"05" жовтня 2017 р.
Ленінський районний суд м.Харкова
Іменем України
05 жовтня 2017р. Справа №642/5245/15 Провадження №2/642/744/17
Суд у складі: Головуючого судді: Євтіфієв В.М.;
Секретаря : Пшеничної Т.М.;
За участю позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, відсутності відповідача ОСОБА_5, участі представника ОСОБА_6, відсутності Третіх осіб Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_7, ОСОБА_8 Державної Реєстрації харківського міської ради Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_8 Державної Реєстрації Харківської міської ради Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 державної реєстрації Міністерства юстиції ОСОБА_9;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Третіх осіб Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_7, ОСОБА_8 Державної Реєстрації харківського міської ради Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_8 Державної Реєстрації Харківської міської ради Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 державної реєстрації Міністерства юстиції ОСОБА_9, про визнання недійсним договору, скасування рішення про реєстрацію прав та обтяжень, скасувати запис про реєстрацію, визнання право власності;
- зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виселення осіб, -
В мотивуванні позовних вимог позивачі вказали, 02 листопада 2012 року між позивачам, як Позичальником і відповідачем, як Позикодавцем, був укладений Договір позики, посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (реєстраційний номер 2710 від 02.11.2012 року).
Відповідно до вказаного Договору позики відповідач передав позивачу суму 990760 грн.. який зобов'язався повернути грошові кошти в означеної сумі строком на 1 рік до 02 листопада 2013 року.
Для забезпечення виконання зобов'язання позивача перед відповідачем по Договору позики, позивачка, як Іпотекодавець та майновий поручитель передала у іпотеку відповідачу, як Іпотекодержателю, належну позивачки на праві власності, трикімнатну квартиру № 43, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, б. 52, житловою прощею 63,9 м.кв., загальною площею 117, 2 м.кв.
Позивач як позичальник провадив погашення суми заборгованості за графіком до 08 липня 2013 року, т.я. сторони домовились про те, що з метою погашення боргу в повному обсязі в термін 02 листопада 2013 року,
Позивачі вирішили на підставі п.п.1.3. Договору іпотеки добровільно і за домовленістю з Іпотекодержателем продати предмет іпотеки - належну відповідачки трикімнатної квартиру № 43, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, б.52.
Однак, усі домовленості з ОСОБА_11 щодо можливості добровільного в тому числі і дострокового погашення боргу за рахунок добровільного продажу предмету іпотеки в термін дії договору позики залишились ним проігноровані і не виконані. Дозволу на продаж предмету іпотеки, належної ОСОБА_2 0.0. квартири, з метою погашення боргу в повному обсязі ОСОБА_5 - не дав, чим фактично створив штучні умови для подальшого заволодіння спірною квартирою.
При цьому, на думку позивачів, відповідач завдав реальні збитки, які виражаються у розмірі втраченої суми від можливого продажу квартири за 210000 доларів США у 2013 році.
Продовжуючи отримувати повернення грошових коштів від ОСОБА_2 і перешкоджаючи добровільному продажу іпотечного майна для повного погашення боргу, громадянин відповідач звернувся до Приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7 і оформив Заяву від 05 листопада 2013 року на ім'я ОСОБА_1, про те, що ОСОБА_2 порушено виконання основного зобов'язання, а саме повернення залишку боргу 862 920 грн. (еквівалент 108000) доларів США) строком, до 02 листопада 2013 року, встановленого договором позики. При цьому в вказаній заяві, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_1 здійснити оплату вищезазначеного боргу у тридцятиденний строк з моменту отримання цього повідомлення. Також відповідач попередив, що якщо протягом встановленого строку ця вимога залишиться без задоволення, ним буде прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Зазначена Заява від 05 листопада 2013 року була направлена позивачки поштою, яку вона отримала.
23 квітня 2015 відповідач, отримав Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_9 про реєстрацію прав та обтяжень № 20872463 від 23 квітня 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру № 43 за адресою: місто Харків, вулиця Клапцова, будинок 52 за відповідачем, про що був зроблений відповідний запис з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 624823863101.
З діями відповідачі позивачі не погоджуються, тому заявляють позовні вимоги:
- визнати прострочення Кредитора (Позикодавця) ОСОБА_5 за Договором позики, укладеним між ОСОБА_5 (Позичальником) і ОСОБА_2 (Позичальником), посвідченим Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстраційний номер 2710 від 02.11.2012 року).
- поновити порушене право ОСОБА_1 - Іпотекодателя і майнового поручителя за договором іпотеки від 02 листопада 2012р. послвіченного Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстраційний номер 2712 від 02.11.2012р.) і власника іпотечного майна - трикімнатну квартиру №45, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, б. 52, житловою прощею 63,9 м.кв., загальною площею 117, 2 м.кв. ;
- визнати недійсними п.п. 2.3, 2.4 Договору іпотеки від 02 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_5 (Іпотекодержателем) і ОСОБА_1 (Іпотекодателем і Майновим поручителем), посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (реєстраційний номер 2712 від 02.11.2012 року);
В порядку поновлення порушеного права ОСОБА_1 - скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_9 про реєстрацію прав та обтяжень № 20872463 від 23 квітня 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру № 43 за адресою: місто Харків, вулиця Клапцова, будинок 52 за ОСОБА_5;
- скасувати запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру № 43 за адресою: місто Харків, вулиця Клапцова, будинок 52, внесений Державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_12 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 624823863101.
- визнати за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру № 43, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, б. 52, житловою прощею 63,9 м. кв., загальною площею 117, 2 м. кв.
Представник відповідача на позовні вимоги надав суду заперечення згідно до яких:
Договір сторонами було укладено с зазначенням національної валюти і підстави про визнання договору відповідно до вимог ст..203 ЦК України на теперішній час відсутні. Крім того, на думку представника відповідача, безпідставні вимоги позивачів стосовно посилання на ст..215 ЦК України. Крім того, означені договору були укладенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням внутрішнього бажання сторін. За таких обставин відсутні підстави для визнання означених договорів недійсними.
Відповідач в мотивуванні зустрічних позовних вимог вказав:
Відповідач та позивач уклали 02.11.2012р. договір позики, який було нотаріально посвідчено. Відповідно до умов договору відповідач передав, а відповідач зобов'язався повернути кошти в сумі 990760грн. строком до 02.11.2013 року. В договорі зокрема було викладено порядок, та строки повернення коштів.
З метою виконання зобов'язань відповідача по договору позики, між позивачем та відповідачкою був укладений договір іпотеки від 02.11.2012 року, який було нотаріально посвідчено. Згідно умов якого відповідачка передала позивачу в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Внаслідок невиконання умов договору позики позивач звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Харківської області ОСОБА_13 з проханням передати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заяву про порушення умов договору позики, якою вимагав сплатити борг у розмірі 862920грн. В даній заяві також було попереджено позичальника та іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про сплату боргу протягом 30 днів.
Дана вимога була направлена нотаріусом на адресу ОСОБА_2 і ОСОБА_2 0.0. та отримана ними 27.11.2013 року, про що свідчать копії' поштових повідомлень.
Крім того, позивачу було видано свідоцтво про вручення позичальнику та іпотекодавцю заяви з вимогою про сплату боргу за договором позики.
В зв'язку з тим, що протягом 30 днів вказана сума боргу- погашена не була, 11.02.2015 позивач звернувся до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
23.04.2015 року було винесено рішення № 20872463 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Даним рішенням було - реєстровано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 у Харкові за відповідачем-Гончаровим Г.Ю.
Відповідач на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направил повідомлення про звільнення квартири та передачу ключів від житлового приміщення. Зазначене повідомлення отримано ОСОБА_1 16.06.2015 року.
Позивачі зазначене повідомлення проігнорували, квартиру не звільнили, ключі не передали.
Тому відповідач заявляє позовні вимоги:
- зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкоди. в користуванні, належної відповідачу на праві приватної власності, квартирою №43, в будинку №52 по вул. Клапцова в Харкові;
- виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із вказаної квартири без надання їм іншого жилого приміщення.
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 81200 (вісімдесят одна тисяча двісті) гривень 00 коп.
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача ОСОБА_5 витрати, пов'язані оплатою послуг адвоката у розмірі 25000 (двадцять п'ять) тисяч гривень 00 коп. та витрат по оплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 коп.
В наданих представниками позивача запереченнях щодо заявлених позовних вимог, представники проти вимог зустрічного позову заперечують в повному обсязі, з огляду на таке:
Дійсно, для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_5 по договору позики, від 02.11.2012 року, його дружина ОСОБА_1, як Іпотекодавець передала в іпотеку ОСОБА_5Ю, належну їй на праві власності трьохкімнатну квартиру за №43 в будинку 52 по вул.Клапцова міста Харкова.
Відповідно до ст.47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на цставі закону за рішенням суду.
Тому на підставі вимог статті 575, 589, 590 ЦК України, ст. 1, 3, 12, 33, 40 Закону України, 109 ЖК України, встановлено загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого житлового приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Таким чином, позовні вимоги щодо виселення, задоволенню не підлягають.
Крім того, вимоги щодо стягнення моральної шкоди, відповідно до ч.1, 2, 3 ст.23 ЦК України, не підлягають задоволенню, т.я. недоказані.
Таким чином, вважаємо, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням і виселення, відшкодування моральної шкоди та інші за даним позовом задоволенню не підлягають, оскільки обставини, викладені у даному позові є безпідставними є необґрунтованими, як такими, що не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
В письмових поясненнях наданих третьою особою: ОСОБА_8 реєстрації Харківської міської ради вказано:
Правова позиція ОСОБА_8 реєстрації Харківської міської ради полягає у наступному.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» внесені зміни до відповідних законодавчих актів, якими розширені повноваження органів місцевого самоврядування, в тому числі в сфері державної реєстрації.
ОСОБА_8 реєстрації Харківської міської ради є виконавчим органом міської ради, до повноважень якого віднесена, поряд з іншим, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
ОСОБА_8 реєстрації Харківської міської ради лише з 01.01.2016 року отримав повноваження на проведення реєстрації речових прав та обтяжень на нерухоме майно.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється ОСОБА_8 реєстрації Харківської міської ради на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 6 Закону до суб'єктів державної реєстрації прав належать: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад. Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти.
До організаційної системи державної реєстрації прав також входять державні реєстратори.
Таким чином, в зв'язку зі змінами в чинному законодавстві, на теперішній час законом визначена множинність суб'єктів, що надають послуги в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивачем за первісним позовом оскаржується рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20872463 від 23.04.2015 року.
На час проведення реєстраційних дій діяв Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-15 в редакції від 06.02.2015р. (далі-Закон) та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року в редакції від 01.01.2015 року (далі-Порядок).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 3 Закону встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 9 Закону, яка кореспондується з п. 15 Порядку передбачені повноваження державного реєстратора при проведенні державної реєстрації речових прав.
П. 46 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
- завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
- документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
- заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Спірні правовідносини виникли до моменту створення ОСОБА_8 реєстрації. Права та законні інтереси позивача ОСОБА_8 та його посадовими особами не порушувались, відсутні незаконні дії або бездіяльність, які можуть бути оскаржені позивачем до суду.
Крім того, повідомляємо, що надавати будь-яку правову оцінку рішенням прийнятими органом реєстрації до повноважень якого було віднесено проведення державної реєстрації права власності в період, коли було прийнято оскаржуване рішення, не віднесено до повноважень ОСОБА_8 реєстрації Харківської міської ради.
На теперішній час законодавчо визначена процедура внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 01.01.2016 року визначено підстави внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування.
Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі-Порядок ведення).
Пунктом 41 Порядку ведення, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи вищевикладене, просимо суд відносно заявлених позовних вимог вирішити справу у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
Третя особа Приватний нотаріус ОСОБА_7 заявила про розгляд справи за її відсутності.
Представник позивачів позовні вимоги підтримали, зустрічні вимоги не визнали. В поясненні вказали обставини викладені в мотивуванні позовних вимог.
Щодо зустрічних вимог представник зазначили, про безпідставність, т.я. на їх думку право власності на іпотечну квартиру перейшло до ОСОБА_5 в супереч умовам договору.
Позивачка ОСОБА_1 позов не визнала. Допитана в якості свідка вказала, що їм з чоловіком були необхідні гроші та вони з чоловіком вирішили позичок гроші у відповідача по договору. В забезпечення договору вона уклала договір іпотеки та передала відповідачу квартиру. Відповідач її не попереджав їх про перереєстрацію її квартири у власність відповідача. Вимог про виселення їм не надходило. Крім того, відповідач на заявляв вимог про добровільне передачу квартири в його власність. Борг родини перед відповідачем складав 990760грн. Вона потім знала, що відповідач перереєстрував квартиру у свою власність на підставі договору іпотеки. Після реєстрації квартири у власність відповідача, вони продовжували сплачувати борг і тільки у квітні 2015 року вони узнали про перереєстрацію квартири. В договорі згода на відчуження квартири була надана. Відповідач - ОСОБА_5 брав всі суми яки вони повертали по договору та жодного разу не відмовився від отримання належних сум.
Позивач ОСОБА_14 позов на визнав. В поясненнях наданих суду допитаного в якості свідка вказав, що він уклав договір займу з відповідачем. Вони повертали суму боргу частками. Відповідач вимагав суму боргу по договору значнішу більшу ніж була. В забезпечення суми займа, відповідачу була передана квартира. Відповідач, казав йому, щоб вони звільнили квартиру. Яка була переєстравана на відповідача.
Представник відповідача, позовні вимоги не визнав, зустрічні позовні вимоги підтримав. В поясненні вказав, що до відповідача за договором перейшло право власності на квартиру. Право власності відповідача на вказану квартиру виникло в результаті невиконання умов договору з боку позивача Відповідачі безпідставно не звільняють означену квартиру, а тому перешкоджають в її користуванні відповідачу.
Представник третьої особи ОСОБА_15 вказала, що вона представляє реєстраційну службу. В пояснені вказала, що реєстраційною службою відповідно до договору було здійснено реєстрація право власності реєстратором.
Представник Головного територіального управління юстиції ОСОБА_16 позовні вимоги не визнала. В пояснені вказала, що в минулому році віддбулися зміни в законодавстві, якими повноваження реєстрації права власності були передані до місцевих органів самоврядування. Отже на теперішній час вони не якої реєстрації не проводять. Крім того, представник заявили про подальший розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи пояснення учасників судового засідання, дослідивши і оцінивши в сукупності доказі матеріалів справи, судом встановлені наступні факти та обставини:
Суд вважає доведеним, що 02 листопада 2012 року між ОСОБА_2, як Позичальником і відповідачем, як Позикодавцем, був укладений Договір позики, посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстраційним номером 2710 від 02.11.2012 року.
Відповідно до вказаного договору відповідач передав позивачу, який зобов'язався повернути грошові кошти сумі 990760 грн., строком на 1 рік до 02 листопада 2013 року.
В забезпечення виконання зобов'язання позивача перед відповідачем, позивачка - ОСОБА_1 передала в іпотеку відповідачу, як іпотекодержателю, належну їй на праві власності, трикімнатну квартиру № 43, за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, б. 52, житловою прощею 63,9 м. кв. , загальною площею 117, 2 м. кв.
Після укладення вказаних договорів, позивач повертав кошти відповідачу, що підтверджувався особистою розпискою відповідача в самому Договорі позики.
Означені факти підтверджені вказаними письмовими доказами.
Позивачем в строк повернення грошових коштів вимоги договору виконанні небули та залишок боргу на 02 листопада 2013 року, складав 862270 грн.
05 листопада 2013 року відповідачем при зверненні до нотаріуса була оформлена на ім'я ОСОБА_1 заява, про те, що ОСОБА_14 порушено виконання основного зобов'язання, а саме повернення залишку боргу 862920 грн., строком до 02 листопада 2013 року, встановленого договором позики. В заяві, відповідач запропонував ОСОБА_1 здійснити оплату вищезазначеного боргу у тридцятиденний строк з моменту отримання цього повідомлення. Відповідач попередив, що якщо протягом встановленого строку ця вимога залишиться без задоволення, ним буде прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Зазначена заява від 05 листопада 2013 року була направлена відповідачки поштою, яку вона отримала.
10 лютого 2014 року відповідач отримав у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Свідоцтво (реєстраційний № 298, 701 від 10.02.2014 р.) про те, що 12 листопада 2013 року на ім'я ОСОБА_1 було надіслано заяву про те, що ОСОБА_2 порушено виконання основного зобов'язання, заява була передана ОСОБА_17 поштовими засобами зв'язку.
27 листопада 2013 року, за повідомленням ОСОБА_5 відповіді чи оплати боргу не надходило.
24 квітня 2015 ОСОБА_5 отримав Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_9 про реєстрацію прав та обтяжень № 20872463 від 23 квітня 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру № 43 за адресою: місто Харків, вулиця Клапцова, будинок 52 за ОСОБА_5, про що був зроблений відповідний запис з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 624823863101.
Проте, означені обставини, що стали підставою реєстрації права власності за відповідачем спірного нерухомого майна, містяться в реєстраційної справи тома 2 арк. с.162-190, яки свідчать, про обґрунтованість дій відповідача в частині набуття права власності, щодо укладеного договору кредиту та іпотеки.
Вимогами статті 613 ч.1 ЦК України визначено: Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
В своїх поясненнях наданих позивачами як свідками суду, позивачі визнали, що відповідач жодного разу не відмовився від отримання грошових коштів за договором кредиту, а навпаки отримував повернення кредиту під час коли за ним було зареєстровано право власності на предмет іпотеки.
Отже з аналізу пояснень свідків та вимог ст.613 ЦК України вимоги позивачів в частині: визнати прострочення кредитора за договором позики, укладеним між відповідачем та позивачем, посвідченим Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 є безпідставними.
Вирішуючи вимоги, щодо визнання недійсними п.п. 2.3, 2.4 Договору іпотеки від 02 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_5 (Іпотекодержателем) і ОСОБА_1 (Іпотекодателем і Майновим поручителем), посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (реєстраційний номер 2712 від 02.11.2012 року), судом встановлено, що сторони уклали договір іпотеки який був посвідчений нотаріально, як того вимагає закон України «Про іпотеку»
Вимогами статті 6 ЦК України визначено:
1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Вимогами статті 13 ЦК України визначено:
1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Статею 14 ЦК України визначено: Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи положення означених норм закону, сторони на власний розсуд уклали договорі іпотеки з визначенням прав та обов'язків сторін, а тому даний договір відповідав умовам закону.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
За положеннями ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 215 ЦК України визначено:. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже правових підстав для визнання договору астини договору іпотеки не дійсним, у позивачів відсутні.
Вирішуючи позовні вимоги позивачів в частині:
- поновити порушене право ОСОБА_1 - Іпотекодателя і майнового поручителя за договором іпотеки від 02 листопада 2012р. посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (реєстраційний номер 2712 від 02.11.2012р.) і власника іпотечного майна - трикімнатну квартиру №45, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клапцова, б. 52, житловою прощею 63,9 м.кв., загальною площею 117, 2 м.кв. ;
- скасувати Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_9 про реєстрацію прав та обтяжень № 20872463 від 23 квітня 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру № 43 за адресою: місто Харків, вулиця Клапцова, будинок 52 за ОСОБА_5;
- скасувати запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру № 43 за адресою: місто Харків, вулиця Клапцова, будинок 52, внесений Державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_12 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 624823863101.
Суд вважає, що підстави заявлених вимогам позивачів безпосередньо є вимогами статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Означеною нормою закону визначено: Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Враховуючи заявлені позовні вимоги, положення статті 37 Закону України «Про іпотеку», на час реєстрації право власності, була відсутня оцінка майна, про що вказує представник позивача. Але, суд вважає, що в обов'язок відповідача - ОСОБА_5 не входить виконання тих дій яки визначені означеними вимогами. Вказані вимоги безпосередньо пов'язані з обов'язками третіх осіб, але до них вимог позивачі не заявляють. Таким чином, вимоги заявлені до неналежної сторони.
Вирішення вимог яки заявлені до неналежної сторони, не є підставою в частині визнання за позивачкою - ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру. Отже в даної частині вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо пояснень сторін про оголошення в засобах масової інформації, судом прийняти не можуть, тому що права сторін визначені договорами кретину та іпотеки, а тому на думку суду відповідач діяв у спосіб визначеному в вказаних договорах.
Вирішуючи вимоги відповідача по зустрічному позову:
Вимогами статті 331 ч.1 ЦК України визначено:. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як свідчать докази матеріалів справи правовідносини сторін виникли на підставі укладеної угоди щодо надання кредиту та забезпечення умов кредиту шляхом укладання договору іпотеки. Таким чином, правовідносини сторін щодо нерухомого майна врегульовані як договорами, так і положеннями Закону України «Про іпотеку».
Заявляючи зустрічні позовні вимоги, щодо: зобов'язати позивачів не чинити перешкоди. в користуванні, належної відповідачу на праві приватної власності, згідно підстав статті 331 ЦК України квартирою №43, в будинку №52 по вул. Клапцова в Харкові, відповідачем та представником відповідача суду в межах доказування на підставі статей 10, 60 ЦПК України суду не доведено про перешкоджання позивачами його право в користування та розпорядженні власним майном. Проте правовідносини сторін врегульовані Законом України «Про іпотеку», а тому вимоги заявлені на підставі статті 331 ЦК України, не можуть бути підставою в задоволені означених вимог.
Як встановлено судом, позивачі отримували вимоги відповідача від 10 червня 2015р., про звільнення означеної квартири, що також підтверджено арк.с.53 том.1, але до теперішнього часу квартиру не звільнили.
Статтею 40 Закону України «Про іпотеку» визначено: Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Тому позовні вимоги, щодо виселення відповідачів з житлового приміщення підлягають задоволенню.
Щодо вимог відповідача про стягнення в солідарному порядку з позивачів на користь відповідача моральної шкоди у розмірі 81200 грн., на думку суду заявлені вимоги безпідставні. Так, вимоги відповідача безпосередньо пов'язані з договором кредиту та іпотеки, а тому при укладені договорів, сторона повинна розуміти ро ризики ки виникають при виконанні договорів сторонами.
Крім того вимогами статті 23 ЦК України визначено:
1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Отже, вимоги. Щодо стягнення моральної шкоди суперечать закону, а тому є безпідставними.
Крім того, суд вважає, що заявлені вимоги в частині стягнення витрат понесених відповідачем пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 25000 (двадцять п'ять) тисяч гривень 00 коп., нічім не підтверджені. Суд вважає, довідка щодо витрат від 01 жовтня 2015р. сама по собі не свідчить, що представником було виконанні робота в заявленому розмірі та вказаний розмір відповідає витраченому часу представника при здійсненні своїх обов'язків в договорі представництва повноважень.
З аналізу встановлених обставини, суд вважає, позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 7, 10, 11, 57, 88, 169, 174, 212, 214-215, ЦПК України, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Третіх осіб Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_7, ОСОБА_8 Державної Реєстрації харківського міської ради Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_8 Державної Реєстрації Харківської міської ради Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_8 державної реєстрації Міністерства юстиції ОСОБА_9, про визнання недійсним договору, скасування рішення про реєстрацію прав та обтяжень, скасувати запис про реєстрацію, визнання право власності, відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виселенн осіб задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із вказаної квартири без надання їм іншого жилого приміщення.
В решті позовних вимог ОСОБА_5Ю відмовити.
Скасувати забезпечення позову у виді арешту квартири № 43 за адресою: місто Харків, вулиця Клапцова, будинок 52, накладеного ухвалою суду від 22 грудня 2015р.
Стягнути, з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.
Суддя: В.М.Євтіфієв