Справа № 212/6274/17
2-а/212/201/17
09 жовтня 2017 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Зімін М.В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради у Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення, -
06 жовтня 2017 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся ФОП ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Криворізької міської ради у Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення, який було передано судді із канцелярії суду 09 жовтня 2017 року.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя дійшов наступного висновку.
Так, предметом даного адміністративного позову є оскарження відмови Криворізької міської ради у Дніпропетровської області у ненаданні згоди на подальше користування частиною земельної ділянки.
Виходячи з положень п. 3 ст.1 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до ч. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до роз'яснень викладених у п. 1.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Так, даний спір виник із земельних відносин приватноправового характеру та підвідомчий господарському суду.
У відповідності до положень п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо справа не підсудна адміністративному суду.
З урахуванням вищевикладеного суддя встановив, що дана позовна заява не підсудна адміністративному суду, а тому вона підлягає поверненню позивачу для подачі до належного суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1 ГПК України, ст. ст.1, 17, 105-107, 108 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради у Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення повернути позивачеві для подачі до належного суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: М. В. Зімін