ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5320/14-ц
провадження № 6/753/489/14
"14" травня 2014 р. Дарницький районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.
за участю секретаря ДРАГА О.А.
сторін :
представника заявника ОСОБА_2
стягувача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
заяву ПУБЛІЧНО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК " ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі в.о. Голови правління О.В. Марковського, заінтересовані особи: ОСОБА_3, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд -
Заявник ПАТ КБ "Індустріалбанк" в особі в.о. голови правління Марковського О.В. звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залучивши в якості заінтересованих осіб: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої слуби Запорізького міського управління юстиції, стягувача ОСОБА_3, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.11. 2009 року у справі № 2-2029/2009 задоволено позов ОСОБА_3 та зобов"язано Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" виконати зобов"язання, передбачені пунктами 1.5, 2.1.5 договору найму від 9 листопада 2000 року, укладеного між АКБ "МТ-Банк" та ОСОБА_3, щодо безкоштовної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 з покладенням на Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" сплати податків та інших втрат, пов"язаних з переоформленням квартири.
В ході розгляду справи ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.08. 2006 року з метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.
17.09. 2010 року Дарницький районний суд м. Києва видав виконавчий лист № 2-2029/2009 про зобов"язання АКБ "Індустріалбанк" виконати зобов"язання, пердбачені пунктами 1.5, 2.1.5 договору найму від 9 листопада 2000 року, укладеного між АКБ "МТ-Банк" та ОСОБА_3, щодо безкоштовної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, загальною площею 101,1 кв. м., з покладенням на Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" сплати податків та інших втрат, пов"язаних з переоформленням квартири.
13.10.2010 року старшим державним виконавцем Берестецькою Т.Е. Орджонікідзевського віділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову № 901/4 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-2029/09 виданого 17.09. 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва.
Станом на сьогодні виконавчий лист не виконано у зв»язку з відсутністю правової можливості та обов»язку боржника по виконанню наведеного вище виконавчого листа, а тому просить виконавчий лист № 2-2029/09 виданий 17.09. 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва визнати таким, що не підлягає виконанню в зв»язку з відсутністю обов»язку боржника повністю та скасувати заходи забезпечення позову у справі, а саме арешт квартири АДРЕСА_1, накладений ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.08. 2006 року.
В судовому засіданні, представник заявника ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 215 від 03.12. 2012 року ( а.с. 207) вимоги підтримала та просила їх задовольнити, пояснивши суду, що рішення суду від 12. 11. 2009 року та виконавчий лист виданий 17.09. 2010 року фактично зобов»язують АКБ «Індустріалбанк» виконати пункти 1.5, 2.1.5 договору найму від 9 листопада 2000 року, укладеного між АКБ «МТ-Банк» та ОСОБА_3, а саме щодо безкоштовної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 з покладенням на АКБ «Індустріалбанк» сплати податків та інших витрат, пов»язаних з переоформленям квартири. Наведена умова в такій редакції міститься в договорі найму житла укладеного 09.11. 2000 року в простій письмовій формі.
Натомість, пункти 1.5, 2.1.5 договору найму від 09.11. 2000 року, укладеного між АКБ «МТ-Банк» та ОСОБА_3, щодо безкоштовної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, загальною площею 101,1 кв. метри:
- є попереднім договором згідно ст. 635 ЦК України, який не передбачає перехід права власності без укладення між сторонами договору окремого договору про безкоштовну передачу квартири;
- відповідно не встановлено обов»язок АКБ «Індустріалбанк» передати у власність ОСОБА_3 саме на підставі договору найму;
- є нікчемними і не створюють юридичних наслідків.
Вказані обставини встановлені рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.02. 2013 року у справі № 335/646/13-ц 2/335/786/2013, в якій брали участь АКБ «Індустріалбанк» і ОСОБА_3 Вказане рішення залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 09.04. 2013 року та набрало законної сили.
Вказане свідчить про відсутність обов»язку АКБ «Індустріалбанк» як боржника передати АДРЕСА_1, на підставі пунктів 1.5, 2.1.5 договору найму від 09.11. 2000 року, що робить неможливим виконання в примусовому порядку виконавчого листа Дарницького райсуду м. Києва від 17.09. 2010 року.
Разом з тим, виконанню рішення суду перешкоджає обтяження квартири арештом на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 09.08. 2006 року з метою забезпечення позову, отже інших механізмів припинення виконання виконавчого листа на сьогодні в порядку передбаченому чинним законодавством не має.
Заінтересована особа, стягувач ОСОБА_3 вимоги не підтримав та просив у їх задоволенні відмовити, свої заперечення передав у письмовому вигляді, яке надійшло через загальну канцелярію за вх. № 22062 від 14.05. 2014 року.
Заінтересована особа, старший державний виконавець Столяренко А.В. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої слуби Запорізького міського управління юстиції, в судове засідання не з»явилася, про день та час повідомлена у відповідності до чинного законодавства, проте, через загальну канцелярію суду за вх. № 17280 від 14.04. 2014 року надіслала письмовий відгук з додатками, в якому просила прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України та розглянути справу без участі державного виконавця ( т.2, а.с. 194- 205).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-2019/09 у двох томах, письмові матеріали додані до заяви за № 753/5320/14-ц, провадження № 6/753/489/14, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви з наступних обставин.
Згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються « Іменем України» і є обов»язковими до виконання на всій її території.
Обов»язкове виконання судових рішень передбачено і Конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про Ратифікацію конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» від 17.07. 1997 року.
Стаття 6 Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12.11. 2009 року у справі № 2-2029 /2009 ( т.2, а.с. 52-62) набрало законної сили 17.03. 2010 року на підставі ухвали колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва ( т.2, а.с. 112-114), тому є обов»язковим для виконання, в зв»язку з чим будь які доводи заявника про його незаконність не мають бути предметом обговорення.
В тому числі, не має бути предметом обговорення і рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.02. 2013 року у справі № 335/646/13-ц 2/335/786/2013 ( т.2, а.с. 181-182) яким відмовлено ОСОБА_6, який не є стороною договору, в позові про визнання пунктів 1.5, 2.1.5 договору найму від 09.11. 2000 року укладеного між АКБ «МТ-Банк» та ОСОБА_3- нікчемними , залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 09.04. 2013 року ( т.2, а.с. 183-184).
Проте, представник заявника посилається не на обставини, встановлені вищезазначеним рішенням, а на мотиви, якими керувався суд при його ухваленні, які ні для кого не є обов»язковими.
Згідно ч.4 ст. 369 ЦПК України суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов»язок боржника відсутній повністю чи частково у зв»язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, зазначеною нормою виконавчий лист визнається судом таким, що не підлягає виконанню, виключно в випадку відсутності ( повного чи часткового) обов»язку боржника в зв»язку з його припиненням, яке може бути здійснене як внаслідок добровільного виконання зобов»язання боржником, іншою особою, так і внаслідок припинення зобов»язання з інших причин - внаслідок ліквідації юридичної особи, внаслідок неможливості його виконання через причини, незалежні від боржника та кредитора, внаслідок прощення боргу, передання відступного тощо.
Разом з тим, зобов»язання заявника , щодо безкоштовної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, загальною площею 101,1 кв. м., з покладенням на Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" сплати податків та інших втрат, пов"язаних з переоформленням квартири, покладеним на заявника судовим рішенням, не припинене будь- яким з способів, передбачених законодавством.
Вимоги заявника зводяться до прохання припинити його зобов»язання за виконавчим листом шляхом визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, тоді як за ст. 369 ЦПК України виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, виключно внаслідок припинення зобов»язання.
Рішення суду, щодо безкоштовної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1, загальною площею 101,1 кв. м., на думку суду, є дійсно рішенням, яке неможливо виконати без участі сторін виконавчого провадження. Виконання таких рішень врегульовано Законом України « Про виконавче провадження», зокрема ст. 75 ч.3 визначено, що в разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника санкції, передбачені ст. 89 цього закону та вносить подання правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності згідно з законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження і повертає виконавчий документ суду чи іншому органу, що його видав. В випадку протиправного невиконання судового рішення, після закінчення виконавчого провадження в зв»язку з відмовою боржником виконати рішення, стягувач має право на відшкодування збитків.
Крім того, учасники виконавчого провадження, а також і державний виконавець можуть звернутися до суду з заявою про роз»яснення рішення, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі або для державного виконавця на підставі вимог ст. 221 ЦПК України та розділу VI ЦПК України, щодо процесуальних питань пов»язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів ( посадових осіб), зокрема ст. 372 щодо укладення мирової угоди в процесі виконання; ст. 373 - відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання.
Проте, як встановлено в судовому засіданні, заявник не скористався своїм правом звернення з вищезазначеними заявами до суду та не виконав свій обов»язок по виконанню рішення суду, передбачений ст. 6 Конвенції «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про Ратифікацію конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» від 17.07. 1997 року, яка гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, а тому вимога заявника про визнання виконавчого листа № 2-2029/09 виданого 17.09. 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню в зв"язку з відсутністю обов"язку боржника повністю, не підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги заявника, скасування заходів забезпечення позову, то в цій частині також не підлягає задоволенню.
Як вбачається із п.10 роз»яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12. 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, поки існує зобов»язання, заходи забезпечення позову не мають бути скасовані, оскільки потреба в них не відпала, що підтверджено ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.06. 2013 року ( т.2, а.с.137-138) та ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 23.10. 2013 року ( т.2, а.с.164-165).
Разом з тим, заявником не ставиться скасування арешту, як для забезпечення проведення процедури виконання рішення суду, за поданням відповідного відділу державної виконавчої служби України.
Твердження представника заявника в судовому засіданні про неможливість укладення договору про відчуження стягувачу квартири в зв»язку з накладенням на неї арешту в якості забезпечення позову, то судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки не грунтуються на нормах матеріального права.
Стаття 49 Закону « Про нотаріат», яка містить виключні підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії з нерухомим майном, як наявність заборони відчуження у відповідному реєстрі.
Проте, статтею 55 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що при посвідченні угод про відчуження або застави жилого будинку, квартири, дачі,
садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.
Підтвердженням вищезазначеного є рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.04. 2014 року про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.07. 2013 року № 175/02-31.
Отже, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 124 Конституції України , ст. 6 Конвенції «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про Ратифікацію конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» від 17.07. 1997 року, ст. ст.154, 369, 218 ЦПК України, п.10 роз»яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12. 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , суд -
В задоволенні заяви ПУБЛІЧНО АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ АКЦІОНЕРНОМУ КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ " ІНДУСТРІАЛБАНК" в особі в.о. Голови правління О.В. Марковського, заінтересовані особи: ОСОБА_3, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання виконавчого листа № 2-2029/09 виданий 17.09. 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва визнати таким, що не підлягає виконанню в зв"язку з відсутністю обов"язку боржника повністю та скасування заходів забезпечення позову у справі, а саме арешт квартири АДРЕСА_1, накладений ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.08. 2006 року, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва протягом п"яти днів з дня її проголошення . У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали, через районний суд.
Повний текст ухвали виготовлено 16 травня 2014 року.
СУДДЯ: ЛЕОНТЮК Л.К.