Справа № 713/1150/17
Провадження №2/713/507/17
05.10.2017 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У позові вказував, що є власником житлового будинку в с. Мілієве по вул. Церковна, 4, Вижницького району Чернівецької області. Відповідач по справі - його колишня дружина, яка зареєстрована в будинку, але фактично не проживає з жовтня 2015 року. Вона проживає в своїх батьків у с. Рожнів Косівського району Івано-Франківської області.
Посилаючись на ст.ст.71, 72 ЖК України просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим в с. Мілієве, вул. Церковна, 4 Вижницького району Чернівецької області та стягнути з неї судові витрати по справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, в адресованій суду заяві його представник ОСОБА_3 просив справу розглядати за їх відсутності, заявлений позов підтримують повністю, проти винесення заочного рішення по справі не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, будучи належно повідомленою про місце, день та годину слухання справи через оголошення у ЗМІ, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», причини неявки суду не повідомила.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в с. Мілієве Вижницького району Чернівецької області по вул. Церковна, 4, що підтверджується копією рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 21.02.2017 року по цивільній справі №713/2061/16-ц (провадження №2/713/114/17), яке набрало законної сили 06.03.2017 року.
З 23.04.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі народилася дочка - - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 12.06.2015 року по цивільній справі №713/839/15-ц (провадження №2/713/347/15) шлюб між ними розірвано, рішення набрало законної сили 23.06.2015 року, що підтверджується його копією.
Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3, як колишня дружина позивача, однак разом з дочкою з жовтня 2015 року проживає у своїх батьків в с. Рожнів Косівського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією акту обстеження матеріально-побутових умов проживання №4-392 від 10.07.2017 року, виданого в.о. старости с. Мілієве Вижницької міської об'єднаної територіальної громади Вижницького району Чернівецької області.
На даний час позивач не може розпорядитися належним йому на праві приватної власності житловим будинком, що розташований по вул. Церковній, 4 в с. Мілієве Вижницького району Чернівецької області, оскільки в ньому зареєстрована відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Вказані положення закріплені також у ЦК України.
Так відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ч.2,3 ст.156 ЖК Української РСР за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК Української РСР. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЖК Української РСР.
Відповідно до положень ч.2 ст.64, ч.1 ст.156 ЖК Української РСР до членів сім'ї власника житлового приміщення віднесено дружину (чоловіка) власника житла (якщо стосовно цього житла в подружжя не виникло право спільної власності), їхніх дітей та батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла та ведуть з ним спільне господарство.
У ч.4 ст.9 ЖК Української РСР зазначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно ст.72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Права членів сім'ї власника на користування жилим приміщенням урегульовані ст.405 ЦК України, відповідно до вимог якої члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено між ним і власником житла або законом.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України та житлового законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.
Враховуючи викладені вимоги закону та встановлені судом обставини, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_2, будучи колишнім членом сім'ї позивача, без поважних причин, понад один рік не проживає у житловому будинку за адресою: с. Мілієве, вул. Церковна, 4, Вижницького району Чернівецької області, який належить позивачу на праві приватної власності, а тому суд дійшов висновку, що її необхідно визнати такою, що втратила право на користування цим житлом.
Це підтверджено дослідженими в суді належними доказами, доказів протилежного суду не представлено.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають до задоволення із стягненням з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України.
На підставі викладено та ст.41 Конституції України, ст.ст.16, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст.9, 64, 72, 150, 156 ЖК Української РСР, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право на користування житловим будинком в с. Мілієве, вул. Церковна, 4, Вижницького району Чернівецької області, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с. Рожнів Косівського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 640,00 грн, (шістсот сорок гривень 00 коп.) судового збору та 630,00 грн. (шістсот тридцять гривень 00 коп.) витрат за розміщення оголошення в ЗМІ.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: І. В. Пилип'юк