Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" жовтня 2017 р.Справа № 922/2976/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши справу
за позовом Харківської міської ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 337.627,59 грн.
за участю представників:
позивача - Грєнков І.В., довіреність №08-11/4550/2-16 від 27.12.2016 р.; Фесюн М.С., довіреність №08-11/2819/2-17 від 13.09.2017 р.;
відповідача - не з'явився.
05 вересня Харківська міська рада вернулася до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 337.627,59грн. В обґрунтування позову посилається, зокрема на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташовані належні йому нежитлові будівлі, за яке позивач, як постійний користувач зазначеної земельної ділянки сплачував земельний податок, а тому відповідач повинен компенсувати витрати позивача по сплаті земельного податку за період січня 2015 року по грудень 2015 року, оскільки саме відповідач фактично користується зазначеною земельною ділянкою. В якості правових підстав вказує на статті 1212-1214 Цивільного кодексу України, статтю 206 Земельного кодексу, статті 14.1.72, 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України.
Присутні в судовому засіданні 05 жовтня 2017 року представники позивача позовні вимоги підтримують у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просять суд задовольнити позов.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, докази витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі не надав, причини неявки суду не повідомив.
Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.08.2017 №94226645 право власності на єдиний майновий комплекс, рятувальної станції «Жовтневий гідропарк», складовими частинами якого є:
- нежитлова будівля літ. «А-2», загальною площею 122,1 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «И-1», загальною площею 110,1 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 19,2 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «В-1», загальною площею 30,0 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «Г-1», загальною площею 3,1 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «Д-1», загальною площею 23,8 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «Е-1», загальною площею 4,1 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «Ж-1», загальною площею 5,1 кв. м;
- нежитлова будівля літ. «З-1», загальною площею 1,2 кв. м;
- огорожа №1; ворота №2, хвіртка №3 по АДРЕСА_1 з 24 листопада 2015 року зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2015 №2005.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.08.2017 №94226645, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 20.09.2016 №19-20.08-3-4119/20-16 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 08.09.2016 №6345/0/225-16 речові права відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані.
Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст.80, 83 Земельного кодексу України земельні ділянки площею загальною площею 0,2036 га по АДРЕСА_1, які використовує відповідач, перебувають у власності територіальної громади міста Харкова.
28 серпня 2017 року провідним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_1, в присутності інженера-геодезиста ОСОБА_5 та інженера-землевпорядника ОСОБА_6 проведено обстеження земельних ділянок та встановлено, що відповідач використовує земельні ділянки загальною площею 0,2036 га (земельна ділянка №1 - площею 0,0031 га, земельна ділянка №2 - площею 0,1873 га, земельна ділянка №3 - площею 0,0132 га) по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
За результатами обстеження складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки (т. I, арк. с. 26-32).
Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельних ділянках розташовано єдиний майновий комплекс, право власності на яких з 24 листопада 2015 року зареєстровано за відповідачем.
Відповідно до листа Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2017 №5977/9/20-40-13-07 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 задекларовано та сплачено з 01.01.2016 по 31.12.2016 (в тому числі за 2015 рік) земельного податку за земельну ділянку по АДРЕСА_1 в розмірі 4.868,43 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку загальною площею 0,2036 га (земельна ділянка №1 - площею 0,0031 га, земельна ділянка №2 - площею 0,1873 га, земельна ділянка №3 - площею 0,0132 га) по АДРЕСА_1, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачує орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 337.627,59 грн. за період з 01.12.2015 по 31.08.2017.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє лише нежитловими будівлями, розташованими на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Відповідач у період з 01.12.2015 по 31.08.2017 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).
Розмір доходу відповідача у період з 01.12.2015 по 31.08.2017 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
При визначенні розміру доходів, отриманих відповідачем від безпідставно набутого майна, позивачем правомірно враховано, що відповідач обліковується у Головному управлінні ДФС у Харківській області як платник земельного податку, яким за 2015-2016 роки задекларовано та сплачено 4.868,43 грн. земельного податку за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. Тому, сума доходу відповідача обґрунтовано була зменшена позивачем на вказаний розмір внесених платежів за використання землі у вигляді земельного податку.
Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 337.627,59 грн. за період з 01.12.2015 по 31.08.2017.
Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".
Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі № 922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, а також постановами Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 337.627,59 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у даній справі, що складаються з 5.064,41 грн. судового збору, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129-1 Конституції України, статтями 1212-1214 Цивільного кодексу, статтею 206 Земельного кодексу України, статтями 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61146, АДРЕСА_2, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 337.627,59 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5.064,41 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.10.2017 р.
Суддя О.В. Бринцев
/Справа №922/2976/17/