03 жовтня 2017 року Справа № 917/2209/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)
суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М.
розглянувши касаційні скарги1) ОСОБА_4 2) ОСОБА_5
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017
у справі№917/2209/14 Господарського суду Полтавської області
за позовом1) ОСОБА_4; 2) ОСОБА_6
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія"
за участю третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області; 2) ОСОБА_5; 3) ОСОБА_7
провизнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами 08.06.2009 року та оформленого цього ж дня протоколом №2
та за позовом третьої особиОСОБА_5
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія"
за участю третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Хорольської районної державної адміністрації; 2) ОСОБА_7
провизнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами 08.06.2009 року та оформленого цього ж дня протоколом №2
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача-1: ОСОБА_4 - особисто;
- позивача-2: не з'явились;
- відповідача: не з'явились;
- третіх осіб 1-2: не з'явились;
- третьої особи-3: ОСОБА_7 - особисто, ОСОБА_8, дов. № 64 від 30.08.2017
- третьої особи-1 за зустрічним позовом: не з'явились
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулись до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 та оформленого цього ж дня протоколом № 2.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.01.2016 у справі № 917/2209/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016, позов задоволено. Визнано недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 та оформленого цього ж дня протоколом № 2.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.2016 у справі № 917/2209/14 рішення Господарського суду Полтавської області від 05.01.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи третя особа - ОСОБА_5 06.06.2016 за вх. № 1043/6 звернулась до Господарського суду Полтавської області з самостійними вимогами на предмет спору, згідно до яких просить визнати недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 та оформленого цього ж дня протоколом № 2. Свої вимоги обґрунтовує тим, що як учасник товариства вона не підписувала спірного рішення загальних зборів та самі збори взагалі не скликались.
Другий позивач - ОСОБА_6 07.07.2016 звернувся до Господарського суду Полтавської області з нотаріально засвідченою заявою про відмову від позовних вимог у справі № 917/2209/14, в якій зазначає, що даний позов є штучним, надуманим та абсолютно необґрунтованим.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 у справі №917/2209/14 (суддя Мацко О.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 (головуючий суддя - Пелипенко Н.М., судді Камишева Л.М., Хачатрян В.С.) у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами ТОВ "Агрофірма Ольвія" 08.06.2009 та оформленого цього ж дня протоколом 2 відмовлено. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до ТОВ "Агрофірма Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", оформленого 08.06.2009 протоколом № 2, відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись із касаційними скаргами об'єднаними вимогами про скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 та направленням справи на новий розгляд.
В обґрунтування своєї правої позиції заявники касаційних скарг посилаються на порушення судами статей 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" наголошуючи на невідповідності висновків судів першої та апеляційної інстанцій дійсним обставинам справи. Так, на переконання скаржників матеріали справи містять достатньо доказів для висновку про проведення загальних зборів 08.06.2009 за відсутності кворуму учасників товариства, зумовленого порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів товариства. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказують на те, що згадані збори взагалі не проводились, а підписи учасників товариства у протоколі є підробленими.
Розглянувши касаційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 529313 від 24.04.2014 (том 1 а.с. 69), Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" створене 23.02.1999, про що до вказаного реєстру внесено запис 15801200000000134.
Протоколом № 1 від 11.07.2003 загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія" прийнято рішення про прийняття в учасники товариства ОСОБА_7 із часткою 40% у статутному капіталі, які відступлені ОСОБА_6, та ОСОБА_5 із часткою 40 % у статутному капіталі, які відступлені ОСОБА_4.
Згідно з п. 1.1 та п. 2.1. статуту ТОВ "Агрофірма Ольвія" в редакції від 21.04.2006 (т. 1 а.с. 40-44), учасниками товариства є ОСОБА_7 із вкладом до статутного фонду у розмірі 80000,00 грн, що складає 40% статутного фонду підприємства, ОСОБА_5 із вкладом до статутного капіталу у розмірі 80000,00 грн, що складає 40% статутного фонду підприємства, ОСОБА_4 із вкладом до статутного капіталу у розмірі 20000,00 грн, що складає 10% статутного фонду підприємства, та ОСОБА_6 із вкладом до статутного капіталу у розмірі 20000,00 грн, що складає 10% статутного фонду підприємства.
Відповідно до п. 6.5 статуту ТОВ "Агрофірма Ольвія" в редакції від 21.04.2006, Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представників Учасників), яким належить у сукупності більше 60% голосів, а по питанням, які потребують одноголосного рішення - 100% голосів. Порядок прийняття рішень зборів встановлюється законодавством. Допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні в письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані Головою про прийняте рішення. Рішення методом опитування вважається прийнятим при відсутності заперечень хоча б одного з учасників.
08.06.2009 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Агрофірма Ольвія" із наступним порядком денним: про переведення з посади директора ОСОБА_7 на посаду генерального директора.
В підтвердження цієї обставини позивачі до позовної заяви додали ксерокопію документу із назвою "Протокол № 2 від 08.06.2009 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" (т. 1 а.с. 13), в якій зазначено, що на загальних зборах учасників були присутні всі учасники товариства: ОСОБА_7; ОСОБА_5; ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Головою зборів було обрано ОСОБА_4, а серетарем - ОСОБА_5 На загальних зборах учасників товариства прийнято рішення про переведення з посади директора ОСОБА_7 на посаду генерального директора.
Позивачі (ОСОБА_4 та ОСОБА_6.), вважаючи свої корпоративні права порушеними, у позовній заяві просять визнати недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія", ухваленого загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" 08 червня 2009 року та оформленого цього ж дня протоколом 2.
Підстави звернення з позовом обґрунтовують Конституційними правами та посилаються на те, що лише в грудні 2013 року вони дізнались про існування вказаного протоколу, на зборах 08.06.2009 вони присутні не були, про проведення загальних зборів не обізнані, зазначений протокол не підписували, довіреностей на голосування від імені позивачів на вказаних зборах нікому не видавали.
06.06.2016 третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Агрофірма Ольвія" про визнання недійсним рішення про переведення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ТОВ "Агрофірма Ольвія", оформленого 08 червня 2009 року протоколом 2.
В обґрунтування підстав позову остання посилається на те, що вона вказаного протоколу не підписувала, як і, зокрема, позивач 1 - ОСОБА_4, довіреностей на голосування від імені позивачів на вказаних зборах нікому не видавали, самі збори не скликалися, учасники про них не повідомлялися.
У подальшому позивач - ОСОБА_6 подав до суду нотаріально засвідчену заяву про відмову від позову, в якій вказує, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, позов є штучним та надуманим, підтверджує, що участь у зборах не брав, але про час та місце проведення йому було відомо та жодних заперечень проти переведення ОСОБА_7 з посади директора на посаду гендиректора у нього не виникало, підпис за ОСОБА_6 у оспорюваному протоколі поставив ОСОБА_4 на прохання самого ОСОБА_6, даний позов став результатом непорозумінь та особистого конфлікту між учасниками товариства; позивач заявляє про те, що йому достовірно відомо, що усі інші учасники товариства були присутні на зборах та підписали протокол, і у зв'язку з цим позивач висловлює припущення, що протокол 2, копія якого наявна у матеріалах справи, є не тим самим документом, який насправді складався та підписувався учасниками товариства 08.06.2009.
Судами, з огляду на вимоги статті 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнято відмову позивача від позову та припининено провадження у справі у цій частині.
Місцевий господарський суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, відмовляючи в позові виходив з того, що в ході судового розгляду учасники процесу надають суперечливі пояснення та докази щодо загальних зборів товариства - відповідача, результати яких є предметом спору у даній справі, а саме: стосовно наявності кворуму та вчинення підписів на протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" від 08 червня 2009 року.
Разом з цим, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України щодо необхідності призначення у справі комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи та з метою повноти дослідження, усунення вказаних суперечностей та встановлення з достовірністю фактичних обставин справи, суд ухвалою від 07.07.2016 зупинив провадження у даній справі з огляду на призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої виявилося неможливим через ненадання на дослідження оригіналу протоколу: він був вилучений судом при попередньому розгляді справи з матеріалів справи та повернутий відповідачу за його заявою, про що в описі справи зроблено відповідну відмітку, в судовому засіданні 14.06.2016 представник відповідача ОСОБА_9 заявив про його втрату; жоден учасник процесу не зміг надати оригінал вказаного документу; відсутній оригінал і в матеріалах реєстраційної справи.
