Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" жовтня 2017 р.Справа № 922/2491/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Косма К.І.
розглянувши справу
за позовом Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків
до Приватного підприємства "Титан - плюс", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області
про зобов'язання укласти договір
за участю представників:
позивача - Скубак Н.В. (дов.№01-04/393 від 08.02.17);
відповідача - Макарова І.О. (дов. б/н від 16.05.16);
3-ї особи - не з'явився.
Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Титан-Плюс", в якому просить:
1. Зобов'язати ПП "ТИТАН-ПЛЮС" виконати зобов'язання за договором оренди від 31.05.2007 № 3332-Н, а саме укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір орендованого майна (нежитлові приміщення (кімн. №№ 1-11) на 1-му поверсі, (кімн. №№ 1-6) на 2-му поверсі двоповерхневої адміністративної будівлі (літ. Д-2), загальною площею 1028,70 м2, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25);
2. Зобов'язати ПП "ТИТАН-ПЛЮС" виконати зобов'язання за договором оренди від 31.05.2007 № 3332-Н, а саме застрахувати орендоване майно на повну його вартість на весь строк дії Договору оренди на користь Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем впродовж тривалого часу умов Договору оренди №3332-Н від 31.05.2007 щодо укладення охоронного договору та договору страхування орендованого майна.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2017 року о 10:30. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
14.08.2017 до господарського суду Харківської області електронною поштою від відповідача надійшов відзив на позов за (вх. № 1640), який долучений судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 15.08.2017 оголошено перерву до 19. 09.2017 о 10:00.
Після судового засідання 15.08.2017 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення за( вх. № 26297), які долучені судом до матеріалів справи.
18.09.2017 представник відповідача до суду надав додаток до відзиву на позовну заяву за( вх. № 30084), в якому останній заперечує проти позову та зазначає, що відповідачем виконувались умови Договору оренди № 3332-Н від 31.05.2017, в тому числі п. 5.11. та п. 5.5 Договору. При укладенні Договору оренди відповідачем був укладений охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини № 415 від 07.04.2008, строк дії якого був встановлений з 01.02.2008 по 01.02.2011. Після закінчення дії вказаного договору відповідачем були здійснені усі можливі дії для його пролонгації, а саме 01.02.2011 відповідачем було направлено позивачу пропозицію за вих. № 01 про продовження (укладення) охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини, проте відповіді на вказану пропозицію позивачем отримано не було. Окрім того, представник відповідача зазначає, що з моменту укладення Договору оренди № 3332-Н, відповідачем укладались договори добровільного страхування, копії яких додані до матеріалів справи. Вказані договори укладалися на рік та їх копії надавались Балансоутримувачу. З боку Позивача жодних заперечень щодо строків укладання договорів страхування майна не було, жодних претензій не направлялось, що свідчить про визнання позивачем відсутності порушень виконання зобов'язання за Договором оренди в цій частині.
Додаток до відзиву долучений до матеріалів справи.
Після перерви в судовому засіданні розгляд справи було продовжено 19.09.2017 о 10:00 год.
Ухвалою господарського суду від 19.09.2017 року, розгляд справи відкладено до 04.10.2017 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та у додатку до відзиву.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 04 жовтня 2017року представник позивача та представник відповідача не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ПП «ТИТАН-ПЛЮС» укладено договір оренди від 31.05.2007 № 3332-Н, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (кімн.№№ 1-11) на 1-ому поверсі, (кімн. №№1-6) на 2-ому поверсі двохповерхневої адміністративної будівлі (літ. Д-2) пам'ятки архітектури, загальною площею 1028,70 м2, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, що знаходяться на балансі Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації.
Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації перейменовано на Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації відповідно до пункту 1 розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14 грудня 2012 року № 716 «Про знесення змін до розпорядження голови Обласної державної адміністрації від 21 серпня 2012 року № 514». Згідно з Положенням про Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 06.12.2016 № 572, Департамент є правонаступником всіх прав та обов'язків управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації.
Орендовані ПП «ТИТАН-ПЛЮС» приміщення нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, являють собою частину будівлі, яка перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування національного значення «Університетська церква», охоронний № 694/2, прийнято облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970.
Згідно п. 2.1. договору істотними умовами договору оренди є :
- об'єкт оренди (склад і вартість майне з урахуванням її індексації);
-термін, на який укладається договір оренди ;
- орендна плата з урахуванням її індексації ;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення орендованого майна (капітальний ремонт, поточний ремонт);
- умови повернення орендованого май на (після розірвання договорів оренди);
- виконання зобов'язань; ремонт, поточний ремонт); умови повернення орендованого май на (після розірвання договорів оренди), виконання зобов'язань; капітальний ремонт, поточний ремонт); умови повернення орендованого май на (після розірвання договорів оренди), виконання зобов'язань;
- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
- порядок здійснення Орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін;
- страхування орендарем взятого ним і ( оренду майна;
- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Відповідно до п.2.2. договору Орендар вступає у строкове плат; користування Майном у термін, указаний у але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.3. зазначеного Договору орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:
- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;
на рахунок, визначений Балансоутримувачем - 50%.
Пунктом 5.5 договору оренди від 31.05.2007 № 3332-Н встановлено, що Орендар зобов'язується протягом місяця після укладання цього Договору застрахувати орендоване майно на повну його вартість на весь строк дії Договору оренди на користь Балансоутримувача та у тижневий термін надати Регіональному відділенню копії страхового полісу.
Відповідно до вимог п. 5.11 договору оренди від 31.05.2007 3332-Н орендар зобов'язується укласти в місячний термін з дати підписання Договору оренди з Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір з наданням Орендодавцю копії цього Договору.
Як вказував позивач у позовній заяві, будівля за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25 має особливий статус та потребує особливого режиму використання, який встановлюється охоронним договором відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку укладання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Як вказував позивач у позовній заяві Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області ПП «ТИТАН-ПЛЮС» направлено лист від 08.08.08.2014 № 06-3928 з повідомлення щодо надання копії охоронного договору на частину приміщень у вищевказаній пам'ятці, укладеного згідно чинного законодавства, які, на думку позивача, проігноровані відповідачем.
З наданих в матеріали справи позивачем документів вбачається, що ПП «ТИТАН-ПЛЮС» 08.06.2017 з ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» укладено Договір добровільного страхування майна № 021029/0211/0000210. Строк дії зазначеного Договору до 08.06.2018, однак позивач зазначив, що укладання Договору добровільного страхування майна від 08.06.2017 № 021029/0211/0000210 строком на 1 рік суперечить вимогам Договору оренди від 31.05.2007 № 3332-Н, що також є невиконанням істотних умов Договору ПП «ТИТАН-ПЛЮС» та взятих цим Договором зобов'язань.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач неналежно виконує умови договору, тому що не надав інформацію про укладення договору страхування, не уклав договір з балансоутримувачем та охоронний договір відповідно до ст. 23 Закону України „Про охорону культурної спадщини" вважає, що ухилення ПП «ТИТАН-ПЛЮС» від підписання охоронного договору порушує права та інтереси Департаменту містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, як органу охорони культурної спадщини Харківської обласної державної адміністрації, що негативно впливає на виконання покладених на Департамент обов'язків та завдань відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 06.12.2016 № 572.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів держави, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як встановлено судом, позовні вимоги Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації ґрунтуються на факті порушення відповідачем умов договору оренди в частині страхування орендованого приміщення, а також відсутності охоронного договору.
Оцінюючи заявлені позивачем вимоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка - це об'єкт культурної спадщини, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Частиною 1 ст.18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Постановою КМ України від 28.12.2001 р. № 1768 затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі Порядок).
Згідно пункту 2 Порядку власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 5 Порядку в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і термін виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших памяткоохоронних заходів, необхідність яких визначається органом охорони культурної спадщини.
З приписів вимог ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та вищевказаного Порядку випливає, що режим використання пам'ятки встановлюється в охоронному договорі, який укладається з власником пам'ятки або уповноваженою ним особою не пізніше ніж через місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність.
Статтею 25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.
Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.
Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
Як свідчать матеріали між Управлінням містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації та Приватним підприємством "ТИТАН -ПЛЮС"на виконання умов п.5.11. договору оренди від 31.05.2007 № 3332-Н було укладено охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини № 415 від 07.04.2008 року.
Як вбачається із умов вищеозначеного договору, строк охоронного договору № 415 від 07.04.2008 року встановлений умовами договору з 01.02.2008 року по 01.02.2011 року.
Відповідачем до матеріалів справи долучено лист направлений на адресу управління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації з письмовою пропозицією (вих. № 01 від 01.02.2011 року) щодо продовження охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини на частину двохповерхової адміністративної будівлі літ. «Д-2», загальною площею 1028,70чкв. м., розміщене за адресою: м. вул. Університетська, 25, вказаний лист було отримано 02.02.2011р. , про що свідчить відмітка про прийняття листа Управлінням містобудування та архітектури Харківської облдержадмістрації .
Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Більше того, в матеріалах справи міститься лист юридичного Департаменту Харківської обласної державної адміністрації (вх.№02-54/1150 від 26.09.2017року), адресований Департаменту містобудування та архітектури обласної державної адміністрації з проханням надати інформацію щодо письмового реагування на лист ПП"ТИТАН -ПЛЮС"№01 від 01.02.2011 року (відповідача) щодо продовження охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини, таким чином на переконання суду, відповідачем було виконано умови п. 5.11 договору оренди №3332-Н від 31.05.2007 року .
Щодо до договорів страхування орендованого майна, господарський суд враховує наступне.
У ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР, передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати умови договору.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування , з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР встановлено, що Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Законодавством встановлено, що договори страхування майна укладаються відповідно до розроблених страхувальником Правил. Відповідно до Правил добровільного страхування майна залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів та багажу), на які є посилання у преамбулі Договору добровільного страхування майна № 021029/0211/0000210 від 08.06.2017 укладеного між Відповідачем та ПАТ «Страхова компанія «УНІКА», строк, на який укладається договір страхування встановлено від одного до 12 місяців.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, на виконання умов договору та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та відповідно до умов «Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності», з моменту укладення Договору, укладались договори добровільного страхування майна за період:
- Договір страхування № 131123/0213/0000001 від 08.08.2007 р. строком дії на 12 місяців до 08.08.2008 року та Додаток 1 до нього;
- Договір страхування № 021027/0213/0000024 від 20.11.2008 р. строком дії на 3 місяці до 20.02.009 року та Додаток 1 до нього;
- Договір страхування № 021027/0213/0000025 від 25.03.2009 р. строком дії на 12 місяців до 25.03. 2010року;
- Договір страхування № 021095/0213/0000001 від 12.04.2010 р. строком дії на 12 місяців до 12.04.2011року та Додаток 1 до нього;
- Договір страхування № 021029/0213/0000015 від 12.04.2011 р. строком дії на 12 місяців до 12.04.2012 року та Додаткова угода 1 до нього;
- Договір страхування № 021029/0211/0000132 від 04.04.2012 р. строком дії на 12 місяців до 12.04.2013 року та Додаткова угода 1 до нього;
- Договір страхування № 021029/0211/0000204 від 19.03.2015 р. строком дії з 28.03.2015 року місяців до 27.03.2016 року та Додаток 1 та 2 до нього;
- Договір страхування № 021029/0211/0000206 від 05.04.2016 р. строком дії на 12 місяців до 05.04.2017 року та Додаток 1 та 2 до нього;
- Договір страхування № 021029/0211/0000210 від 08.06.2017 р. строком дії на 12 місяців до 08.06.2017 року та Додаток до нього .
Слід зазначити, що відповідач своєчасно сплачує орендні платежі за договором оренди, заборгованість із орендних платежів у відповідача перед позивачем відсутня, про що не заперечував представник позивача у засіданні суду.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про зобов'язання укладення договорів не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.10.2017 р.
Суддя О.О. Присяжнюк