ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/417 04.11.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в інтересах Бродецької філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»та Лубенської філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»
до Публічного акціонерного товариства «Національний кредит»
про стягнення 894 581 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Сучкова О.О., представник за дов. №420 від 30.12.2008;
від відповідача - Нечипорук А.В., юр-т, дов. №205 від 12.10.2009.
У червні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в інтересах Бродецької філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»та Лубенської філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку «Національний кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит»(далі - відповідач) про стягнення 894 581 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладених між сторонами договорів, зокрема банківського рахунку №77 від 23.07.2008 (далі -Договір №1) та договору про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування №41-069 від 13.07.2006 (далі -Договір №2), відповідач своїх обов'язків щодо своєчасного перерахування грошових коштів не виконав.
Відповідач письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України (далі -ГПК України) не подав, хоча проти позову заперечив з тих підстав, що постановою Правління Національного банку України від 19.12.2008 № 439 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Національний кредит»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (19.12.2008-18.12.2009), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 19.12.2008 до 18.06.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 451 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 18.12.2009, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
На думку представника відповідача, на зобов'язання відповідача поширюється дія мораторію.
19.08.2009 до загального відділу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову за вих. №1942 від 18.08.2009, в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач просив суд спонукати відповідача виконати платіжне доручення №188 від 19.05.2009 Бродецької філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»та платіжне доручення №879 від 28.11.2008 Лубенської філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».
Зазначена заява була надіслана на адресу Банку 19.08.2009, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №3973 від 19.08.2009.
28.09.2009 до загального відділу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в зв'язку з тим, що 09.09.2009 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано зміни до установчих документів відповідача, а саме змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Банк «Національний кредит», а відтак просив суд спонукати Публічне акціонерне товариство «Банк «Національний кредит»виконати платіжне доручення №188 від 19.05.2009 Бродецької філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», платіжне доручення №879 від 28.11.2008 Лубенської філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.07.2008 між Бродецькою філією ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(Клієнт) та АКБ «Національний кредит»(Банк) укладено Договір №1, відповідно до п.п.1.1 якого на умовах та в порядку, передбачених цим договором, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26006301172231 (далі -Рахунок) та надає йому послуги пов'язані з прийманням і зарахуванням грошових коштів на рахунок, передбачені додатками до цього договору, а Клієнт здійснює оплату наданих Банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим договором та додатками до нього.
Пунктом 2.5 Договору №1 передбачено, що Банк виконує операції по Рахунку в національній валюті та в іноземній валютах за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку, і наявності достатніх коштів на Рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами Банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватися Банком.
Бродецька філія надала Козятинській філії ПАТ «Банк національний кредит»для виконання наступні платіжні доручення:
№196 від 13.11.2008 на суму 17 000 грн.,
№197 від 13.11.2008 на суму 3 240 грн.;
№198 від 13.11.2008 на суму 53 784 грн.;
№199 від 13.11.2008 на суму 810 грн.;
№200 від 13.11.2008 на суму 2 106 грн.;
№201 від 13.11.2008 на суму 2 430 грн.;
№203 від 13.11.2008 на суму 2 446 грн.
Однак, перелічені вище платіжні доручення не були виконані Козятинською філією ПАТ «Національний кредит».
Також, Бродецькою філією 13.11.2008 надано Козятинській філії ПАТ «Національний кредит»грошовий чек ЛД 8629080 на суму 145 000 грн. для отримання грошових коштів, з метою виплати заробітної плати працівникам філії. Козятинської філія ПАТ «Національний кредит»відмовилась видати грошові кошти за чеком ЛД 8629080 на суму 145 000 грн.
Відповідно до виписки про стан особового рахунку Бродецької філії терміном з 12.11.2008 до 12.11.2008 залишок коштів складає 511 639,10 грн.
Позивач листом від 26.03.2009 № 656 зверталося до Козятинської філії ПАТ «Національний кредит»з вимогою виконати вищезазначені платіжні доручення належним чином та перерахувати кошти.
На вищевказаний лист Козятинська філія ПАТ «Національний кредит»відповіді не надала.
19.05.2009 Бродецька філія надала Козятинській філії ПАТ «Національний кредит»для виконання платіжне доручення № 188 від 19.05.2009 на перерахування грошових коштів в розмірі 514 827 грн. для подальшої виплати заробітної плати працівникам філії.
Однак, вказане платіжне доручення Банком також виконано не було виконано.
Відповідно до виписки про стан особового рахунку Бродецької філії терміном з 26.03.2009 до 26.03.2009 залишок коштів складає 514 827 грн.
Козятинська філія ПАТ «Національний кредит»листом № 366 від 20.05.2009 повідомила Бродецьку філію, що платіжне доручення № 188 від 19.05.2009 взято на облік на позабалансовий рахунок і при знятті мораторію та в порядку черговості прийнятих розрахункових документів платежі будуть проводитись негайно.
