Справа № 645/791/17
Провадження № 1-кп/645/262/17
Іменем України
06 жовтня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_1 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Харкова питання про об'єднання матеріалів кримінального провадження та клопотання прокурора про подовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 по кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та,
В провадженні Фрунзенського райсуду м. Харкова також знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
З провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 до судді Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України для вирішення питання про об'єднання з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
На підставі ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченим по вказаним кримінальним провадженням є одна і та ж сама особа - обвинувачений ОСОБА_2 і тому заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 217 КПК України, суд вважає за доцільне об'єднати матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України в одне провадження.
Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_2 проти об'єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне не заперечував, при вирішенні питання про подовження строку тримання під вартою покладався на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На час розгляду справи ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зникли.
Також, судом оцінюється суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому правопорушення та, з урахуванням особи останнього, який неодноразово був засуджений, не має роботи, та засобів існування, злочин вчинив під час перебування в суді на розгляді іншої справи, тобто імовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому.
З огляду на те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на теперішній час не зникли, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, суд приходить до висновку про продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 217, 334 КПК України, суд,
постановив:
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що надійшло з провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 до судді Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 об'єднати в одне провадження з кримінальним провадженням, що знаходиться у судді ОСОБА_5 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та присвоїти їм загальний номер № 645/791/17 -к (провадження № 1-кп/645/262/17)
Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 03 грудня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя