ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/283 24.11.09
За позовом Приватного підприємства «Норд - Ост»
до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист»
про стягнення 33503,88 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача: Веретельник О.І. (довіреність від 05.06.2009р.)
від відповідача: не з'явилися.
В судовому засіданні 24 листопада 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Приватне підприємство «Норд - Ост»(надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист»(надалі -відповідач) про стягнення 33503,88 грн., в тому числі страхового відшкодування в сумі 8454,03 грн., неодержаного прибутку в сумі 18000,00 грн., та штрафних санкцій в розмірі 4349,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо -транспортної пригоди, а відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
01 лютого 2007 року між позивачем та ТОВ «Страхове агентство «Полтава», яка діяла по договору Доручення № СА 119/05 від 25.10.2005 від імені відповідача, було укладено Договір (Поліс) добровільного автомобільного страхування №ПЛ.И1-03.577 (належним чином засвідчені копії договорів містяться в матеріалах справи, далі по тексту -Договір страхування).
Об'єктом договору страхування є транспортний засіб, який знаходився у позивача в оренді згідно з Договором оренди від 02.02.2007 - автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_1.
У відповідності до пп. 1.1 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаного в Договорі страхування транспортного засобу від пошкодження, знищення, втрати ТЗ, в тому числі внаслідок ДТП.
Відповідний страховий випадок настав 08.10.2007р., а саме в м. Полтава по вул. Правди відбулося ДТП в результаті якого автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та надав всі необхідні документи для визначення розміру збитку та сплати страхового відшкодування.
За результатами розгляду повідомлення та матеріалів відповідачем був визнаний страховим випадок за участю застрахованого транспортного засобу позивача, що стався 08.10.2007, та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 18454,03 грн., що підтверджується листом відповідача № 305 від 18.03.2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Добровільне страхування транспорту здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Правил добровільного страхування наземного транспорту.
Згідно із ст. 979 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
У відповідності до п. 12.19.1 Договору страхування страхових протягом 10 робочих днів здати отримання всіх належним чином оформлених документів, необхідних для визнання випадку страховим та визначення розміру збитку, приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт, який є формою прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті.
Згідно із п. 13.1.3 Договору страхування страхове відшкодування виплачується відповідачем у строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів після прийняття рішення про виплату.
Як свідчать матеріали справи, відповідач виплатив позивачу частину суми страхового відшкодування в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача (копія в матеріалах справи). Заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті страхового відшкодування складає 8454,03 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за договором страхування в строк, встановлений Договором страхування не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем (частина суми страхового відшкодування) складає 8454,03 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 8454,03 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 9.1.4 Договору страхування, при порушенні терміну виплати страхового відшкодування відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми страхового відшкодування за кожен день затримання виплати страхового відшкодування.
Зважаючи на те, що пункт 13.1.3 Договору страхування пов'язує перебіг строку виплати страхового відшкодування саме з датою прийняття відповідачем рішення про сплату страхового відшкодування, а позивачем не надано до матеріалів справи таке рішення (страховий акт), позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню через необґрунтованість періоду їх нарахування.
Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У відповідності до частини 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З аналізу зазначених вище норм слідує, що для кваліфікації збитків у формі упущеної вигоди обов'язковою умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями боржника і виникненням у кредитора збитків. Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6, із наступними змінами, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що між її діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Таким чином, важливим елементом доказування наявності збитків у вигляді очікуваного і неодержаного прибутку є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, -наслідком такої протиправної поведінки. При цьому позивач у кожному конкретному випадку повинен подати відповідний обгрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.
З наявних в матеріалах справи доказів суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди через недоведеність розміру збитків та причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем обов'язку за Договором страхування та збитками, які, як зазначає позивач, він розраховував отримати в разі належного виконання відповідачем зобов'язання. Позивачем не надано достатніх доказів завданих збитків у формі упущеної вигоди, як-то договорів чи інших правочинів із третіми особами про використання застрахованого транспортного засобу, за якими позивач не одержав прибуток через невиконання відповідачем обов'язку по сплаті страхового відшкодування.
Зважаючи на те,що в порушення ст. 33 ГПК України позивач не надав суду доказів наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також не доказав розмір останньої, позовні вимоги про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в сумі 18000,00 грн. не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2700,00 грн. не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права. Крім того, матеріалами справи не підтверджується надання ОСОБА_2 юридичних послуг за договором від 29.10.2008, оскільки останній не приймав участі в судових засіданнях по розгляду цієї справи в якості представника позивача.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 8454,03 грн.
Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 163,48 грн. (84,54 грн. державного мита, 78,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист» (ідентифікаційний код 32774935, адреса: 04211, м. Київ, вул. Приозерна, 2) на користь Приватного підприємства «Норд - Ост»(ідентифікаційний код 30548192, адреса: 36008, м. Полтава, вул. Маяковського, 11) 8454,03 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 03 копійки) грн. та судові витрати в розмірі 163,48 (сто шістдесят три гривні 48 копійок) грн. Видати наказ.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 02.12.2009р.