13.07.2006 між Лубенською філією ВАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»та ПАТ «Національний кредит»було укладено Договір №2, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній і/або іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
У відповідності до п.2.1 Договору №2, Банк, зокрема, взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції, приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України (п.п.2.1.2), виконувати доручення Клієнта, що містяться в розрахунковому документі, у строки:
- в національній валюті: в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу Банку та не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу або того ж дня за бажанням Клієнта та у разі наявності у Банка технічної можливості за окрему плату, зазначену у тарифах до цього договору;
- в іноземній валюті. Тривалість операційного та після операційного часу встановлюється згідно з регламентом роботи Банку (п.п.2.1.3).
Лубенська філія надала Козятинській філії ПАТ «Банк національний кредит»для виконання наступні платіжні доручення:
№825 від 24.10.2008 на суму 22 000 грн.;
№862 від 31.10.2008 на суму 340,86 грн.,
№858 від 31.10.2008 на суму 210 грн.;
№861 від 31.10.2008 на суму 50,42 грн.;
№863 від 31.10.2008 на суму 396,20 грн.;
№873 від 07.11.2008 на суму 620 грн.;
№871 від 07.11.2008 на суму 54 грн.;
№870 від 07.11.2008 на суму 25 грн.;
№869 від 07.11.2008 на суму 106 грн.;
№872 від 07.11.2008 на суму 59 грн.;
№868 від 07.11.2008 на суму 76 грн.;
№867 від 07.11.2008 на суму 1262 грн.;
№879 від 28.11.2008 на суму 379 754,47 грн.
Платіжне доручення на перерахування грошових коштів для виплати заробітної плати працівникам філії № 825 від 24.10.2008 було прийняте Лубенською філією ПАТ «Національний кредит»до виконання і виконане в частині списання зазначених в них сум з належного Лубенській філії рахунку, однак, кінцевому отримувачу кошти не були перераховані.
Платіжні доручення на перерахування грошових коштів № 862 від 31.10.2008, № 858 від 31.11.2008, № 861 від 31.10.2008 № 863 від 31.10.2008, № 873 від 07.11.2008, № 871 від 07.11.2008, № 870 від.07.11.2008, № 869 від 07.11.2008, № 872 від 07.11.2008, № 868 від 07.11.2008, № 867 від.07.11.2008, № 879 від 28.11.2008 не були виконані, про що отримано вище перелічені повідомлення про невиконання розрахункових документів.
У ході проведення судового засідання 04.11.2009 представник позивача підтримав заяву за вих. №1942 від 18.08.2009 та просив суд спонукати відповідача виконати платіжне доручення №188 від 19.05.2009 Бродецької філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», платіжне доручення №879 від 28.11.2008 Лубенської філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».
З огляду на подану позивачем заяву за вих. №1942 від 18.08.2009, спір вирішується виходячи з викладених у ній вимог.
Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Згідно п.1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»визначено, що операційний час -частина операційного дня банку або іншої установи -члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою -членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Пунктом 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Враховуючи той факт, що відповідачем порушено договірні зобов'язання щодо своєчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування, перед позивачем, суд визнає вимогу про зобов'язання виконати платіжні доручення позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Що ж стосується посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію , та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором №1 та Договором №2, зокрема щодо несвоєчасного виконання розрахункових документів позивача, до призначення тимчасової адміністрації у Банку.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Як слідує з матеріалів справи позивач при зверненні до Господарського суду м. Києва сплатив 8 955,69 грн. державного мита, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №42858352 (#42858352).
Державне мито частково або повністю повертається заявникові лише у випадках, прямо передбачених чинним законодавством.
Підставами для повернення державного мита відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»є: внесення державного мита у більшому розмірі, ніж передбачено законом; відмова платника від подання позовної заяви; повернення або відмова у прийнятті позовної заяви, а також заяви про перегляд рішення в апеляційному чи у касаційному порядку чи перегляд його за нововиявленими обставинами (статті 62, 63, 97, 1113 та 113 ГПК); припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розгляду в господарському суді; скасування у встановленому порядку рішення, ухвали, постанови господарського суду, якою державне мито було стягнуто в доход державного бюджету.
Сплачене заявником державне мито підлягає поверненню повністю також у випадку, коли сторона звертається до господарського суду з заявою про перегляд в апеляційному або у касаційному порядку ухвал, можливість оскарження яких не передбачена ГПК (статті 20, 24, 25, 26, 27, 31, 41, 58, 64, 68, 77, 88, 89, 120, частина четверта статті 121, статті 1211 та 122 ГПК).
Позаяк вказана стаття та інше законодавство України не передбачає випадку повернення державного мита у разі зміну предмету позову (позивач заявив вимогу немайнового характеру), то державне мито підлягає поверненню за вимогу немайнового характеру в сумі 85 грн.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит»(м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, ідентифікаційний код 20057663) виконати платіжне доручення 188 від 19.05.2009 Бродецької філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(22115, смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 66, Козятинського району, Вінницької області, ідентифікаційний код 3442512) на суму 514 827 (п'ятсот чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит»(м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, ідентифікаційний код 20057663) виконати платіжне доручення №879 від 28.11.2008 Лубенської філії Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Метереологічна, 39, ідентифікаційний код 34292716) на суму 379 754 (триста сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 47 коп.
Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит»(м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, ідентифікаційний код 20057663) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, ідентифікаційний код 0473711, р/р №260053011067 в ВАТ «Ощадбанк») 85 (вісімдесят п'ять) грн. -витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 27.11.2009