03 жовтня 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.,
секретар: Тодоряк Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність старшого державного виконавця Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2017 року,
У липні 2017 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1
В обґрунтування скарги посилалося на те, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчих листів у цивільній справі №723/1818/14, які видані Сторожинецьким районним судом, було відкрито виконавче провадження, а в подальшому повернуто ці виконавчі документи за посиланням на п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Просило визнати незаконною бездіяльність виконавця та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та вирішити питання про продовження виконавчих дій.
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2017 року в задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено.
На дану ухвалу ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить
Справа №723/1976/17 Провадження № 22-ц/794/1142/17 Головуючий у 1 інстанції: Яківчик І.В.
Категорія: 27 Доповідач: Литвинюк І.М.
скасувати ухвалу суду та задовольнити скаргу.
Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, оскільки державний виконавець не вжив всіх необхідних заходів для виконання виконавчого документа.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи ПАТ «Родовід Банк» у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами ряду проведених державним виконавцем виконавчих дій було встановлено відсутність у ОСОБА_2 майна, на яке можна звернути стягнення, що, в силу положень ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Судом встановлено, що заочним рішенням Сторожинецького районного суду від 07 жовтня 2014 року у цивільній справі №723/1818/14-ц за позовом ПАТ «РодовідБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «РодовідБанк» заборгованість у розмірі 35 926,97 грн.
20 січня 2017 року старшим державним виконавцем Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа №723/1818/14-ц, виданого 24 листопада 2014 року Сторожинецьким районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «РодовідБанк» заборгованості в сумі 35 926,97 грн..
Так, стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року.
Згідно зі ст. 10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу. Вказане рішення оформлюється постановою. Повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. (ст. ст. 13, 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року).
Так, з відповіді Пенсійного фонду України від 20 січня 2017 року про осіб, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, видно, що про останнє місце роботи ОСОБА_2 та про отримання ним пенсії інформації не знайдено.
З відповіді Державної фіскальної служби України від 23 січня 2017 року вбачається, що про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку ДПС не перебуває.
З довідки відділу Держгеокадастру у Сторожинецькому районі №11-28-0.7- 112/2-17 від 27 січня 2017 року вбачається, що правопосвідчуючі документи на земельні ділянки за ОСОБА_2 не зареєстровані.
З відповіді Сервісного центру №7344 регіонального сервісного центру МЗСУ в Чернівецької області №51 від 24 січня 2017 року вбачається, що зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_2 немає.
З акту державного виконавця від 28 червня 2017 року вбачається, що згідно відповіді з установ, що реєструють право власності, за боржником майна не виявлено.
З інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 лютого 2017 року вбачається, що відомості відносно майна ОСОБА_2 відсутні.
У подальшому перевірка щодо виявлення рахунків, нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, державним виконавцем, не здійснювалась.
Оскільки з долучених до матеріалів справи та досліджених судом копій документів виконавчого провадження № 53256995 вбачається, що за результатами вчинених державним виконавцем дій, спрямованих на з'ясування майнового стану боржника, можливих його доходів, пенсії та коштів на рахунках, було встановлено, що за ОСОБА_2 не рахується зареєстрованим на праві власності ніяке нерухоме майно та транспортні засоби, а відомостей щодо грошових коштів та його працевлаштування також не виявлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у державного виконавця були наявні правові підстави для прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року.
Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, зокрема, що рішенням чи діями державного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державними виконавцем законодавства або перевищення повноважень при прийнятті рішення про повернення стягувачу виконавчого листа №723/1818/14, таке рішення не позбавляє Публічне акціонерне товариства «Родовід Банк» права на повторне пред'явлення даного виконавчого документу до виконання в будь-який час в межах визначеного ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строку, виходячи з положень ст.ст. 383, 387 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання дій і рішень державного виконавця у виконавчому провадженні № 53256995 незаконними та правильно відмовив у задоволенні скарги.
Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що в ході виконання державним виконавцем виконавчого листа №723/1818/14 ним не були вжиті всі необхідні і достатні заходи, спрямовані на забезпечення реального виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копії яких наявні у справі, в ході здійснення виконавчого провадження державний виконавець звертався з рядом запитів до державних органів, які обліковують інформацію щодо доходів та виплат, що отримуються особами, а також щодо рухомого і нерухомого майна, належного особам на праві власності, та за результатами таких дій у ОСОБА_2 майна, на яке можливо звернути стягнення, не було виявлено.
Крім того, державним виконавцем також було здійснено запит до Державної фіскальної служби України щодо отримання відомостей про джерела отримання доходу боржника - фізичної особи. До такої інформації, яка обробляється органами фіскальної служби, належать, зокрема, відомості про можливі доходи від цінних паперів, отримані боржником страхові виплати, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, інші офіційно здійснені виплати та грошові надходження.
Оскільки за результатами пошуку в системах Державної фіскальної служби України не було виявлено жодних записів щодо джерел формування доходів ОСОБА_2, у державного виконавця не було підстав для вчинення додаткових запитів, а тому доводи скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, згідно з вимогами статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Отже, повернення Публічному акціонерному товариству «Родовід Банк» виконавчого листа №723/1818/14 жодним чином не обмежує його права на виконання рішення суду, не позбавляє можливості на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в будь-який час в межах визначеного ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» трирічного строку .
При цьому, банк має визначену ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сукупність прав щодо участі у виконавчому провадженні, зокрема, право заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення. Таким чином, за наявності у стягувача інформації щодо можливих джерел доходу боржника чи необхідності перевірки належності йому певного майна, Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» може заявити виконавцю відповідне клопотання про вчинення виконавчих дій, для перевірки такої інформації.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, ухвала Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2017 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника ПАТ «Родовід Банк» відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.
Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: Н.К. Височанська
ОСОБА_3