ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/30121.09.09
За позовом Відкритим акціонерним товариством «Веркон»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комплексного забезпечення «Мілєан»
про стягнення 7 142,48 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Рисак Ж.В. -предст. За довір № б/н від 15.12.2008р.
від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні 21.09.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Веркон»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комплексного забезпечення «Мілєан»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень №463 від 17.11.2008р. по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних та експлуатаційних послуг з урахуванням штрафних санкцій в сумі 7142,48 грн. та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов Договору свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів та вартості комунальних та експлуатаційних послуг належним чином не виконував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. було порушено провадження у справі № 35/301, розгляд справи призначено на 01.07.2009р.
Відповідач в судове засідання 01.07.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/301 від 03.06.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/301 від 01.07.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 15.07.2009р.
В судовому засіданні 15.07.2009р. представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати свої заперечення на позов.
Представник позивача не заперечував проти вищезазначеного клопотання представника відповідача.
Судом було частково задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 15.07.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 22.07.2009р.
В судовому засіданні 22.07.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні останнього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/301 від 22.07.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.08.2009р.
Відповідач в судове засідання 21.08.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду у справі №35/301 від 22.07.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/301 від 21.08.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 04.09.2009р.
Сторони в судове засідання 04.09.2009р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, вимог ухвали суду у справі №35/301 від 21.08.2009р. не виконали, витребуваних судом документів не надали, заяв, клопотань не подали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/301 від 04.09.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.09.2009р.
В судовому засіданні 21.09.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 21.09.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду у справі №35/301 від 21.08.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 21.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
17 листопада 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Веркон»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр комплексного забезпечення «Мілєан»(надалі відповідач) було укладено Договір №463 оренди нежитлових приміщень (надалі Договір).
Відповідно до умов вищевказаного Договору (п. 1.1) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 20,32 кв.м., вартість якого складає 513,1 тис. грн. за адресою: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, для використання під офіс згідно з планом розміщення 015 -11 -776 (додаток А).
Приміщення передається орендарю в оренду з інженерними та іншими технічними комунікаціями відповідно до умов цього Договору. Передача приміщення орендареві оформляється актом прийняття -здачі (додаток Б), підписаним сторонами цього Договору (п. 1.2. Договору).
На виконання умов Договору, позивачем було передано в орендне користування вказане приміщення, що підтверджується актом прийняття -здачі приміщень від 24.11.2008р., підписаного та завіреного печатками повноважних представників сторін Договору (копія акту від 24.11.2008р. знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.1. Договору розмір орендної плати за користування 1 кв.м. площі приміщення за місяць за цим Договором складає 157,20 грн., включаючи ПДВ. Розмір ПДВ обчислюється згідно з чинним законодавством України. Розмір орендної плати за користування приміщенням підлягає коригуванню згідно з умовами п. 3.2. цього Договору.
Розмір орендної плати за користування приміщенням щомісячно збільшується (індексується). Розмір збільшення становить 1,5% від суми орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексації (п. 3.2. Договору).
Встановлену орендну плату, відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг орендар зобов'язується перераховувати щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця авансовим платежем не пізніше 10 числа поточного місяця згідно з рахунками -фактурами (п. 3.4. Договору).
30 січня 2009 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист №б/н (копія в матеріалах справи) про розірвання Договору в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 5.8 Договору у випадку дострокового припинення цього Договору з ініціативи орендаря, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі орендної плати за один місяць.
Проте, як стверджує позивач, відповідач не тільки не сплатив передбачений Договором штраф, а й не оплатив два останні виставлені рахунки -фактури за послуги оренди, відшкодування вартості експлуатаційних послуг та вартості спожитих комунальних послуг, а саме рахунок -фактуру №ВК -0004450 від 26 грудня 2008 року на суму 3513,29 грн. та рахунок -фактуру №ВК -0000615 від 30 січня 2009 року на суму 434,89 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних послуг, включаючи штраф за одностороннє дострокове розірвання становить 7 142,48 грн.
Відповідач заперечував проти позову, у відзиві на позов посилався на наступне.
Відповідач стверджує, що з січня місяця 2009 року, останній був вимушений звільнити орендоване приміщення та орендувати інше.
Крім того, відповідач зазначив, що належним чином та в повному обсязі виконував договірні зобов'язання.
Відповідно до п. 1.2. Договору приміщення передається орендарю в оренду з інженерними та іншими технічними комунікаціями, тобто плата за користування інженерними та іншими комунікаціями включена до орендної плати. Однак, як вказує відповідач комунікації передбачені Договором були відсутні, в зв'язку з чим останній за власний рахунок здійснив проведення даних комунікацій та сплачено витрати в розмірі 596,00 грн.
Відповідно до п. 1.5 Договору орендар за погодженням з орендодавцем самостійно та від свого імені укладає договори на телефонні, інші телекомунікаційні та охоронні послуги, тобто орендар має право укладати угоди на телефонні послуги з будь -яким оператором.
Як стверджує відповідач, останньому було заборонено переносити на територію орендованого приміщення телефонну мережу Оптіма Телеком, яка вже була придбана орендарем. Орендодавець зобов'язав орендаря укласти договір з ТОВ «Віском», яке є посередником між орендарями та ТОВ «Сітел», а у подальшому і з самим ТОВ «Сітел»на підключення телефонної лінії. В зв'язку з наведеними обставинами відповідач вимушений бува укласти відповідні угоди та понесені витрати в розмірі 2 526,00 грн.