Таким чином, незважаючи на всі вжиті судом заходи, суду не надано учасниками процесу оригіналу оспорюваного протоколу, який є необхідним для проведення як судової комплексної технічної так і почеркознавчої експертиз, що унеможливлює виконання вказівок Вищого господарського суду України та достовірного встановлення судом наявності/відсутності кворуму на загальних зборах ТОВ "Агрофірма "Ольвія".
Відтак, оскільки позивачами не надано доказів порушення порядку скликання та проведення загальних зборів товариства, які відбулись 08.06.2009, та з огляду на відсутність порушення прав позивача 1 та третьої особи із самостійними вимогами - ОСОБА_5 оскаржуваним рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 08.06.2009, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів вищого господарського суду України у зв'язку з наступним.
За приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Як унормовано частиною 1 статті 79 Господарського кодексу України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Відповідно до статті 88 Господарського кодексу України, статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 89 Господарського кодексу України урегульовано, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 Цивільного кодексу України).
Як визначено статтею 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Згідно зі статтею 145 Цивільного кодексу України, статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю зокрема належить створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.
Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Як встановлено судами з посиланням на п. 6.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ольвія" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
У п. 6.6 статуту товариства визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються простою поштовою карткою з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Як встановлено судами, перший позивач та третя особа в обґрунтування позову серед іншого посилаються на висновки судових експертиз ( № 72 від 06.08.2014 та № 111 від 22.01.2015), які, за їх твердженням, підтверджують той факт, що, ймовірно, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 протоколу загальних зборів від 08.06.2009 не підписували, а тому кворум в 60% голосів досягнуто не було.
Разом з цим, ОСОБА_6, відмовляючись від позову, вказував те, що протокол, копія якого наявна у матеріалах справи (том 1 а.с. 13), є не тим самим документом, який насправді складався та підписувався учасниками товариства 08.06.2009 (том 3 а.с. 173, на звороті).
З матеріалів справи вбачається, що при попередньому розгляді справи судом першої інстанції призначалась комплексна судова почеркознавча експертиза та технічна експертиза документів, в тому числі для встановлення часу виготовлення підпису ОСОБА_5 на оригіналі протоколу від 08.06.2009.
Відповідь на запитання в частині технічної експертизи документів суду експертом не надано з огляду на те, що поставлені питання виходять за межі спеціальних знань, що вирішуються судово-почеркознавчою експертизою.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.04.2015 доручено проведення судової технічної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Вказана експертна установа з огляду на незабезпечення позивачами оплати вартості проведення експертизи залишила судово-технічну експертизу без виконання та повернула матеріали справи до господарського суду Полтавської області (т. 2 а.с. 53-54).
При цьому ОСОБА_6 у заяві про відмову від позову вказував на те, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було визначено, що за проведення вказаної експертизи не сплачувати.
Окрім цього ОСОБА_7 як в суді першої інстанції, так і в апеляційному господарському суді вказує на те, що на попередню судову почеркознавчу експертизу (за висновками якої підпис ОСОБА_5 на оригіналі протоколу від 08.06.2009 виконаний не нею, а іншою особою) був наданий не той оригінал протоколу, який насправді складався та підписувався учасниками товариства 08.06.2009, а зовсім інший.
Зважаючи на наведене, можна зробити висновок про наявність суперечливого характеру як пояснень учасників процесу, так і наданих ними доказів стосовно наявності кворуму та вчинення підписів на протоколі загальних зборів ТОВ АФ "Ольвія" від 08 червня 2009 року, які ставлять під сумнів висновки судових експертиз (№ 72 від 06.08.2014 та № 111 від 22.01.2015), на які посилаються перший позивач та третя особа - ОСОБА_5
Вищий господарський суд України в постанові від 04.05.2016 вказував на те, що проведення саме комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи та встановлення експертом не тільки, кому належать підписи, а й часу вчинення підписів на спірному оригіналі протоколу, має вирішальне значення для даної справи.
Таким чином, з урахуванням сумнівного характеру висновків судових експертиз (№ 72 від 06.08.2014 та № 111 від 22.01.2015, а також суперечливість пояснень учасників процесу та наданих ними доказів, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, лише висновок комплексної судової експертизи може вважатися належним та допустимим доказом наявності підписання певними учасниками товариства відповідача протоколу загальних зборів від 08 червня 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначеної вказівки Вищого господарського суду України, суд першої інстанції ухвалою від 07.07.2016 зупинив провадження у даній справі, у зв'язку із призначенням комплексної судової почеркознавчої експертизи.
Проте проведення зазначеної експертизи виявилося неможливим через ненадання на дослідження оригіналу протоколу від 08 червня 2009 року, оскільки він був вилучений судом при попередньому розгляді справи з матеріалів справи та повернутий відповідачу за його заявою від 11.01.2016 вх. № 107 (том 2 а.с. 95), про що в описі справи зроблено відповідну відмітку.
При цьому, саме після надання Вищим господарським судом України в постанові від 04.05.2016 обов'язкових для виконання вказівок про проведення у справі комплексної судової експертизи, ОСОБА_9 у судовому засіданні 14.06.2016 заявив про втрату оригіналу протоколу від 08 червня 2009 року.
Разом з цим, представник відповідача не надав жодних доказів звернення до правоохоронних органів із заявою про таку втрату документу. Також й інші учасники процесу не надали оригіналу вказаного протоколу загальних зборів.
З матеріалів справи вбачається, що як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій здійснили всі можливі дії для призначення у справі комплексної судової експертизи та встановлення обставин, які входять до кола предмета доказування.
Однак ані перший позивач, ані третя особа - ОСОБА_5, ані відповідач, який визнав позови та підтримує їхню правову позицію, не надали головного доказу у справі - оригіналу протоколу загальних зборів ТОВ АФ "Ольвія" від 08 червня 2009 року № 2, що робить неможливим з'ясування обставини підписання або не підписання конкретними учасниками товариства вказаного протоколу та досягнення кворуму, необхідного для проведення таких загальних зборів.
Водночас, за приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі, згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Позивачі у справі та третя особа із самостійними вимогами наголошують на відсутності кворуму під час проведення загальних зборів 08.06.2009 підробленими підписами учасників товариства. Однак, з'ясування цієї обставини є неможливою, у зв'язку із втратою протоколу та викладеними вище діями сторін у справі. Натомість, позивачі у справі не були позбавлені можливості надати інші докази відсутності кворуму, зокрема неможливістю взяти участь у зборах у зв'язку із перебуванням у іншому місті, або за станом здоров'я тощо.
Натомість, встановлена судами можливість повідомлення учасників товариства простою поштовою карткою з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, з огляду на проведення зборів у 2009 році, унеможливлюють встановлення обставин стосовно надання учасникам товариства інформації про порядок денний загальних зборів у момент повідомлення їх про дату, час та місце проведення загальних зборів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій стосовно недоведеності позивачами у справі та третьою особою із самостійними вимогами обставин недотримання товариством порядку скликання загальних зборів товариства, які відбулись 08.06.2009, як і відсутність кворуму.
Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідними підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.
При цьому слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Право учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тощо.
Враховуючи встановлені судами обставини відсутності порушення прав позивачів у справі та третьої особи із самостійними вимогами з огляду на недоведення останніми порушення порядку скликання загальних зборів товариства та проведення зборів 08.06.2009 за відсутності кворуму, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по відсутність підстав для задоволення позовних вимог як позивача 1, так і третьої особи із самостійними вимогами. Викладені у касаційних скаргах доводи про порушення судами статей 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" не спростовують правильні висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.
При цьому перевіривши відповідно до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційних скарг, скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення справи на новий розгляд - відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.11.2016 у справі № 917/2209/14 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я С.В. Владимиренко
С у д д я А.М. Демидова