01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Епель О.В.
04 жовтня 2017 року Справа № 826/9807/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представника позивача Прудкої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо закінчення виконавчого провадження № 50141608 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим листом Самбірського міськрайонного суду Львівської області у справі № 452/1092/15-ц;
- визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 17.07.2017 р. про закінчення виконавчого провадження № 50141608 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на думку апелянта, судом було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Самбірським міськрайонним судом Львівської області на виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, видано виконавчий лист від 27.01.2016 р. № 452/1092/15-ц.
На підставі вказаного виконавчого листа відповідачем відкрито виконавче провадження № 50141608, в якому боржником є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».
19.07.2017 р. державним виконавцем прийнято постанову ВП № 50141608 про закінчення виконавчого провадження.
Вважаючи протиправними дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження № 50141608 та постанову від 19.07.2017 р. ВП № 50141608, позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія встановила, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції керувався п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України та виходив з того, що позивач є стороною виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом за результатами розгляду цивільної справи, а тому такий спір не підсудний суду адміністративної юрисдикції.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
Так, відповідно до п. 1, 7 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У ч. 1 ст. 17 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно зі ст. 383, ч. 2 ст. 384 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України закріплено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що спори, які виникають між сторонами виконавчого провадження і органом ДВС з приводу його рішень, дій чи бездіяльності під час виконання судового рішення, постановленого в порядку цивільного судочинства, підлягають вирішенню тим судом, який видав виконавчий документ, і не є спорами публічно-правового характеру у розумінні КАС України, а тому й не підлягають розгляду судами адміністративної юрисдикції.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 825/2566/14, від 24 лютого 2016 року у справі № 6-3077цс15, висновки якого щодо застосування норми права, у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що оскаржувані у цій справі дії та постанова державного виконавця вчинені (винесена) у межах виконавчого провадження, в якому стороною (боржником) є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» і яке було відкрито з приводу виконання рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства, а отже, дана справа повинна вирішуватися судом, який видав виконавчий лист в порядку ЦПК України та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Доводи апелянта про те, що стороною (боржником) виконавчого провадження № 50141608 є Банк, а не Уповноважена особа, апеляційний суд вважає не обґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справ, стороною (боржником) вказаного виконавчого провадження є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», а у відповідності до п. 17 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства та її підсудності суду цивільної юрисдикції.
При цьому, колегією суддів враховується правова позиція, викладена в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» та застосована в рішенні ЄСПЛ від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України», відповідно до якої поняття суду, встановленого законом, також охоплює й питання юрисдикційної належності вирішення справи.
Отже, судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню та постановлено судове рішення з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 04.10.2017 р.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.