номер провадження справи 12/117/17
22.09.2017 Справа № 908/1547/17
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1547/17
за позовом: Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
про стягнення 47050,65 грн.
за участю:
прокурора - Маруєва Т.В., посвідчення № 023837 від 24.12.2013 року, Бондаренко І.П., посвідчення № 004055 від 13.09.2012 року
представника першого позивача - не з'явився
представника другого позивача - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
представника третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Дніпропетровська місцева прокуратура № 3 звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 32760,68 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3050-ОД від 01.11.2007 року, витрат за використані комунальні послуги в сумі 7941,34 грн. за договором № 1 про відшкодування витрат за використані комунальні послуги від 01.01.2014 року, штрафу в сумі 3276,07 грн., пені в сумі 3072,56 грн., що разом складає 47050,65 грн.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2017 року задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а саме: відкладений розгляд справи на 14.09.2017 року о 10:00.
Разом з тим вказаною ухвалою суду на підставі приписів ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
07.09.2017 року на адресу суду від прокурора надійшли докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.
13.09.2017 року на електронну адресу суду від третьої особи у справі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких остання зазначає наступне:
- між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" був укладений договір оренди № 12/03-3050-ОД від 01.11.2007 року, згідно якого Орендар отримав у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове приміщення навчально-лабораторного корпусу № 3, площею 136,9 кв.м, яке розміщено за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Ушинського, 3 у підвалі 4-х поверхового будинку, що перебуває на балансі Дніпропетровського державного політехнікуму (на теперішній час - Дніпровський державний коледж технологій та дизайну);
- додатковою угодою від 11.11.2014 року договір оренди № 12/03-3050-ОД від 01.11.2007 року було пролонговано з 01.10.2014 року по 28.09.2017 року;
- на підставі листа ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" та акту повернення державного майна від 10.04.2017 року договір оренди № 12/03-3050-ОД від 01.11.2007 року розірвано з 11.04.2017 року;
- згідно з листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 10-02-03061 від 26.05.2017 року станом на 23.05.2017 року відповідно до даних підсистеми Регіонального відділення ІППС «ЕТАП - Оренда» заборгованість з орендної плати до державного бюджету за договором оренди № 12/03-3050-ОД від 01.11.2007 року відсутня.
13.09.2017 року на адресу суду від відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України, в якому останній визнає позовні вимоги в повному обсязі. При цьому вказує, що у зв'язку з тим, що згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 31.01.2017 року (справа № 761/3121/17) було накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", що знаходяться на банківських рахунках в банку наразі відповідач не має фактичної змоги здійснити сплату заборгованості Дніпропетровському державному коледжу технологій та дизайну на підставі договору оренди приміщення. Просить задовольнити позовні вимоги, розгляд справи проводити без участі відповідача та надіслати на адресу відповідача копію рішення у справі.
21.09.2017 року на електронну адресу та через канцелярію суду від прокурора надійшов лист № 78-5870вих.17 від 18.09.2017 року про долучення до матеріалів справи витребуваних документів.
21.09.2017 року на електронну адресу суду від прокурора надійшли письмові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:
- наказом Міністерства освіти і науки України № 93 від 15.02.2008 року Дніпропетровський державний політехнікум було перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський коледж технологій та дизайну»;
- в подальшому відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 268 від 20.02.2017 року Державний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський коледж технологій та дизайну» перейменовано у Дніпровський державний коледж технологій та дизайну;
- вказує, що в порушення п. 5.2. договору відповідач за період з січня 2017 року по квітень 2017 року не сплачував орендну плату своєчасно та у повному обсязі, відтак за вказаний період має заборгованість в сумі 32760,68 грн.
Прокурори в судовому засіданні 22.09.2017 року підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.
Представники позивачів, відповідача та третьої особи в судове засідання 22.09.2017 року не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги позицію прокурора, пояснення першого позивача, позицію відповідача, суд встановив:
Позов прокурора мотивовано тим, що 01.11.2007 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", далі Орендар укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3050-ОД, далі Договір.
До вказаного Договору між сторонами були підписані додаткові угоди від 25.09.2009 року, від 07.12.2011 року, від 11.11.2014 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору (з урахуванням редакції додаткової угоди від 11.11.2014 року) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове приміщення навчально-лабораторного корпусу № 3, далі Майно площею 136,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Ушинського, 3 у підвалі 4 поверхового (будинку, приміщення, будівлі) що перебуває на балансі Дніпропетровського державного політехнікуму, далі - Балансоутримувач, вартість якого визначено згідно зі звітом про оцінку на 04.09.2014 року і становить за незалежною оцінкою 690648,00 грн.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата за базовий місяць розрахунку складає 3907,04 грн., а орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень, листопад 2007 року.
Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 1953,52 грн.;
- 50 % Балансоутримувачу, у розмірі 1953,52 грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Додатковою угодою від 07.12.2011 року внесено зміни до п. 3.6. Договору та встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 4092,06 грн.; 50 % Балансоутримувачу, у розмірі 4092,06 грн.
Пунктом 5.2. Договору передбачений обов'язок Орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні, визначеному у п. 3.6. цього Договору.
В подальшому додатковою угодою від 11.11.2014 року внесено зміни до п. 3.6. Договору та встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 4441,73 грн.; 50 % Балансоутримувачу, у розмірі 4441,73 грн. Також зазначеною угодою пролонговано дію договору оренди з 01.10.2014 року по 28.09.2017 року включно.
Як зазначає прокурор в позові на підставі листа ТОВ «ВКФ «РОМА ,ЛТД» та акту повернення державного майна від 10.04.2017 року, Договір між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області та відповідачем розірвано з 11.04.2017 року.
Прокурор в позові вказує, що відповідач в порушення умов п. 5.2. Договору за період з січня 2017 року по квітень 2017 року не сплачував орендну плату, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 32760,68 грн.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати, прокурор намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 2553,40 грн. на підставі п. 3.8. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.
Поряд з цим за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати, прокурор намагається також стягнути штраф в сумі 3276,07 грн. на підставі п. 3.9. Договору, яким передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Разом з тим, на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3050-ОД від 01.11.2007 року 01.01.2014 року між Державним вищим навчальним закладом «Дніпровський коледж технологій та дизайну», далі Балансоутримувач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", далі Орендар, був укладений договір № 1 про відшкодування витрат за використані комунальні послуги, далі Договір № 1, за умовами якого (п. 1) Балансоутримувач виставляє рахунки за спожиті комунальні послуги орендарем з: теплопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, згідно калькуляції витрат для приміщення площею 136,90 кв.м. Приміщення розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Ушинського, 3 і являється частиною учбово-лабораторного корпусу, який знаходиться на балансі ДВНЗ ДКТД.
Відповідно до п. 2.1.4. Договору № 1 передбачений обов'язок Балансоутримувача, а саме: щомісячно до 7 числа поточного місяця Балансоутримувач виставляє рахунок на відшкодування витрат по комунальним послугам, податку на землю та експлуатаційних витрат на утримання приміщення.
Згідно з п 2.2.1. Договору № 1 Орендар зобов'язується щомісячно, в термін не пізніше 5 днів після отримання виставленого рахунку за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг сплачувати виставлені рахунки, незалежно від фінансових результатів власної господарської діяльності.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору № 1 сторони визначили, що цей договір діє з моменту укладання по 31 грудня 2014 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом місяця після закінчення терміну дії Договору, договір може бути продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.
Прокурор в позові вказує, що в порушення умов Договору № 1 відповідачем не сплачено кошти за використані комунальні послуги, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 7941,34 грн.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо сплати комунальних послуг, прокурор намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 519,16 грн. на підставі п. 2.2.2. Договору № 1. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у разі несвоєчасної сплати за використані комунальні послуги (порушення п. 3.2) Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від нарахованої суми за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди державного майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 10, 12, 18, 26 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.
Нормою ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 3 статті 18 Закону "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Разом з тим приписами ч. 1, 3 ст. 19 вказаного Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, а строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України).
Як свідчать матеріали справи, за актом прийому-передачі від 01.11.2007 року Орендодавець згідно умов договору за участю Балансоутримувача передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення навчально-лабораторного корпусу № 3, площею 136,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Ушинського, 3 у підвалі 4 поверхового (будинку, приміщення, будівлі).
Разом з тим за актом повернення державного майна від 10.04.2017 року нежитлове приміщення навчально-лабораторного корпусу № 3, площею 136,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Ушинського, 3 було повернуто відповідачем балансоутримувачу.
Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 3 Договору.
Так, умовами п. 3.6. Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 50 % до державного бюджету, 50 % Балансоутримувачу, щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
З матеріалів справи вбачається, що Балансоутримувачем за період з січня 2017 року по квітень 2017 року були виписані відповідачу (Орендарю) рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 32760,68 грн., а саме:
- рахунок № 670 від 08.02.2017 року за січень 2017 року на суму 9578,04 грн.;
- рахунок № 22 від 06.03.2017 року за лютий 2017 року на суму 9578,04 грн.;
- рахунок № 30 від 11.04.2017 року за березень 2017 року на суму 10263,87 грн.;
- рахунок № 41 від 12.05.2017 року за квітень 2017 року на суму 3340,73 грн.
Втім, відповідач всупереч прийнятих обов'язків за Договором, оплату орендної плати вчасно та в повному обсязі не здійснив у зв'язку з чим прокурор намагається стягнути з нього заборгованість з орендної плати в сумі 32760,68 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Прокурором доведений суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме неналежне виконання останнім зобов'язання зі сплати орендних платежів у спірний період у розмірі 32760,68 грн. Відповідач наявність заборгованості визнав, станом на момент розгляду справи доказів оплати боргу з орендної плати в повному обсязі суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" заборгованості з орендної плати в сумі 32760,68 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3050-ОД від 01.11.2007 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання зі сплати орендної плати з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дослідивши наданий до матеріалів справи розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки другим позивачем допущена помилка, зокрема при розрахунку пені за рахунком № 30 від 11.04.2017 року у зв'язку з тим, що не враховано, що строк оплати рахунка настав 15.04.2017 року, втім це вихідний день. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за рахунком № 30 від 11.04.2017 року, в якому допущена помилка, за допомогою програми "Законодавство".
Пеня розрахована судом наступним чином:
1) на заборгованість з орендної плати за рахунком № 30 від 11.04.2017 року в сумі 10263,87 грн., строк оплати якої настав 15.04.2017 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 17.04.2017 року, прострочка виникла з 18.04.2017 року
- за період з 18.04.2017 року по 11.07.2017 року (85 днів прострочення) від суми боргу 10263,87 грн. пеня складає 608,24 грн.
Розрахунок пені на заборгованість з орендної плати за рахунками № 670 від 08.02.2017 року, № 22 від 06.03.2017 року та рахунок № 41 від 12.05.2017 року здійснений другим позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" пені на заборгованість з орендної плати підлягають задоволенню частково в сумі 2545,82 грн.
Матеріали справи свідчать, що прокурор за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором намагається стягнути з відповідача штраф за порушення строків оплати орендної плати на підставі п. 3.9. Договору на загальну суму 3276,07 грн. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки мало місце прострочення відповідачем оплати орендної плати за період з січня 2017 року по квітень 2017 року (тобто більше ніж за три місяці), а наданий другим позивачем розрахунок штрафу виконаний у відповідності умов Договору, тому позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" штрафу в сумі 3276,07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Однією з заявлених прокурором позовних вимог є вимога про стягнення з відповідача витрат за використані комунальні послуги в сумі 7941,34 грн. за договором № 1 про відшкодування витрат за використані комунальні послуги від 01.01.2014 року.
До матеріалів справи прокурором були надані рахунки, оформлені Балансоутримувачем на оплату комунальних послуг на загальну суму 10501,34 грн., а саме:
- рахунок № 20 від 06.03.2017 року на суму 5060,60 грн.;
- рахунок № 29 від 11.04.2017 року на суму 3301,03 грн.;
- рахунок № 31 від 11.04.2017 року на суму 1221,41 грн.;
- рахунок № 40 від 12.05.2017 року на суму 511,16 грн.;
- рахунок № 42 від 12.05.2017 року на суму 407,14 грн.