Крім того, відповідач стверджує, що з боку позивача систематично порушувались умови Договору, а саме п. 2.2.2., який в свою чергу зобов'язує орендодавця забезпечити орендаря енергоносіями у погоджених обсягах у відповідності до його потреб та категорійності, враховуючи можливі випадки припинення або обмеження енергопостачання.
Відповідно до п. 4.6. Договору «…в разі зміни витрат на утримання електромереж, орендодавець має право змінити плату за спільне використання електромереж, про що письмово повідомляє орендаря».
Як вказує відповідач в грудні 2008 позивачем було збільшено розміри оплат за комунальні послуги та електроенергію, однак орендарю про це не було повідомлено в установленому п. 4.6. Договору порядку.
Отже, відповідач посилається на те, що наведені вище обставини призвели до неможливості подальшого користування приміщенням.
Враховуючи наведене, а також керуючись пп. 6.1.2. та 6.1.3. Договору відповідач надав до відділу оренди листи про дострокове розірвання Договору оренди, які за твердженням відповідача у відділі оренди відмовились реєструвати.
Також відповідач зазначив, що вказані листи направлялись поштою, проте відповіді на них отримано не було.
В зв'язку із наведеною ситуацією відповідач 12 січня м2009 року передав ключі від приміщення першому заступнику Генерального директора ВАТ «Веркон» та звільнив приміщення.
Починаючи з 12 січня 2009 року, як стверджує відповідач, останній орендує інше приміщення, орендодавцем якого є СПД Покраса Т.В.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Посилання відповідача на те, що останній направляв позивачу листи про дострокове розірвання Договору оренди, є безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідачем були надані листи №43 від 22.12.2008р., №44 від 26.12.2008р., №45 від 28.12.2008р., №1 від 12.01.2009р., №3 від 30.01.2009р. про дострокове розірвання Договору оренди, проте належних доказів на підтвердження того, що вказав листи направлялись позивачу поштою, або надавались останньому нарочно, відповідачем надано не було.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано лише один лист від 30.01.2009р. №3 про дострокове розірвання Договору, що в свою чергу також не відповідає вимогам встановленим умовами Договору та нормами чинного законодавства України відносно достроково розірвання договору.
Відповідно до п. 6.3. Договору у разі дострокового розірвання Договору оренди з ініціативи орендаря він зобов'язаний повідомити орендодавця про це за два місяці.
Договір вважається розірваним з дати підписання додаткової угоди про дострокове розірвання Договору та оформлення Акта прийняття -здачі приміщення.
У всіх випадках припинення дії Договору орендар передає орендодавцю приміщення у термін згідно з п. 2.4.2 Договору. Факт передачі засвідчується Актом прийняття -здачі приміщення, який сторони повинні підписати.
Відповідно до ст.. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було дотримано порядку щодо достроково розірвання Договору оренди, а саме повідомлення про дострокове розірвання договору було направлено з порушенням строку встановленого Договором, а саме 30 січня 2009 року, після того, як відповідач вже звільнив орендоване приміщення.
Передбачену п. 6.3. Договору додаткову угоду про дострокове розірвання Договору оренди сторони не укладали, відповідач приміщення за актом прийняття -здачі не передав позивачу.
Крім того, твердження відповідача, відносно поршень умов Договору оренди з боку позивача, не знайшли належного документального підтвердження.
На підтвердження наявної заборгованості позивачем було надано рахунок -фактуру №ВК -0004450 від 26.12.2008р. на суму 3 513, 29 грн., яка включає в себе вартість орендної плати за січень в розмірі 3290,87 грн., відшкодування вартості експлуатаційних послуг за січень в розмірі 32,91 грн., відшкодування вартості спожитих комунальних послуг (спожитих в грудні) в розмірі 189,51 грн. та рахунок -фактуру №ВК -0000615 від 30 січня 2009 року на суму 434,89 грн. що включає відшкодування вартості спожитих комунальних послуг (електро -та теплопостачання) спожитих у січні.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати орендних платежів та вартості комунальних послуг не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів.
Відповідно до п. 5.8. Договору у випадку дострокового припинення цього Договору з ініціативи орендаря, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі орендної плати за один місяць оренди.
Враховуючи те, що відповідач в односторонньому порядку, без додержання умов Договору оренди припинив договірні відносини, та керуючись п. 5.8. Договору позивачем було нараховано штраф у розмірі орендної плати за один місяць, який становить 3194,30 грн.
Суд вважає нарахування з боку позивача вказаного вище штрафу правомірним та обґрунтованим.
Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі та вартості комунальних послуг з урахуванням штрафних санкцій становить 7 142,48грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 7 142,48грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комплексного забезпечення «Мілєан»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, р/р 26005053105436, Київське ГРУ Приватбанку м. Київ, МФО 321824, код ЄДРПОУ 34493969) на користь Відкритого акціонерного товариства «Веркон»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67; р/р 260000458600 в АБ «Брокбізнесбанк»м. Київ, МФО 300249, код ЄДРПОУ 05748803), а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 7 142,48грн. (сім тисяч сто сорок дві гривні 48 коп.) -заборгованості з урахуванням штрафу за Договором №463 оренди нежитлових приміщень від 17.11.2008р., 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) -державного мита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 26.11.2009р.