Справа № 212/6081/17
2-а/212/197/17
02 жовтня 2017 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області О.Г. Пустовіт ознайомившись із адміністративним позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі КУ Будинку нічного перебування КМР про зобов'язання вчинити дію та визнання права, -
28 вересня 2017 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Держави Україна в особі КУ Будинку нічного перебування КМР про зобов'язання вчинити дію та визнання права.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя дійшов наступного висновку.
Позивач ОСОБА_2 однією із вимог яка і є визначальною при визначенні в даному випадку предмету спору у своєму адміністративному позові зазначає прийняти рішення про реєстрацію його у КУ «Будинок нічного перебування» за адресою: вулиця Сєченова 50а у місті Кривому Розі Дніпропетровської області.
Так, адміністративний позов ОСОБА_2 обумовлений невжиттям заходів відповідачем з його реєстрації у КУ «Будинок нічного перебування» за адресою: вулиця Сєченова 50а, у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області, та супутніх вимог із надання йому відповіді за його зверненням про реєстрацію місця проживання, та відшкодування шкоди спричиненої невжиттям заходів із реєстрації його за місцем мешкання, та ненаданням відповіді у визначений Законом України «Про звернення громадян» строк, та вжиття заходів для усунення підстав якими були обумовлені зазначені порушення.
Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові відносини в Україні, складають: Конституція України, Житловий кодекс Української РСР, Цивільний кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та інші закони, укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 3 ЖК УРСР житлові відносини в Українській РСР регулюються Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік та видаваними відповідно до них іншими актами житлового законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами житлового законодавства Української РСР.
За змістом статті 15 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальними судами вирішуються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Житлові спори - особливий різновид спорів, що торкаються житлових прав та інтересів громадян і організацій.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спори про зміну черговості квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про забезпечення надання житла підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Аналогічні за змістом висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на той факт, що даний позов пов'язаний із захистом порушених житлових прав та інтересів позивача, який не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 17, 23, 109, КАС України суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі КУ Будинку нічного перебування КМР про зобов'язання вчинити дію та визнання права.
Роз'яснити позивачу право на звернення із даним позовом у порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.Г. Пустовіт