Справа № 713/427/17
Провадження №2/713/263/17
02.10.2017 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря Мірчева О.І., за участю представника позивачки ОСОБА_1, за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачка ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспорної пригоди до відповідача ОСОБА_4 Посилається на те, що 06.12.2016 року біля 15-30 год. ОСОБА_4 в смт. Берегомет по вул.О.Кобилянська, Вижницького району Чернівецької області, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ - 43101, д/н НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки Міцубісі АSX, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, власником якого є вона, ОСОБА_3, чим порушив п.13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, транспортні засоби частково пошкоджені, потерпілих немає. 12 грудня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 340,00 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у ТДВ «Глобус», АЕ - 6111108 від 02.01.2016 року. Згідно листа ТДВ «Глобус» ремонтна калькуляція згідно зовнішнього огляду склала 67687,00 грн., згідно висновку експерта №5-01-17 від 13.02.2017 року вартість відновлювального ремонту складає 100974,00 грн. Їй виплачено ТДВ «Глобус» - 49000,00 грн.
Зазначила, що тривалий час після ДТП ОСОБА_3 довелось користуватись громадським транспортом, що викликало суттєві незручності у пересуванні, що також спричинило проблеми з роботою, крім того через ДТП, вона разом з сім'єю не могла їздити на вихідні відпочивати. Зазнала емоційних страждань, понесла витрати по відновленню психічного стану, вважає, що розмір душевних страждань становить в сумі 15000,00 грн.
Уточнивши позовні вимоги просить стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 106434,00 матеріальної шкоди та 15000,00 моральної шкоди, судові витрати.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, посилалась на обставини, викладені в позові, просила задовольнити.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали, підтримали подане заперечення, відповідно до якого зазначили, що на місце пригоди прибули працівники дорожньої поліції, де було прийнято рішення про те, що за пошкоджений автомобіль ОСОБА_5 збитки буде відшкодовано страховою компанією «Глобус», в якій він придбав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового відшкодування визначиться оцінкою пошкодженого автомобіля. В подальшому страхова компанія провела обстеження автомобіля НОМЕР_3 та оцінила матеріальні збитки в сумі 49000,00 грн., що являється граничним лімітом по страховому полісу, та виплатила ОСОБА_3, яка є власником автомобіля. ОСОБА_3 отримала вказані кошти, провела ремонт автомобіля і, про те що на ремонт автомобіля потрібні додаткові кошти, не заявляла. Вимога ОСОБА_3 про стягнення з нього збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за обставин, що виникли в даних правовідносинах, є зловживання своїми правами з метою отримання безпідставної вигоди та збагачення за рахунок ОСОБА_4 В своєму позові позивач не вказує норм права, за якими він повинен сплатити різницю між відшкодованим лімітом страхової компанії в сумі 49000,00 грн., та висновком експерта ОСОБА_6,, де вказана сума 100974,19 грн., а оскільки страхова компанія вже відшкоду¬вала позивачу завдані їй в результаті ДТП збитки, то на її думку він зобов'язаний відшкодувати різницю в розмірі 51974,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн. Крім того, оцінка пошкоджень та вартість відновлювального ремонту експертом була проведена без його участі, він не був повідомлений про час та місце проведення огляду, огляд проводився після відновлення автомобіля за рахунок страхової виплати, за явно завищеними цінами, та вказана оцінка значно перевищує оцінку експертів страхової компанії «Глобус» і зроблена станом на 14.02.2017 року, а не на момент зіткнення. Також вважає безпідставним звернення до нього з позовом про відшкодування моральної шкоди, з посиланням на те, що водій автомобіля Міцубісі АSX ОСОБА_5 в результаті зіткнення переніс сильні психологічні переживання, душевні страждання, які він зазнав під час відсутності автомобіля, так як це був його улюблений автомобіль, оцінивши завдані моральною шкодою збитки в розмірі 15000 грн. Вважає, що вказані підстави до відшкодування моральної шкоди теж надумані та мають за мету незаконне збагачення. Просили відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши позивачку та її представника ОСОБА_1, відповідача та його представника ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4, 06.12.2016 року біля 15-30 год. в смт. Берегомет по вул.О.Кобилянська, Вижницького району Чернівецької області, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ - 43101, д/н НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки Міцубісі АSX, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, транспортні засоби частково пошкоджені, потерпілих немає, чим порушив п.13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 12.12.2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, що підтверджується копією постанови. Вказані обставини встановлені постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 06.12.2016 року, а тому відповідно до ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серія СХХ 956104 вбачається, що власником транспортного засобу марки Mitsubishi ASX, 2013 року випуску є позивачка ОСОБА_3
З копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6111108 від 02.01.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 застрахував автомобіль марки КАМАЗ - 43101, д/н НОМЕР_1, на період з 03.01.2016 року по 02.01.2017 року, страховик ТДВ «Глобус». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю встановлено - 100000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну 50000,00 грн., розмір франшизи 1000,00 грн.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з ст.12.1 вказаного Закону України розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно листа ТДВ «Глобус» та ремонтної калькуляції GL-1097 від 12.01.2017 року вбачається, що вартість ремонту, яка визначена страхувальником становить 67687,00 грн.,
З виписки по картковому рахунку від 09.03.2017 року вбачається, що на рахунок ОСОБА_3 зараховано суму відшкодування в розмірі 49000,00 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).
Відповідно до ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з ч.ч.1,4 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК України підстав.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Вказані правові висновки, наведені в постанові Верховного суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2808цс15 та в силу ч.1 ст.360-7 ЦПК України враховуються судом при розгляді даної цивільної справи.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до чинного законодавства України суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути лише водій транспортного засобу, підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду. Тільки сукупність зазначених умов дає підставу для притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність може настати при наявності складу правопорушення. Саме склад цивільного правопорушення є тим юридичним фактом, який породжує правовідносини між правопорушником і потерпілим та створює певні претензії потерпілого та обов'язки порушника відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними діями.
Порядок визначення розміру матеріальних збитків (шкоди), завданих пошкодженням колісного транспортного засобу, врегульовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року (далі - Методика). Розмір матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Розмір матеріальних збитків визначається у висновку експерта, який був запрошений страховиком або потерпілою особою у разі ненадання експерта страховиком або незгоди потерпілого з його висновком.
Позивачка ОСОБА_3 28.12.2016 року звернулась із заявою до судового експерта ОСОБА_6 про здійснення автотоварознавчого дослідження, на вирішення якого було поставлено наступне питання: Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mitsubishi ASX, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП 06.12.2016 року, оглянутого 30.12.2016 року, станом на момент виконання дослідження?
Згідно висновку експерта №5-01-17 від 13.02.2017 року вбачається, що на замовлення ОСОБА_3 судовим експертом ОСОБА_6 здійснено дослідження про вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mitsubishi ASX, 2013 року випуску, вартість відновлювального ремонту станом на момент виконання дослідження складає100974,19 грн.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом встановлено, що при оцінці вартості відновлювального ремонту автомобіля марки Mitsubishi ASX, 2013 року випуску, за замовленням позивачки ОСОБА_3 та наданням висновку №05-01-17 від 13.02.2017 року, відповідача ОСОБА_4 не було повідомлено про час та місце експертного дослідження, позивачкою було направлено вимогу про сплату матеріальних збитків згідно висновку №05-01-17 від 13.02.2017 року, що підтверджується копією листа.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Ухвалою суду від 10.04.2017 року по справі за клопотанням відповідача та його представника призначено судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Яка вартість матеріальної шкоди, завдано власнику автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_3 на час її спричинення 06.12.2016 року? Проведення експертизи доручено експертам СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр».
З висновку судової автотоварознавчої експертизи №301/2 від 11.08.2017 року вбачається, що вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_4 на час її спричинення 06.12.2016 року становить 51700,00 грн.
Згідно ст.66 ЦПК України, висновок експерта докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з'ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів, суд приймає до уваги висновок судової автотоварознавчої експертизи №301/2 від 11.08.2017 року, згідно якого вбачається, що розмір завданої шкоди позивачці ОСОБА_3, як власнику транспортного засобу марки Mitsubishi ASX, д/н НОМЕР_2 на час її спричинення 06.12.2016 року становить 51700,00 грн. Висновок наданий експертом СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» ОСОБА_7 по змісту обґрунтований, повний та розрахований по формулі згідно «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». Підстав піддавати сумніву вказаному висновку в суду немає, оскільки експерт попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від дачі заключення та надання заздалегідь неправдивого заключення за ст.ст.384, 385 КК України.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ «Глобус», страховик здійснив страхову виплату в межах лімітів відповідальності визначених у страховому полісі в розмірі 49000,00 грн., з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню різниця відшкодування, спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 2700,00 грн.
Посилання позивачки на п.3.4 висновку судової автотоварознавчої експертизи №301/2 від 11.08.2017 року відносно того, що вартість складових деталей КТЗ, що підлягають заміні становить 90095,45 грн., як ціна позову є необґрунтованим, оскільки дана сума врахована експертом і застосована у формулі при вирахуванні суми завданої шкоди.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Визначаючи розмір спричиненої позивачці моральної шкоди, суд враховує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача ОСОБА_4, позивачці було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які вона зазнала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження належного їй транспортного засобу, неможливості користуватись останнім певний час через його пошкодження; в понесенні незапланованих матеріальних витрат, що завдавало їй незручності у повсякденному житті, призвело до додаткових емоційних навантажень та необхідності витрачати додатковий час та зусиль з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків, організації свого життя, у зв'язку з чим був порушений нормальний порядок та спосіб її життя.
Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", виходячи при цьому із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що на відшкодування спричиненої моральної шкоди з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_3 необхідно стягнути завдану моральну шкоду в сумі 3000,00 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд також враховує роз'яснення, які містяться у п.36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», про те, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
У зв'язку з викладеним, суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 346,70 грн.
На підставі ст.ст.22, 23, 511, 979, 988, 990, 1167, ч.2 ст.1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.3, 12.1, 22.1, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, Суд,-
Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН-3048028430), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН-2043204446), жительки смт.Берегомет, вул.Миколайчука, 47, Вижницького району Чернівецької області, спричинену матеріальну шкоду в сумі 2700,00 (Дві тисячі сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН-3048028430), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН-2043204446), жительки смт.Берегомет, вул.Миколайчука, 47, Вижницького району Чернівецької області, спричинену моральну шкоду в сумі 3000,00 (Три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН-3048028430), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН-2043204446), жительки смт.Берегомет, вул.Миколайчука, 47, Вижницького району Чернівецької області, судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 346 (Триста сорок шість) гривень 70 (Сімдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Суддя: І. А. Кибич