ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/49623.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світсервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Ритейл»
про стягнення 3547,02 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача не з'явились (Суровцова І.О. -предст. за довір. №26/09-д від 01.09.2009р. -була присутня в судовому засіданні 07.09.2009р.)
від відповідача не з'явились;
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світсервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Ритейл»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором поставки №70-ЮЛ/74 від 12.12.2007р. в розмірі 3537,02 грн., з яких: 2797,21 грн. -основний борг, 390,25 грн. -пеня, 55,94 грн. -3% річних, 303,62 грн. -інфляційні втрати, та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення взятих на себе за договором зобов'язань відповідач не сплатив в повному обсязі та в установлений Договором термін вартість отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2 797,21 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009р. порушено провадження у справі № 35/496, розгляд справи призначений на 07.09.2009р.
Відповідач в судове засідання 07.09.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/496 від 10.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 23.09.2009р.
До початку судового засідання, через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про доручення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 07.09.2009р. з зазначенням в останній клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання 23.09.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/496 від 10.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 07.09.2009р., 23.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
12 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ сервіс»(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Ритейл»(надалі відповідач) було укладено Договір поставки № 70-ЮЛ/74 (надалі Договір).
Відповідно до умов Договору (п.1.1.) постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього Договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього Договору.
На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу товар (кондитерські вироби в асортименті) згідно видаткових накладних:
№ 16830 від 05.09.2008р. на суму 1288 грн. 84 коп.;
№ 20113 від 10.10.2008р. на суму 784 грн. 57 коп.;
№23472 від 14.11.2008р. на суму 1056 грн. 96 коп.
Відповідач сплатив вартість отриманого товару, проте не в повному обсязі та з простроченням терміну сплати.
Відповідно до п. 6.2. Договору термін оплати складає 21 календарний день з моменту переходу права власності, згідно накладних.
Таким чином, сума боргу за поставлений позивачем товар становить 2 797 грн. 21 коп.
05 червня 2009 року позивачем було направлено відповідачу акт звіряння взаєморозрахунків на суму 2 797 грн. 21 коп. за період з 01.09.2008р. по 04.06.2009р. та супровідний лист №47/09 від 04.06.2009р. з проханням провести звірення взаєморозрахунків, що підтверджується копією опису про вкладення у цінний лист та квитанцією про направлення, наявними в матеріалах справи.
Проте, відповідач не відреагував на вищевказані прохання позивача.
У відповідності до п. 8.2. Договору у випадку затримки оплати товару покупцем, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Керуючись наведеним пунктом Договору, а також нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»позивачем було нараховано пеню в розмірі 390 грн. 25 коп.
Також, відповідно до положень ст.. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано інфляційні збитки в розмірі 303 грн. 62 коп. та 3% річних в розмірі 55 грн. 94 коп.
Таким чином, сума боргу з урахуванням штрафних санкцій становить 3547 грн. 02 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повноти та своєчасності оплати вартості отриманого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2 797 грн. 21 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором поставки щодо вартості отриманого товару не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Відповідно до п. 8. 2. Договору у випадку затримки оплати товару покупцем, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані положеннями Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
В ст. 1 названого Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Окрім того, у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи було підтверджено прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пеня у загальному розмірі 390 грн. 25 коп., збитки від інфляції у сумі 303 грн. 62 коп. та 3% річних у розмірі 55 грн. 94 коп..
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання своїх договірних зобов'язань.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2797 грн. 21 коп. за отриманий товар, 390 грн. 25 коп. -пені, 303 грн. 62 коп. -збитки від інфляції та 3% річних у розмірі 55 грн. 94 коп.., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 44, 48, 49, 66, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Ритейл» (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, р/р 26005013000433 у «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195, код ЄДРПОУ 34482413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ сервіс»(40022, м. Суми, вул. 2-а Залізнична, 26; р/р 260063122 в СОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 337483, код ЄДРПОУ 31397048) ), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2797 грн. 21 коп. (дві тисячі сімсот дев'яносто сім гривень 21 коп.) -заборгованості за Договором поставки №70-ЮЛ/74 від 12.12.2007р., 390 грн. 25 коп. (триста дев'яносто гривень 25 коп.) -пені, 303 грн. 62 коп. (триста три гривні 62 коп.) -збитків від інфляції, 55 грн. 94 коп. (п'ятдесят п'ять гривень 94 коп.) -3% річних, 102 грн. 00 коп. (сто дві гривні 00 коп.) -державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова