Справа: № 826/6837/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
03 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
При секретарі судового засідання: Хаврат О.О.
За участі:
Позивача: ОСОБА_2;
відповідача-1: Сахнюк І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.17р. у справі №826/6837/16 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Центральної атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Миронівське відділення поліції Рокитнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та поновлення на посаді
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просив:
визнати рішення Головного управління Національної поліції в Київській області в частині включення ОСОБА_4 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню - протиправними;
визнати дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо проведення атестації позивача - протиправними;
визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) центральної атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №85 о/с від 24.02.2016 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
поновити ОСОБА_4 (М-125040) на посаді інспектора Миронівського відділення поліції Рокитнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 24.02.16р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.17р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Національної поліції в Київській області в частині включення ОСОБА_4 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню; визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії №2 Національної поліції в Київській області щодо невідповідності ОСОБА_4 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом ОП № 15.00002127.0008660 від 21 січня 2016 року; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №85 о/с від 24.02.16р. в частині звільнення ОСОБА_4 зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновлено Позивача на посаді інспектора Миронівського відділення поліції Рокитнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що негативний висновок щодо Позивача зроблено комісією на підставі всебічного розгляду матеріалів та на підставі аналізу наданих Позивачем відповідей за результатами співбесіди.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача-1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, тоді як постанова суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, наказом Національної поліції України від 07.11.15р. відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено прибулого з МВС України ОСОБА_4 на посаду інспектора, з присвоєнням спеціального звання майор поліції.
ГУНП в Київській області прийнято наказ від 23.11.15р. №16 «Про проведення атестування та створення атестаційних комісій».
21.01.16р. Атестаційна комісія №2 ГУ НП в Київській області за результатами розгляду матеріалів та проведеної співбесіди та обговорення більшістю голосів прийняла рішення, оформлене протоколом ОП № 15.00002127.0008660 про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді та його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 136).
За результатами апеляційного оскарження рішення атестаційної комісії, рішення оформлене протоколом ОП № 15.00002127.0008660 - залишено без змін, а скарга Позивача без задоволення (а.с.138).
Наказом від 24.02.16р. №85 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Позивача було протиправно та безпідставно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню; відповідачами не доведено наявності підстав для висновку про невідповідність Позивача займаній посаді; звільнення Позивача відбулось без врахування істотних обставин у справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує таке.
2 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 48 Закону № 580-VІІІ визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції та лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним Законом № 580-VІІІ.
Як свідчать обставини справи, на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ, згідно з наказом від 07.11.15р Позивач був прийнятий на службу в поліцію на посаду інспектора Миронівського відділення поліції Рокитнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, на підставі його заяви від 07.11.15р.
Отже, є підстави вважати, що зазначеним наказом було вирішено питання щодо відповідності Позивача вимогам поліцейського, визначеним у Законі № 580-VІІІ.
Статтею 58 Закону № 580-VІІІ передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
У даному випадку, наказ Національної поліції України від 07.11.15р. «По особовому складу» не містить жодних застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_4 на відповідну посаду, отже Позивач був прийнятий на службу на постійну основу.
Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ не передбачено процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.
У свою чергу, згідно з вимогами статті 57 Закону № 580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Вказані підстави для проведення атестування є вичерпними.
Поряд із Законом України «Про Національну поліцію» правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Законом України від 12.01.12р. № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» (надалі - Закон № 4312-VI).
Так, статтею 1 Закону № 4312-VI визначено, що атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону 4312-VI атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Положеннями частин першої та третьої статті 13 Закону № 4312-VI передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.
Отже, з наведеного вбачається, що метою проведення атестування з будь-яких зазначених у статті 57 Закону № 580-VІІІ підстав, - є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
При цьому, кожна з цих трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність має бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
У даному випадку, наказ ГУНП в Київській області від 23.11.15р. №16 не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ, а лише містить загальне покликання на ст. 57 цього Закону.
Як зазначає відповідач-1 у своїх запереченнях, атестування Позивача було проведено в порядку атестації усіх поліцейських НП в Київській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ.
Втім, такі підстави для призначення атестування, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійної підстави для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними частиною другою статті 57 Закону № 580-VІІІ.
Закон № 580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VІІІ.
Отже, відповідач-1 необґрунтовано розцінив закріплену у частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ мету атестування як самостійну та достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і Позивач, з ціллю визначення можливості його звільнення через службову невідповідність, в той час як конкретні передумови (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування були відсутні та в ході судового розгляду справи відповідачем у такому контексті не доведені.
Крім того, поняття «службова невідповідність» і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям «звільнення у порядку дисциплінарного стягнення».
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 11.03.14р. № 21-13а14.
Колегією суддів встановлено, що питання про притягнення Позивача до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.
За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем-1 необґрунтовано, без зазначення передбачених Законом № 580-VІІІ підстав для атестування включено Позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
Порядок проведення атестування поліцейських визначено Інструкцією, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.15р. № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.15р. за №1445/27890 (далі - Інструкція № 1465).
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 1465 передбачено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Зміст викладених положень Інструкції № 1465 свідчить, що атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.
Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.
Інструкція № 1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.
Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Колегією суддів встановлено, що 21.01.16р. Атестаційною комісією № 2 ГУ НП в Київській області було проведено співбесіду зі ОСОБА_4, результати якої оформлені протоколом ОП № 15.00002127.0008660.
Зі змісту даного протоколу вбачається, що членами атестаційної комісії під час проведення атестування Позивача було досліджено наступні документи:
- декларацію про доходи;
- послужний список (форма 1);
- інформаційну довідку;
- висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади»;
- інформацію з відкритих джерел.
Згідно з даними протоколу ОП № 15.00002127.0008660 членами атестаційної комісії Позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
За результатом розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційна комісія прийняла рішення, що Позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Разом з тим, у вказаному рішенні атестаційною комісією не зазначено мотивації прийнятого рішення, зокрема, не конкретизовано які саме встановлені комісією обставини слугували підставою для прийняття висновку про невідповідність Позивача займаній посаді.
Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність Позивача.
Не надано й переліку питань, які були задані під час проходження Позивачем співбесіди.
Натомість, як вбачається з атестаційного листа, складеного безпосереднім керівником Позивача, ОСОБА_4 за час перебування на посаді зарекомендував себе грамотним, ініціативним працівником, протягом 2015 року введено 132 ІПК карток в ІІПС «Армор» та виконано 67 контролів керівництва. Сумлінно ставиться до виконання функціональних обов'язків; вміє правильно та чітко організовувати роботу в своїй повсякденній діяльності; морально стійкий, здатен переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; вміло володіє табельною вогнепальною зброєю (а.с.17).
Отже, з атестаційного листа вбачається, що Позивач характеризується позитивно та відповідає займаній посаді.
Таким чином, жоден з вказаних матеріалів не дає підстав для висновку, що Позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.
При цьому, будь-які інші документи, які б могли характеризувати Позивача як некомпетентного спеціаліста (заяви чи скарги на дії Позивача, акти службових розслідувань, тощо) атестаційна комісія не досліджувала та відповідачі під час судового розгляду справи суду апеляційної інстанції не надали.
Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, яку обіймав Позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.
Крім того, згідно з даними довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік Позивачем указано достовірні відомості, визначені ч. 5 ст. 5 Законом України «Про очищення влади».
За результатом складання підсумкових заліків за 2014-2015 навчальний рік Позивач отримав задовільні оцінки; за період служби заохочувався 5 разів; на момент проходження атестації непогашених дисциплінарних стягнень не має (а/с 119).
Таким чином, встановлені вище обставини не дають підстав вважати, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність ОСОБА_4 приймалось на підставі повного та всебічного розгляду всіх матеріалів, що були надані до атестування, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.
У свою чергу, процедура проведення співбесіди, як етап атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.
Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Атестаційної комісії № 2 ГУ НП в Київській області, оформлене протоколом ОП № 15.00002127.0008660 від 21.01.16р. не ґрунтується на вимогах закону та прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 24 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Відповідно до пункту 28 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Отже, атестаційний лист, в якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Оскільки рішення атестаційної комісії №2 ГУ НП в Київській області, оформлене протоколом ОП № 15.00002127.0008660 який слугував підставою для видання наказу ГУ НП в Київській області № 85 о/с про звільнення Позивача зі служби в поліції є протиправними, вимога Позивача про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу в частині його звільнення обґрунтовано задоволена судом.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що Позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, Позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Колегія суддів зазначає, що питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути вирішене судом, у разі поновлення особи на роботі, незалежно від того, заявлялась така вимога Позивачем чи ні.
Поряд з цим, судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі не було вирішено питання стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Так, згідно довідки ГУ НП в Київській області №3409/1091011/01-16 від 03.03.16р. середньомісячне грошове забезпечення Позивача складає - 5 720 грн.; середньоденне грошове забезпечення з розрахунку календарних днів - 185,48 грн.
Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку з 24.02.16р. по 06.06.17р. (постановлення судового рішення), що становить 418 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_4 становить 77 530,64 грн. (185,48 грн. х 418).
Правова позиція у спірних правовідносинах відповідає позиції, викладеній у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.11.16р. №11 «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції наслідок не проходження ними атестації».
Відповідно до п.2 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Враховуючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції сплату судового збору на подання апеляційної скарги було відстрочено до ухвалення рішення у справі, судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції підлягає стягненню з апелянта у розмірі 606,32 грн.
Враховуючи неповноту судового рішення в частині забезпечення поновлення порушеного права Позивача, керуючись ст.ст. 11, 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.17р. у справі №826/6837/16 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.17р. у справі №826/6837/16 - змінити та вийти за межі позовних вимог, стягнувши з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77 530 (сімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять) грн. 64 коп.
У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.17р. у справі №826/6837/16 - залишити без змін.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108616) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст постанови складений: 05.10.17р.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.