328/2110/17
05.10.2017
2/328/794/17
Іменем України
05 жовтня 2017 року м.Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представника позивача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в якому просить визнати право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у розмірі 640,00 гривень. В обґрунтування позову зазначає, що позивач з відповідачем з серпня 2005 року по вересень 2010 року проживали однією сім'єю. 18.09.2010 сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час проживання однією сім'є придбали квартиру за адресою Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2. З вересня 2016 року шлюбні стосунки фактично припинені. Після припинення шлюбу сторони не дійшли згоди щодо порядку поділу спільно набутого майна за час шлюбу. У зв'язку з цим позивач змушена звернутися до суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримали з підстав, викладених в ній.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.
Суд з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що 18.09.2010 зареєстрували шлюб ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та Тубольцева(після шлюбу - Антонова) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ЖС №083955, виданим 18.09.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Токмацького районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №15.
З серпня 2005 року по вересень 2010 року позивач ОСОБА_2 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_3
Від шлюбу сторони мають дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖС №157934, дата видачі 12.02.2011, актовий запис за №30 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖС №246243, дата видачі 13.12.2013, актовий запис за №148.
На підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23.12.2010 по справі №2-2162/2010, яке набрало законної сили 04.01.2011, ОСОБА_3 визнано батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з вересня 2016 року.
20.03.2017 шлюб між сторонами розірвано ні підставі рішення Токмацького районного суду Запорізької області по справі 328/502/17, яке набрало законної сили 31.03.2017.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 19.06.2017 по справі 328/1300/17 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання спільних дітей.
Під час проживання однією сім'є сторони придбали квартиру за адресою Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 10.12.2008, посвідченого державним нотаріусом Токмацької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7, за реєстровим номером 2640, відповідач придбав у власність квартиру за адресою: Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2, за ціною 1 000,00 гривень.
Відповідно до довідки ПП «Малі 44» право приватної власності на квартиру за адресою Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 на підставі купівлі-продажу від 10.12.2008.
Позивач з 04 серпня 2010 року зареєстрована в спірній квартирі, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання №278 від 29.06.2017.
Згідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно зі ст.74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Відповідно до ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.ст.60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Як вказує Пленум Верховного Суду України в п.23 Постанови від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Отже, за час спільного проживання однією сім'єю позивачем та відповідачем було набуто наступне нерухоме майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності: квартира за адресою Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2.
Однак з моменту фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин та фактичного розпаду їх сім'ї, яке відбулося у вересні 2016 року, у них виникли непорозуміння щодо подальшого користування та розпорядження спірним майном.
Відповідач утримує у себе правовстановлюючі та технічні документи на спірне майно і позивачу їх не надає.
На пропозиції позивача щодо досудового урегулювання спору також відповідає відмовою, оскільки вважає спірну квартиру своєю особистою приватною власністю.
Між позивачем та відповідачем шлюбний договір не укладався, ніяких домовленостей між ними щодо порядку поділу та визначення розміру часток в спільному майні досягнуто не було, оскільки як вже вказувалося вище, відповідач вважає спірне майно своєю особистою приватної власністю.
Порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя визначений нормами Цивільного та Сімейного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 частини 1 статті 68 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Згідно із ч.2 ст.372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.2 ст.72 Сімейного кодексу України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
Пленум Верховного суду України вказує в п.п.22, 23 Постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного кодексу України та ст.372 Цивільного кодексу України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
В правових позиціях, які містяться в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що вирішуючи питання про поділ майна,що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільні речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК України щодо обов'язкової згоди одного із подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного із них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у спільній частковій власності.
Отже враховуючи те, що спірна квартира є річчю неподільною та те, що позивач не бажає надавати згоду щодо отримання грошової компенсації за належну їй частку спірного майна, таке спірне майно підлягає поділу між позивачем та відповідачем шляхом визначення ідеальних часток кожного з них в цьому майні, які повинні бути рівними (по 1/2 частці квартири кожному), а спірне майно повинно залишитися у спільній частковій власності.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи вищенаведене, та те, що на даний час поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача, є обов'язковим та невідкладним заходом для захисту майнових прав та законних інтересів, а також враховуючи відсутність заперечень про задоволення позову відповідачем, що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законі, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.16, 368, 372, 392 ЦК України, ст.ст.60, 61, 68-72, 74 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2.
Залишити за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою Запорізька область, Токмацький район, село Запоріжжя, вулиця Центральна, 7/2.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, рнокпп НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, витрати по оплаті судового збору у розмірі 640,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: