14 022,86 грн. за період з 01.01.2006р. по 09.09.2009р. в добровільному порядку не надходили та витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача, згідно якого місцезнаходженням відповідача є 02152, м.Київ, вул. Амвросія Бучми, буд. 6-А, кв.1.
Таким чином, враховуючи те, що місцезнаходження відповідача згідно довідки ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є 02152, м.Київ, вул. Амвросія Бучми, буд. 6-А, кв.1, та вказана адреса різниться з адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, тому суд вважає, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що є підставою для відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2009р. представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду даної справи, яке було задоволено судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. розгляд справи відкладений на 26.11.2009р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів; продовжено строк розгляду даної справи; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 26.11.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Через канцелярію суду від відповідача клопотань та заяв не надходило.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Від відповідача клопотань та заяв не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
У 2005р. між Науково-виробничою фірмою «ВІГТЕК»- «виконавець»та ТОВ «Сітко-М»- «замовник»був укладений контракт № 10/11-05 (надалі - контракт), відповідно до умов якого «виконавець»зобов'язався згідно замовленій документації виготовити ліфтове обладнання: 1. ліфт маловантажний (новий) в.п. 100 кг. на 6-ть зупинок в кількості 1 одиниця; 2. ліфт маловантажний (новий) в.п. 100 кг на 4 зупинки в кількості 1 одиниця; 3. ліфт маловантажний (новий) в.п. 100 кг на 2 зупинки в кількості 2 одиниці (надалі -обладнання), а «замовник»зобов'язався сплатити «виконавцю» вартість «обладнання»за ціною, визначеною цим контрактом.
Згідно з п.2.1 контракту вартість обладнання з урахуванням ПДВ становить: ліфт маловантажний (новий) в.п. 100 кг. на 6-ть зупинок -14 400,00 грн.; ліфт маловантажний (новий) в.п. 100 кг на 4 зупинки -12 220,80 грн.; ліфт маловантажний (новий) в.п. 100 кг на 2 зупинки -7 985,50 грн.; ліфт маловантажний (новий) в.п. 100 кг на 2 зупинки -7 985,50 грн. Загальна вартість якого складає 42 591,80 грн.
Пунктом 2.2 контракту передбачено, що розрахунки за контрактом здійснюються «замовником»шляхом поетапної оплати: 1-й етап -45% вартості обладнання -18 814,78 грн. (в т.ч. ПДВ), на протязі 5-ти банківських днів після підписання контракту; 2-й етап -55 % вартості «обладнання»- 23 777,02 грн. (в т.ч. ПДВ) після відвантаження «обладнання».
Відповідач здійснив авансовий платіж в сумі 18 814,78 грн., що підтверджується банківською випискою за 15.12.2005р. (в матеріалах справи).
Позивач в свою чергу на виконання прийнятих на себе зобов'язань, виготовив та передав обладнання в повному обсязі, що підтиверджується видатковою накладною № 1 від 15.12.2005р. (копія в матеріалах справи).
Факт отримання вищевказаного обладнання відповідачем підтверджується довіреністю серія ЯЗУ № 231944 від 15.12.2005р. виданої ТОВ «Сітко-М»на ім'я Пінчука М.А. (копія в матеріалах справи).
Таким чином позивач виконав власні зобов'язання належним чином.
В свою чергу відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за отримане обладнання розрахувався частково в сумі 11 883,75 грн., що підтверджується банківською випискою за 20.01.2006р. (в матеріалах справи)
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Позивач звернувся до відповідача з претензією сплати заборгованість в розмірі 11 893,27 грн., але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 11 893,27 грн., відповідачем не доведено протилежне.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 11 893,27 грн. основного боргу за контрактом №10/11-05 від 13.12.2005р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 2 129,59 грн. пені.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами контракту сторони погодили, що за порушення термінів оплати контракту, згідно з розділом 2, «покупець»сплачує «постачальнику»пеню у розмірі діючої облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 5% від вартості контракту (п.4.6 контракту).
З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 129,59 грн. пені за період з 21.01.2006р. по 30.07.2009р. При цьому позивач не врахував положень ст. 258 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).
Таким чином враховуючи те, що позивач дізнався про порушення свого права у січні 2006р. та саме з цієї дати почався строк позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені, проте позовна заява подана позивачем до Господарського суду міста Києва 30.07.2009р., тобто після спливу позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені.
Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 129,59 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відвпоідача 11 893,27 грн., відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 11 893,27 грн. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторонни пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 267, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітко-М»(02152, м.Київ, Дніпровський р-н, вул. Амвросія Бучми, буд. 6-А, кв.1; код 33298717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Вігтек»(04050, м.Київ, вул. Мурашка, буд. 5-А; код 20035940) 11 893 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 27 коп. основного боргу, 118 (сто вісімнадцять) грн. 93 коп. державного мита, 100 (сто) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Вігтек»(04050, м.Київ, вул. Мурашка, буд. 5-А; код 20035940) з Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачених платіжним дорученням № 1542 від 09.06.2009р. в сумі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 50 коп. та квитанцією № 42 від 08.07.2009р. в сумі 2 (дві) грн. 50 коп. Оригінали платіжного доручення № 1542 від 09.06.2009р. в сумі 194,50 грн. та квитанції № 42 від 08.07.2009р. в сумі 2,50 грн. знаходяться в матеріалах справи № 8/373.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяВ.С. Катрич
Дата підписання: 03.12.2009р.