05 жовтня 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Владичана А.І.
суддів: Половінкіної Н.Ю., Литвинюк І.М.
секретар Андрушків С.П.
за участю представника апелянта ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Чернівецького міського голови про зміну способу та порядку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Чернівецького міського голови, Чернівецької міської ради, третя особа комунальна медична установа «Міський клінічний пологовий будинок №1» про визнання незаконним розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації втрати частини заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Чернівецького міського голови на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2017 року,
У серпні 2017 року Чернівецькій міській голова звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2015 року у вказаній справі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2015 року стягнуто на користь ОСОБА_3 з місцевого бюджету Чернівецької міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 травня 2014 року по 21 серпня 2015 року у розмірі 98 616,87 грн без урахування податків та інших обов'язкових платежів.
22ц/794/1121/2017 р. Головуючий у 1 інстанції Літвінова О.Г.
Категорія 53 Суддя-доповідач ОСОБА_4
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 жовтня 2016 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2015 року, зокрема, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3 не з місцевого бюджету Чернівецької міської ради, а з міського бюджету м. Чернівців.
Вказує, що з ухвали суду не зрозуміло, з яких надходжень чи з яких рахунків повинно відбуватись безспірне списання коштів.
Вважає, що присуджені ОСОБА_3 кошти можуть бути виплачені за рахунок видатків з медичної субвенції.
Просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з міського бюджету м. Чернівці на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 травня 2014 року по 21 серпня 2015 року в розмірі 98616,87 без врахування податків та обов'язкових платежів та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 квітня 2014 року по 25 травня 2014 року в розмірі 9528,20 грн за рахунок кошторису комунальної медичної установи «Міський клінічний пологовий будинок № 1» в межах фонду оплати праці.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Чернівецький міський голова подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення його заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, посилаючись на її незаконність а необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в резолютивній частині ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 жовтня 2016 року, якою змінено спосіб та порядок виконання судового рішення, не вказано, з яких надходжень чи з яких рахунків повинно відбутись безспірне списання коштів, що утруднює виконання рішення суду. Повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань та здійснення платежів відповідно до бюджетних призначень встановлюються кошторисом бюджетної установи. Фонд оплати праці планується на підставі штатного розпису установи.
До звільнення з роботи ОСОБА_3 працював на посаді головного лікаря КМУ «Пологовий будинок №1». Видатки на оплату праці штатних працівників, в тому числі й головного лікаря, передбачаються в кошторисі установи. Отже, присуджені ОСОБА_3 грошові кошти повинні бути виплачені за рахунок кошторису КМУ «Пологовий будинок №1» в межах фонду оплати праці.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про зміну способу та порядку виконання рішення суду за рахунок кошторису медичної установи в межах фонду оплати праці є безпідставним, оскільки вони змінюють зміст судового рішення.
Колегія суддів вважає правильними зазначені висновки суду.
Судом установлено, що ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Чернівецького міського голови, Чернівецької міської ради, третя особа комунальна медична установа «Міський клінічний пологовий будинок №1» про визнання незаконним розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації втрати частини заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2015 року стягнуто з місцевого бюджету Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 травня 2014 року по 21 серпня 2015 року у розмірі 98616,87 грн без урахування податків та інших обов'язкових платежів.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області стягнуто з місцевого бюджету Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 квітня 2014 року по 25 травня 2014 року включно у розмірі 9528,20 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
На виконання рішень судів були виписані два виконавчі листи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 жовтня 2016 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2015 року, зокрема, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3 не з місцевого бюджету Чернівецької міської ради, а з міського бюджету м. Чернівці.
Згідно вказаних судових рішень середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3 слід стягнути з міського бюджету м. Чернівці.
Статтею 14 ЦПК України встановлено обов'язковість судових рішень до їх виконання.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Наведений у ст. 373 ЦПК України перелік виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.
Статтею ст. 373 ЦПК України передбачено, суд може змінити спосіб та виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Заміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.
Аналогічна правова позиція викладена у справі № 6-1829цс15, згідно з якою Верховний Суд України вказав, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
При цьому, розглядаючи заяву про зміну способу виконання рішення, суд не вправі змінювати зміст рішення або його суть.
Вимогами ст.ст. 23, 25 Бюджетного кодексу України встановлено бюджетні призначення та асигнування, а саме, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Безспірне списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету здійснюється Казначейством України на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Посилання апелянта на е, що присуджені ОСОБА_3 грошові кошти повинні бути виплачені за рахунок кошторису КМУ «Пологовий будинок №1» в межах фонду оплати праці, є необґрунтованими, оскільки пологовий будинок не є відповідачем по справі, а стягнення з нього присуджених коштів призведе до зміни змісту рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції з урахуванням вищевказаних положень закону та вимог ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України встановив фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Чернівецького міського голови відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти діб.
Головуючий
Судді: