Справа № 626/1252/17
Провадження № 1-кп/626/195/2017
Красноградський районний суд Харківської області
Іменем України
04 жовтня 2017 року
Красноградський районний суд Харківської області:
суддя: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурор: ОСОБА_3 ,
потерпілий: ОСОБА_4 ,
підсудний: ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12017220350000440 від 18 липня 2017 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноград, Харківської області, українець, громадянин України, який має середньо-технічну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий: 10.03.2017 року Солом'янським районним судом м. Київ за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік.
17 липня 2017 року ОСОБА_5 перебував за адресою : АДРЕСА_2 , у свого знайомого ОСОБА_4 , скориставшись тим, що потерпілий заснув та не спостерігав за його діями, умисно, таємно, незаконно з корисливих спонукань з метою власного збагачення викрав зі столу мобільний телефон «Самсунг» моделі SGH-X650 та електролобзик «Фіолент» моделі М4-700 Е, чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 1222 гривни.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце події.
Таким чином, своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
09 серпня 2017 року обвинувальний акт надійшов до суду.
20 вересня 2017 року в судовому засіданні між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.
Зі змісту вказаної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнає свою вину у вказаному злочині.
Поряд з цим, згідно угоди обвинувачений та потерпіла дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.185 КК України та узгодили міру покарання останньому за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки її невиконання, дата її укладення та підписи сторін.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_4 також цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений та потерпілий підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладені добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам діючого КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Судом зазначається, що обвинувачений ОСОБА_5 має на своєму утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до розпорядження Красноградської районної державної адміністрації № 267 від 10 липня 2017 року з метою соціального захисту дитини доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_6 . Рекомендовано ОСОБА_5 звернутися до суду з заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 , по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_6 .
Інших родичів у дитини не має.
Суд вбачає суспільний інтерес у соціальному захисті дитини ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 20 вересня 2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначити останньому узгоджену сторонами міру покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази по справі - відсутні.
Судові витрати по справі - відсутні.
Цивільний позов, не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 469-475 КПК України, суд-
Затвердити угоду про примирення від 20 вересня 2017 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 з іншої сторони.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів
Відповідно до ст. 71, ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає та виконується окремо.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва за ч.1 ст.309 КК України виконувати окремо.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя