Справа: № 750/4723/17 Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
03 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Ганечко О.М.
суддів: Коротких А.Ю.,Літвіної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.08.17 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Маховка Миколи Миколайовича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Маховка Миколи Миколайовича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.08.17 року позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову серії БР № 468124від 03.05.2017 року інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Маховиком Миколою Миколайовичем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.05.2017 року в м. Києві по Броварському проспекту в районі будинку № 3 при зміні напрямку руху та при перестроюванні позивач нібито не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, був зупинений працівником поліції. Тому, інспектором 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Маховиком Миколою Миколайовичем було винесено постанову БР № 468124, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було доведено вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Кодексом України про адміністративні правопорушення у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» , Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395.
Згідно ч. 2 статті 122 КпАП України, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Ч. 2 ст. 258 КУпАП, визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Ст.258 КУпАП, передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, ч. 2 цієї статті визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Ч. 3 цієї ж статті визначає, що у випадках, передбачених ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Ст. 222 КУпАП, визначено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч, 1,2,3 ст. 122 КУпАП відноситься до компетенції органів Національної поліції, від імені яких розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Крім того, пункт 4 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі по тексту - Інструкція) визначає, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом першої інстанції, 19.05.17 року та 14.06.17 року, Листом було направлено до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції запит, яким було витребувано матеріали від 03.05.17 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.(а.с11,19). На що,16.06.17 року та 07.07.17 року Відповідачем було скеровано копію Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БР №468124 відносно ОСОБА_2
Тобто, Відповідачем не було надано на запит суду матеріалів відео фіксації адміністративного правопорушення, за яке було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, Уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і необхідними доказами, одним з яких є відеозапис.
Колегія суддів враховує те, що факт вчинення позивачем правопорушення, безпосередньо за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме:керуючи т.з. при зміні напрямку руху та при перестроюванні не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку, не підтверджується жодними належними і допустимими доказами у розумінні ст. 70 КАС України та ст. 251 КУпАП. В даному випадку матеріали справи не місять жодних доказів (пояснень осіб, свідків; фото або відео фіксації) на підтвердження порушення Позивачем вимог ПДР, окрім висновків посадової особи патрульної поліції, що зафіксовані в оспорюваній постанові.
Стаття 7 КУпАП, передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - є недоведеним.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167,195, 198, 200, 205, 206,212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.08.17 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді:
А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Літвіна Н. М.
Коротких А. Ю.