Справа: № 826/20584/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
04 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової. О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Кривді В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 по справі за її позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І., Фонду гарантування вкладів про:
визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи ПАТ "Банк Камбіо" щодо невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду за договором від 12.09.2014;
зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ПАТ "Банк Камбіо" надати до Фонду гарантування додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду;
зобов'язання Фонду гарантування затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду ПАТ "Банк Камбіо" оновленого переліку вкладників за рахунок ОСОБА_3, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі.
При цьому апелянтка посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як особа, наділена спеціальними функціями щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8.
Судом встановлено, що 12.09.2014 між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк Камбіо" укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_3 у національній валюті, відповідно до умов якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Цього ж дня грошові кошти в сумі 200 000, 00 грн. на рахунок позивачки надійшли з поточного рахунку № НОМЕР_4 у національній валюті від юридичної особи ТОВ «Умедо Груп», що підтверджується меморіальним ордером № 89.
04.12.2014 на підставі постанови Правління НБ України № 782 "Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 04.12.2014 №140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", згідно з яким з 05.12.2014 по 04.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію.
05.12.2014 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Камбіо».
17.02.2015 тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Камбіо" видано наказ № 157 про перевірку вкладів фізичних осіб.
27.02.2015 відповідно до постанови Правління НБ України від 27.02.2015 №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо".
02.03.2015 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо".
10.06.2015 Уповноважена особа у листі № 19/3302 повідомила позивачку про проведення перевірки за її банківським рахунком, зокрема щодо факту безготівкового перерахування грошових коштів з банківського рахунку ТОВ «Умедо Груп» на її рахунок, і операції по цьому рахунку підпадають під ознаки перевірки.
18.06.2015 ОСОБА_3 звернулася до Уповноваженої особи із заявою (вх. № 2955), в якій просила здійснити розблокування виплат та включити її до відповідного реєстру вкладників.
08.07.2015 вона отримала відповідь, де Уповноважена особа посилалась на проведення перевірки за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, зокрема щодо фактів безготівкового перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних та фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в тому самому банку, та, що операції по рахунку ОСОБА_3 підпадають під ознаки перевірки.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази щодо офіційного її повідомлення про невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду.
Вважаючи, що її має бути включено до переліку та реєстру вкладників, ОСОБА_3 звернулася з відповідним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав щодо включення позивачки до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Виключний перелік підстав, за яких Фонд не здійснює виплату вкладникам, а також за якими правочини неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 4 ст. 26 та ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Жодна з цих підстав не застосована до даних правовідносин.
При цьому, обгрунтовуючи свою позицію, Уповноважена особа посилається на те, що на даний час продовжується здійснення перевірки правочину ОСОБА_3 на нікчемність і будь-яких рішень щодо його нікчемності досі не прийнято. А отже, на думку відповідача, права ОСОБА_3 не порушені, а тому позов не може бути задоволений.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією, оскільки невключення позивачки до переліку вкладників на підставі проведення перевірки на нікчемність нормами чинного законодавства не встановлено. Отже, здійснюючи перевірку та не включаючи ОСОБА_3 в перелік вкладників, відповідач своєю бездіяльністю порушує її права на отримання гарантованих коштів, оскільки позивачка не може передбачити строк, на який відкладено її питання.
Також посилання відповідача на постанову НБ України від 04.12.2014 № 782 «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» є безпідставними, оскільки таке рішення НБ України є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 Закону України 4452-VI), а тому ОСОБА_3 не могла і не повинна була знати про його зміст.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
Із цього приводу Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права.
Крім того, в силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.: «…право на ефективний засіб юридичного захисту вважається порушеним і у разі, якщо певна установа чи державний орган приймають рішення, яке неможливо оскаржити, або якщо таке оскарження є неефективними. Право на ефективний засіб юридичного захисту застосовується також і у сфері превентивного захисту від можливих порушень, коли порушення ще фактично не сталося, але є загроза, що воно станеться і завдасть людині шкоди».
Отже, норми, що містяться в ст. 13 Конвенції мають мету - дати людині можливість ефективно захистити своє право від порушення.
Таким чином, оскільки протягом тривалого часу (починаючи з 2015) відсутні будь-які рішення щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачкою та банком, і по теперішній час її не було включено в реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що права ОСОБА_3 порушені та потребують захисту.
Разом з тим, оскільки позовна вимога щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів включити позивачку до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_3, які на час розгляду справи не були порушені, судова колегія дійшла висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 03.02.2015 № К/800/18814/15, від 09.02.2016 № К/800/36215/15, від 01.03.2016 № К/800/21368/15, від 29.03.2016 № К/806/6739/15, від 31.03.2016 № К/804/6995/15.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року - скасувати, постановивши нову про часткове задоволення позову.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, що полягає у невключенні ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5, виданий Ясинуватським МВ УМВС в Донецькій області 09.04.1997, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 12.09.2014;
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича (код ЄДРПОУ 26549700) надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5, виданий Ясинуватським МВ УМВС в Донецькій області 09.04.1997, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_3 у національній валюті від 12.09.2014;
У решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено: 04.10.2017.
Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна
Судді: О.В. Карпушова
М.І. Кобаль
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.