Справа № 570/3467/17
Номер провадження 2/570/1474/2017
19 вересня 2017 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Птюшинська І.В.
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання спадкоємцем четвертої черги. -
В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається в тому числі з нерухомого майна: житлового будинку із надвірними будівлями у АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,2499 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, земельної ділянки площею 0,1534 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 4,63 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства. За життя спадкодавця, ОСОБА_4 було складено два заповіти на частину спадкового майна. Позивачка дотримуючись строку для прийняття спадщини та як спадкоємець за заповітом звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Після спливу шести місяців, позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом лише на частину спадкового майна. Щодо земельної ділянки площею 0,2499 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,1534 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства,- які не охоплені зробленими покійною ОСОБА_4 заповітами, в нотаріальній конторі позивачці, було роз'яснено, що оформити її спадкові права на вказане нерухоме майно неможливо оскільки, документів, які надано для одержання свідоцтва про право на спадщину недостатньо. За таких обставин, враховуючи відсутність у спадкодавця ОСОБА_4 інших спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг позивачка відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України просить суд постановити рішення, яким встановити факт постійного проживання з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року; та визнати позивачку спадкоємцем четвертої черги.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала повністю та пояснила, що постійно з народження проживала з ОСОБА_4 в одному будинку. Вони вели спільне господарство, позивачка здійснювала догляд за спадкодавцем; здійснила обряд поховання. На даний час позивачка продовжує проживати у цьому ж будинку. Просить позов задоволити.
Представник позивачки підтримав позов та пояснив суду про обставини, що описані вище.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився; згідно поданої заяви позовні вимоги визнає в повному обсязі, просив справу розглядати без їх участі.
Судом приймається до уваги, що за положеннями частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі сторін, які не з'явилися. Суд вважає, що по справі є можливість ухвалити судове рішення на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, яка проживала в будинку АДРЕСА_1
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, з нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,2499 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд; земельної ділянки площею 0,1534 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 4,63 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.
За життя ОСОБА_4 було складено два заповіти на частину спадкового майна. Позивачка, дотримуючись строку для прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Після спливу шести місяців позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом лише на частину спадкового майна.
Щодо земельної ділянки площею 0,2499 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,1534 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства,- які не охоплені складеними ОСОБА_4 заповітами, в нотаріальній конторі позивачці було роз'яснено, що оформити її спадкові права на вказане нерухоме майно не можливо. Для цього слід встановити факт проживання однією сім'єю з спадкодавцем.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що позивачка жила в цьому будинку у с. Ясениничі Рівненського району Рівненської області однією сім'єю із ОСОБА_4 з 1977 року, і до дня смерті спадкодавиці.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що позивачка дійсно проживала і продовжує проживати по даний час у спадковому будинку, доглядала та здійснила обрад поховання ОСОБА_4
Вищенаведене підтверджується довідками, виданими Архівним відділом Рівненської райдержадміністрації від 10.04.2007 року за №291 та Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 09.08.2017 року за №698/02-13/17 .
Статтею 256 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 1264 Цивільного кодексу України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно до частини 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Суд вважає за доцільне проаналізувати положення СК України, іншого законодавства з метою визначення та розуміння поняття терміну „сімя", що вживається в юриспруденції.
В СК України вперше міститься окрема стаття, яка має назву «Сім'я». В первісному розумінні сім'я - це коло осіб, які визначаються як робітники, слуги та домочадці, тобто особи, які об'єднані певними економічними зв'язками. Сучасне розуміння поняття сім'ї є більш складним і неоднозначним. Це пояснюється тим, що сім'я як соціальне явище має різноманітні прояви свого існування. У зв'язку з цим категорія сім'ї використовується різними науками - соціологією, демографією, психологією тощо.
У праві існують свої підходи щодо розуміння сім'ї та сімейних відносин. Це пояснюється тим, що сімейні відносини потребують певного правового опосередкування.
У зв'язку з конкретними питаннями, які поставали в практиці, Конституційний Суд України 03.06.1999 р. прийняв рішення про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї». На думку Конституційного Суду, визначити єдине поняття «член сім'ї», яке б мало застосовуватися в праві, неможливо, бо кожна галузь права тлумачить це поняття по-своєму, підкреслюючи ті чи інші ознаки сім'ї, які набувають певного значення для тих чи інших відносин. Різне тлумачення поняття «член сім'ї»не дає підстав для розробки єдиного поняття сім'ї в праві.
Сім'я, як і будь-яке інше явище, може бути охарактеризована через низку властивих їй ознак, які у сукупності можуть дати загальне уявлення про її сутність.
Згідно з ч. 2 статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають.
В літературі неодноразово підкреслювалося, що спільне проживання це дуже вузький термін. Тому ознакою сім'ї по-суті виступає не спільне проживання (у вузькому розумінні), а спільне життя. Саме поняття «спільне життя» охоплює такі важливі елементи процесу життя, як взаємне піклування, виникнення спільних інтересів, поява домовленостей, що стосуються самого існування сім'ї, її розвитку.
Основною юридичною ознакою сім'ї є те, що її членів пов'язують взаємні права та обов'язки. Ця ознака є найбільш значимою для юридичного визначення сім'ї. Воно дає можливість значною мірою формалізувати це поняття. На відміну від належних членам сім'ї почуттів любові, дружби, взаємоповаги, моральної відповідальності, які не піддаються правовому регулюванню, закріплені в законі особисті та майнові права і обов'язки членів сім'ї є цілком конкретними. Крім того, вони, як правило, можуть бути здійснені примусово. Такі права і обов'язки виникають автоматично в результаті реєстрації шлюбу, народження дитини, усиновлення, тому наявність зазначених юридичних фактів сама по собі свідчить про виникнення юридичного зв'язку чоловіка і дружини, батьків та дітей, усиновителів й усиновлених, незалежно від характеру їхніх особистих відносин та інших мінливих за своєю природою факторів.
Члени сім'ї мають комплекс взаємних особистих немайнових та майнових прав та обов'язків, які за своєю природою є сімейно-правовими. Ці права та обов'язки встановлюються сімейним законодавством і пов'язують учасників сімейних відносин своєрідними правовими зв'язками.
З однієї сторони, факт приналежності особи до сім'ї слугує підставою для набуття нею комплексу відповідних прав та обов'язків, з іншої - наявність комплексу таких прав та обов'язків свідчить про належність особи до певної сім'ї.
Отже, в юридичному розумінні сім'я - це об'єднання осіб, пов'язаних між собою спільністю життя та взаємними правами і обов'язками, що виникає з підстав, передбачених у законі.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, в ході розгляду справи було встановлено, що позивачка та ОСОБА_4 спільно проживали, були пов'язані спільним побутом.
Враховуючи відсутність у спадкодавця ОСОБА_4 інших спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг позивачка відповідно до положень ст. 1264 Цивільного кодексу України має право на спадкування за законом - є спадкоємцем четвертої черги .
Приймаючи до уваги, що позивачка позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем, суд вважає за можливе задовольнити позов та встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання спадкоємцем четвертої черги - задоволити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) разом зі спадкодавицею ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року) - проживання однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Визнати, що ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в силу положень ст. 1264 ЦК України є спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Красовський О.О.