При цьому на рахунку № 20 від 06.03.2017 року зазначено «сплачено 24.03.2017 року - 2560,00, залишок 2500,60 грн.».
Втім будь-яких доказів в підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості за комунальні послуги за вказаним рахунком до матеріалів справи сторонами та прокурором не надано.
Згідно з п 2.2.1. Договору № 1 Орендар (відповідач) зобов'язується щомісячно, в термін не пізніше 5 днів після отримання виставленого рахунку за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг сплачувати виставлені рахунки, незалежно від фінансових результатів власної діяльності.
З аналізу змісту вказаного пункту Договору вбачається, що у Орендаря виникає обов'язок оплатити комунальні послуги через 5 днів після отримання виставленого Балансоутримувачем рахунку на оплату вказаних послуг.
Таким чином, строк виконання обов'язку відповідачем з оплати комунальних послуг залежить від отримання ним рахунків на оплату цих послуг від Балансоутримувача.
З матеріалів справи вбачається, що другий позивач самостійно визнає факт оплати відповідачем рахунка № 20 від 06.03.2017 року на суму 2560,00 грн. Вказані дії відповідача щодо здійснення оплати свідчать про отримання ним вказаного рахунка, а відтак і те, що обов'язок з його оплати настав.
Відтак, залишок заборгованості за комунальні послуги у відповідача за рахунком № 20 від 06.03.2017 року складає 2500,60 грн.
Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач не виконав обов'язку щодо сплати заборгованості за комунальну послуги.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" витрат за використані комунальні послуги підлягають задоволенню частково в сумі 2500,60 грн.
Однак, доказів, які підтверджують направлення або вручення відповідачу вказаних рахунків № 29 від 11.04.2017 року, № 31 від 11.04.2017 року, № 40 від 12.05.2017 року та рахунок № 42 від 12.05.2017 року на оплату комунальних послуг сторонами та прокурором до матеріалів справи не надано.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем вказаних рахунків на оплату комунальних послуг суд позбавлений можливості встановити настання строку оплати вказаних послуг, в тому числі визначити розмір заборгованості за вказані послуги.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" витрат за використані комунальні послуги в сумі 5440,74 грн. за договором № 1 про відшкодування витрат за використані комунальні послуги від 01.01.2014 року слід відмовити.
Матеріали справи свідчать, що другий позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати комунальних послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожним рахунком окремо в загальній сумі 519,16 грн.
Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок за допомогою програми "Законодавство".
Пеня розрахована судом наступним чином:
1) на заборгованість за рахунком № 20 від 06.03.2017 року, враховуючи здійснення часткової оплати вказаного рахунку 24.03.2017 року на суму 2560,00 грн.
- за період з 25.03.2017 року по 11.07.2017 року (109 днів прострочення) від залишку суми боргу 2500,60 грн. пеня складає 193,68 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" пені підлягають задоволенню частково в сумі 193,68 грн.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат за використані комунальні послуги в сумі 5440,74 грн. за рахунками № 29 від 11.04.2017 року, № 31 від 11.04.2017 року, № 40 від 12.05.2017 року та рахунок № 42 від 12.05.2017 року позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" пені на вказану заборгованість також не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 22.09.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 549, 599, 627, 628, 638, 759, 762 ЦК України, ст. 180, 181, 193, 230, 231, 286 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39, код ЄДРПОУ 23855495, на користь:
- Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну, 49000, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 3, код ЄДРПОУ 00301902, заборгованість з орендної плати в сумі 32760 (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 68 коп., пеню в сумі 2545 (дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 82 коп., штраф в сумі 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 07 коп., витрати за використані комунальні послуги в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 60 коп., пеню в сумі 193 (сто дев'яносто три) грн. 68 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України та Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" про стягнення витрат за використані комунальні послуги в сумі 5440,74 грн. за договором № 1 про відшкодування витрат за використані комунальні послуги від 01.01.2014 року та пені в сумі 325,48 грн. - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39, код ЄДРПОУ 23855495, на користь:
- Прокуратури Дніпропетровської області, 49044, м. Дніпро, пр. Карла Маркса, буд. 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, витрати зі сплати судового збору в сумі 1403 (одна тисяча чотириста три) грн. 66 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 27.09.2017 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.