ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/173-16/271 17.09.09
За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
До Товариство з обмеженою відповідальністю «П'ята стража»
Про стягнення 192165,36 грн.
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
Від прокуратури не з'явився
Від позивача Лут Є.О. за дов.
Від відповідача Бордовський А.В. за дов., Ковальов Ю.Ю. за дов.
Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення з відповідача 192165,36 грн., з яких 121166,52 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової плати та 70998,84 грн. втраченої вигоди.
Рішенням Господарського суду м. Києва по справі №35/173 від 13.06.08р. в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.08р. рішення залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.09р. рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.08р. у справі №35/153 скасовано, справу передано на новий розгляд.
При новому розгляді справи:
Представник прокуратури в судові засідання не з'являвся, вимог суду не виконав, тому справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного звільнення орендованого приміщення та передачі об'єкту позивачу належним чином не виконав.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що умови договору відповідачем не порушені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, в с т а н о в и в:
16 березня 2006 року між позивачем - Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “П'ята стража” було укладено договір №1375/3 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
Відповідно до п.1.1. договору позивач на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 47 від 28.02.2006р. зобов'язався передати, а відповідач прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду), а саме: підвал з орендною площею 104,4 кв. м., згідно поверхового плану приміщення, за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 9.
Згідно п. 8.2. договору встановлено строк дії договору з 16.03.2006р. по 22.02.2007р.
22.03.2007 року позивач направив відповідачу лист №7/9-081-015/58, в якому повідомив про закінчення строку дії договору.
Прокурор завернувся з позовом про стягнення з відповідача за невиконання договірних зобов'язань 121166,52 грн. неустойки та 70998,84 грн. втраченої вигоди, посилаючись на п.2 ст. 17, п.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 2 ст. 22, ч.1 ст. 530, ст.. 526, 610, п. 4. ст. 611, п. 2 ст. 240 ЦК України, п. 2 ст. 244, , п. 1 ст. 225, ст.. 291 ГК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та додані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Відповідно ч.1 ст.27 ЗУ України «Про оренду державного та комунального майна України»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Відповідно до п.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно п.7.8. договору відповідач, який не виконує свої зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди за встановленим договором порядком, сплачує на користь позивача неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за весь час прострочення.
Порядок повернення майна Договором оренди №1375/3 від 16.03.06р. не встановлений. Тому визначити порушення порядку повернення майна не можливо, оскільки останній договором не прописаний.
Крім того, п.3.2.19 визначено, що відповідач зобов'язаний після припинення (розірвання) дії даного договору до моменту повернення об'єкту оренди позивачу за актом приймання-передачі, відповідач зобов'язаний вносити плату за фактичне користування об'єктом оренди в розмірі орендної плати, а також відшкодувати витрати на утримання прибудинкової території на інші витрати загального користування, сплачувати комунальні послуги, витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснював плату за фактичне користування приміщенням згідно рахунків, які виставлялись позивачем за період з червня 2007 року по лютий 2008 року.
Відповідачем на підтвердження сплати орендних платежів за фактичне користування орендованим приміщенням було надано копії платіжних доручень за період з червня 2007року по лютий 2008 року. З наданих платіжних доручень вбачається, що відповідачем здійснювались орендні платежі за користування об'єктом оренди в розмірі орендної плати.
Отже підстав для застосування неустойки, передбаченої п.7.8. договору, немає.
Щодо нарахування позивачем упущеної вигоди в розмірі 70 998,84 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником (ст. 224 Господарського кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України), а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Під розумінням поняття “упущена вигода”, відповідає поняття неодержані доходи (неодержаний прибуток), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Матеріалами справи встановлено, що при укладанні Договору оренди з третьою стороною, позивач був обізнаний, що об'єкт оренди, який передається ТОВ “БКТ Фортуна”, використовується відповідачем і на час укладання вказаного Договору не звільнений.
Договором №165/3 від 24.05.07р. укладеним між позивачем та ТОВ “БКТ Фортуна” передбачено, що орендна плата сплачується орендарем (ТОВ “БКТ Фортуна”) починаючи з дати підписання договору.
Крім того, при нарахуванні упущеної вигоди, позивачем не було враховано, тих обставин, що останнім отримувались платежі від відповідача в розмірі орендної плати, за час фактичного користування орендованим приміщенням.
Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (втраченої вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.
Таким чином, в порушення статей 33, 34 ГПК України прокурор та позивач не надали суду належних доказів протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, спричинення збитків, наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак
Рішення підписане 03.12.2009 р.