Справа: № 826/24487/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
03 жовтня 2017 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.
за участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору №006-09511-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США від 27.02.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_3 та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015 року;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №006-09511-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США від 27.02.2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством АТ «Дельта Банк» (Банк) та ОСОБА_3 (Вкладник) укладено договір №006-09511-270212 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США, за яким сума Вкладу складає 50000,00 (п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів); Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу, вказаний в п.1.6. цього Договору, та по 03 березня 2016 року включно; процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 (п'ять цілих п'ять десятих) процентів річних.
Відповідно до пункту 1.10 договору банківського вкладу у разі закінчення строку залучення Вкладу, зазначеного в п.1.3. Договору, Вклад виплачується Вкладнику шляхом виплати готівкою з каси відділення Банку, в якому Вклад було оформлено, відповідно до вимог чинного законодавства України.
У пункті 1.12 зазначено, що у разі дострокового розірвання Договору за ініціативою Вкладника Банк має право здійснювати договірне списання з Рахунку на користь Банку належних сум на умовах п.1.11 цього Договору.
Також, між ПАТ «Дельта Банк» (Банк) та ОСОБА_3.(Вкладник) укладено додаткову угоду №1 до Договору № 006-09511-270215 від 27.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США, згідно з якою сторони домовились викласти п.1.8 Договору у такій редакції: «Зарахування Вкладнику на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.
У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладеним».
Слід зауважити, що Позивачем змінено прізвище «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» у зв'язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб від 22.09.2015 року Серія НОМЕР_1, паспорту НОМЕР_2 та карткою платника податків НОМЕР_3.
З копії платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницьку діяльність №1 від 27.02.2015 року, наданого Позивачем суду апеляційної інстанції, вбачається, що платником ОСОБА_6 перераховано кошти у розмірі 50 000,00 доларів США на вкладний рахунок ОСОБА_3
02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», у якій зазначено, що у зв'язку зі здійсненням банком ризикової діяльності Правлінням НБУ прийнято постанову від 30 жовтня 2014 року №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» з метою вжиття банком заходів для приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства та відновлення його фінансового стану. Проте за даними статичної звітності банк продовжує здійснювати ризикову діяльність, якій притаманні високий ризик ліквідності та недостатність коштів для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками та кредиторами. З часу віднесення до категорії проблемних відбулося погіршення показників та зростання ризиків у його діяльності.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вищевказаної постанови НБУ та п.2 ч.5 ст.12, ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», на підставі якого з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
У подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08 квітня 2015 року №71 внесено зміни та пункт 2 вказаного рішення викладено у такій редакції: « 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно».
Окрім того, згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.
Листом №8821/1796 від 23.09.2015 року Тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» повідомила Позивача про те, що договір банківського вкладу (депозиту) №006-09511-70215 від 27.02.2015 року, укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 є нікчемним згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та наголошено на тому, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
Відповідно до положень ст.ст.3, 4, 26, 27 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом статті 12 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За приписами частини 4 статті 26 Закону №4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Зі змісту наведених правових норм випливає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною 2 статті 26 Закону №4452-VI.
Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.
Згідно з частинами 1, 2 зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини 2,3 статті 37 Закону №4452-VI).
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За нормами частини 5 статті 27 Закону №4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (Положення №14) встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника у Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено пунктами 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 16.09.2015 року №813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, у тому числі, до договору банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015 року №038-29604-240215 що є нікчемним на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, а саме через те, що кошти на рахунок Позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.
22 вересня 2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ «Дельта Банк» прийнято наказ №836 «Про внесення змін до Наказу №813 від 16.09.2015 року», яким внесено зміни до вказаного наказу та додано пункт 1.5 у відповідній редакції з метою недопущення подвійних виплат вкладникам гарантованої суми відшкодування коштів Фондом.
Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Так, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина 3 статті 38 Закону №4452-VI).
За приписами ч.4 ст.38 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до частини 5 статті 38 Закону №4452-VI у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Підставою для віднесення правочинів до категорії нікчемних є те, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Колегія суддів вважає, що зазначена Уповноваженою особою Фонду підстава для віднесення до нікчемного, укладеного між Банком та Позивачем, договору є правомірною та ґрунтується на вимогах Закону №4452-VI та на інших нормах чинного законодавства України.
За приписами ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» від 16.09.2015 року №813 вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеного в Додатку №1, в якому міститься інформація про договір банківського вкладу (депозиту) №006-09511-270215 від 27.02.2015 року (№1908 у цьому переліку).
Зазначений наказ є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим на підставі Закону №4452-VI у редакції, чинній на час його прийняття.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом ст.38 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду повідомляє сторони про виявлення нікчемності укладених правочинів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Вказаний наказ прийнятий Уповноваженою особою Фонду на підставі делегованих повноважень. Невнесення Позивача до числа осіб, які мають право на відшкодування коштів, є наслідком саме прийняття Уповноваженою особою відповідного наказу.
Як вже зазначалось, постановою Національного банку України від 30 жовтня 2014 року ПАТ «Дельта банк» віднесено до категорії проблемних та встановлено певні обмеження у діяльності банку.
Слід також звернути увагу на те, що наказом ПАТ «Дельта Банк» від 03.11.2014 року №2650 «Щодо стабілізації діяльності банку» запроваджено з 04.11.2014 року та забезпечено виконання деяких обмежень у діяльності банку, зокрема: недопущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб фондом гарантування вкладів, окрім договорів, укладених до 04.11.2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків; нездійснення кредитних операцій, у тому числі бездокументарних (гарантії, авалі, акредити), а також не надавати порук та інших зобов"язань.
Як вбачається з заперечень Відповідача, зазначений наказ доведений до відома керівників структурних підрозділів ПАТ «Дельта Банк» 15.01.2015 року, тобто до укладення Позивачем договору банківського вкладу.
Таким чином, в момент укладення договору банківського вкладу між ПАТ «Дельта Банк» та Позивачем 27.02.2015 року діяли обмеження у діяльності банку, визначені вказаним наказом та постановою НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», які були прийняті з метою вжиття банком заходів для приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства та відновлення його фінансового стану.
Між тим, згідно з частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Укладення правочину в час дії певних обмежень у діяльності банку призвело до фактичного збільшення гарантованої суми відшкодування коштів вкладників за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Дана обставина підтверджується також тим, що Позивач звернувся не до банку за поверненням коштів за вкладом, а саме до Фонду гарантування вкладів для відшкодування йому коштів за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування, встановленої законом.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у постанові від 28 січня 2016 року у справі №К/800/40534/15.
Слід звернути увагу також на те, що на момент укладення договору у ПАТ «Дельта Банк» діяли Правила банківського обслуговування фізичних осіб, затверджені Рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від 20.03.2013 року (далі - Правила).
Згідно п.2.1 Правил банківського обслуговування фізичних осіб, правила є системою затверджених і оприлюднених норм, які встановлюють порядок та умови надання банком банківських послуг фізичним особам, пов'язаних зокрема з відкриттям та обслуговування поточних рахунків, відкриттям та обслуговуванням вкладних (депозитних) рахунків та прийняттям від фізичних осіб грошових коштів, що є сумами вкладів.
Відповідно до п.2.6, п.2.7 Правил клієнт, уклавши з банком договір, підтверджує своє ознайомлення та повну і остаточну згоду з такими Правилами.
У разі виникнення розбіжностей між положеннями цих Правил та умовами Договору, положення Правил мають пріоритетну силу і застосовуються сторонами до взаємовідносин, що виникають/діють відповідно до договору, якщо у договорі прямо не передбачено протилежне.
На підставі п.2.12.19 Правил, клієнт (вкладник) не може здійснювати відступлення третім особам прав за договором банківського вкладу (депозиту) без отримання попередньої письмової згоди банку.
За приписами п.5.11 Правил зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника та інших випадків, встановлених нормами діючого законодавства або продуктами банку).
Відповідно до витягу з реєстру операції кошти на рахунок Позивача вносились третьою особою шляхом переказу грошових коштів від ОСОБА_6, що є порушенням умов договору та п.5.11 Правил банківського обслуговування у ПАТ «Дельта Банк».
Щодо укладення додаткової угоди №1 до Договору №006-09511-270215 від 27.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як вже зазначалось, згідно п.5.11 Правил зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або продуктами Банку.
Таким чином, неможливо вважати правомірною підставою для незастосування вказаного пункту Правил, укладення додаткової угоди до договору, оскільки такі Правила є обов'язковими і не можуть змінюватися шляхом домовленостей між сторонами при укладенні правочинів.
Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 статті 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 04 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.