ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/36221.10.09
№47/362 21.10.2009
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»
До Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо»
Про стягнення 49 132,10 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Карпенко Д.В. -представник за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 47 417,29 грн. заборгованості за поставлений товар, витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1 138,01 грн., 3% річних в сумі 576,80 грн., а також судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 було порушено провадження в справі № 47/362 та призначено її до розгляду на 23.09.2009.
Ухвалою від 23.09.2009 розгляд справи було відкладено на 21.10.2009 у зв»язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
В судовому засіданні 21.10.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов укладеного між сторонами договору було отримано за видатковими накладними товар, проте не оплачено.
Представник відповідача в судові засідання 23.09.2009, 21.10.2009 не з'явився, відзив та витребувані судом документи - не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
01.01.2008 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії», в якості постачальника, та відповідачем Дочірнім підприємством «Маркет-Плазо», в якості покупця, було укладено договір поставки № 27-08 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар, та оплатити його вартість за цінами зазначеними у накладній.
Відповідно до п. 7.4 Договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожен 21 день.
Відповідно до видаткових накладних, підписаних повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару, складає -47 417,29 грн.
Відповідно до пояснень представника позивача, відповідач не розрахувався за поставлений товар.
05.03.2009р. позивач цінним листом направив на адресу відповідача лист-вимогу за вихідним № 191, з проханням оплатити поставлений товар на загальну суму -47 417,29 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком поштової установи.
Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору поставки не було здійснено оплату за поставлений товар. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає -47 417,29 грн.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Стаття 692 Цивільного кодексу України покладає на покупця також обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, поставив відповідачу товар загалом на суму 47 417,29 грн., який відповідачем було отримано, що підтверджується видатковими накладними підписаними повноважними представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті поставленого товару не виконав. Крім цього, відповідно до умов Договору (п.п.5.1,1.1) та вимог Цивільного кодексу України (ст..334) відповідач ставши власником товару прийняв на себе зобов'язання по його оплаті, і так як відповідачем товар постачальнику не повертався то відповідач зобов”язаний сплатити його вартість. До того ж, умовами договору не передбачено звільнення покупця від обов'язку оплати за поставлений товар, в разі його не реалізації останнім, доказів протилежного станом на момент вирішення спору, суду надано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений товар по видатковим накладним існує непогашена заборгованість в сумі 47 417,29 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, прийнятий але не оплачений відповідачем товар законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі -47 417,29 грн.
Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1138,01 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 576,80 грн.
Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару по договору № 27-08 від 01.01.2008р., а договором чітко не передбачено строку оплати, а тому суд вважає що застосуванню підлягає строк передбачений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу, тобто в семиденний термін з моменту пред'явлення вимоги (05.03.2009 року + 10 обіг поштової кореспонденції = 15.03.2009 строк оплати), оплата в сумі 47 417,29 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних і за порушення строків виконання грошового зобов'язання, дійшов висновку, що дана вимога позивача є законною, обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню.
Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті за поставлений позивачем товар, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 576,80 грн., а сума витрат з урахуванням індексу інфляції -1138,01 грн.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 47 417,29 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 576,80 грн., 1138,01 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню -491,32 грн. державного мита та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі ст.47 ГПК України поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає держмито зайво сплачене останнім згідно платіжного доручення №1200 від 09.04.2009 у розмірі 54,82 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо»(код ЄДРПОУ 32251573, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(код ЄДРПОУ 32362063, місцезнаходження: 98612, АРК, м. Ялта, вул.. Жовтнева, 8, кв.32 ) 47 417 (сорок сім тисяч чотириста сімнадцять) грн. 29 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 80 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1 138 (одна тисяча сто тридцять вісім)грн. 01 коп., 491(чотириста дев'яносто одна) грн. 32 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. На підставі ст.47 ГПК України повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(код ЄДРПОУ 32362063, місцезнаходження: 98612, АРК, м. Ялта, вул.. Жовтнева,8 кв.32 ) держмито зайво сплачене останнім згідно платіжного доручення №1200 від 09.04.2009 у розмірі 54 (п»ятдесят чотири) грн. 82 коп.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р.Станік
підписано: 03.12.2009