Рішення від 26.09.2017 по справі 910/2910/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017Справа № 910/2910/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"

про стягнення 7 561,08 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Кулик А.М. (представник за довіреністю № 0116-25 від 23.03.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (надалі - відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 7 561,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав, в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат, право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідач надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачеві в задоволенні його вимог, посилаючись на те, що його представника не було запрошено на огляд пошкодженого автомобіля, позивачем не надано копію звіту пошкодженого автомобіля на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, помилковість розрахунків позивача суми страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 28.03.2017р. Крім того, направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Судове засідання 28.03.2017р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017р. розгляд справи призначено на 11.04.2017р.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.04.2017р. у даній справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Супровідним листом № 01-16143/17 від 14.04.2017р. матеріали справи № 910/2910/17 скеровано до експертної установи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. у зв'язку з надходження клопотання судового експерта поновлено провадження у справі № 910/2910/17, повторно зобов'язано позивача оплатити вартість судової експертизи, погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз проведення судової експертизи у даній справі у строк понад два місяці, зобов'язано сторін в строк до 13.06.2017р. включно надати суду необхідні для проведення судової експертизи документи та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

21.08.2017р. до суду від експертної установи надійшов висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 7683/17-54 від 02.08.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017р. поновлено провадження у справі № 910/2909/17 та призначено її до розгляду на 26.09.2017р.

В судове засідання 26.09.2017р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 26 вересня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2015р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0101-15-00254 (надалі - Договір страхування), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе, зокрема, обов'язок по страхуванню автомобіля "Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі також - застрахований автомобіль) зі строком дії з 00:00 год. 19.06.2015р. по 24:00 год. 18.06.2016р.

20.05.2016р. на вул. Січових Стрільців, 68 в м. Києві ОСОБА_3 керуючи автомобілем "Опель", реєстраційний номер НОМЕР_2 не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем "Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкоджень вказаних транспортних засобів.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2016р. у справі №761/17339/16-п ОСОБА_3 за здійснення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно наданого позивачем рахунку-фактури СТО (ТОВ «Автоцентр Київ») №0000127738 від 27.04.2016р. вартість ремонту автомобіля "Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 9 661,08 грн.

Відповідно до Страхового акту № ДККА-50361 від 18.05.2016р. розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 7 561,08 грн.

Враховуючи зазначене, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив страхове відшкодування в сумі 7 561,08 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №9035 від 19.05.2016р. на вказану суму.

Позивачем було направлено на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 26385 від 03.08.2016р. (докази направлення та отримання заяви відповідачем у матеріалах справи) на суму 7 561,08 грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивачем з урахуванням рахунку-фактури СТО (ТОВ «Автоцентр Київ») №0000127738 від 27.04.2016р., на підставі складеного ним Страхового акту № ДККА-50361 від 18.05.2016р. виплачено своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 7 561,08 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, до позивача перейшло право вимоги, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах суми виплаченого страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

З метою правильного та об'єктивного розгляду даної справи, судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо визначення дійсної вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу "Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, внаслідок його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 26.04.2016р. на вул. Січових Стрільців, 68 в м. Києві.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 7683/17-54 від 02.08.2017р., дійсна вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "Шкода", реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, внаслідок його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 26.04.2016р. на вул. Січових Стрільців, 68 в м. Києві складала 7 705,50 грн.

Вказаний висновок судової експертизи, за правилами, встановленими ст. 43 процесуального кодексу, розцінений судом як належний доказ з визначення вартості відновлюваного ремонту застрахованого позивачем автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Так, частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина фізичної особи ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, а відповідальність особи, яка керує транспортним засобом "Опель", реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на дату ДТП, була застрахована відповідачем на підставі Полісу №АЕ/7504622.

Відповідно до ст. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу №АЕ/7504622 розмір франшизи становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., отже, з відповідача має бути стягнуто 7 561,08 грн. (виплачена позивачем сума страхового відшкодування в межах вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 7683/17-54 від 02.08.2017р.

Суд не може погодитись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву щодо не запрошення його представника на огляд пошкодженого автомобіля

Факт ДТП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які були направлені відповідачеві, як разом з заявою на виплату страхового відшкодування, так і разом з позовною заявою.

Розмір шкоди, завданої застрахованому позивачем автомобілю доведений суду належними засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження в ДТП, і також відповідач не спростував розраховану позивачем суму страхового відшкодування.

З урахуванням проведеної у справі судової експертизи з визначення вартості відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, посилання відповідача на не надання позивачем копії звіту пошкодженого автомобіля, судом відхиляються як необґрунтовані.

Як і не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про помилковість зазначеної позивачем дати настання страхового випадку 25.04.2016р. у розрахунку суми страхового відшкодування з огляду на очевидну описку, допущену позивачем та різниці в 60,48 грн. вартості ремонту, зазначеної в рахунку СТО та акті виконаних робіт, оскільки виплачена позивачем сума страхового відшкодування є меншою, ніж вказана у відповідному рахунку та акті та здійснена в межах вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього обов'язку здійснити виплату позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 7 561,08 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/2910/17 позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 7 561,08 грн.

Судовий збір в розмірі 1 600 грн. та судові витрати позивача з оплати вартості експертизи в розмірі 3 714,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (ідентифікаційний код 33637321, адреса: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Н) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (ідентифікаційний код 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана буд. 32, літ. А) 7 561,08 грн. (сім тисяч п'ятсот шістдесят одну гривню 08 коп.) суми страхового відшкодування, 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору та 3 714,00 грн. (три тисячі сімсот чотирнадцять гривень 00 коп.) судових витрат з оплати вартості експертизи.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2017р.

Суддя С.М. Морозов

Попередній документ
69313478
Наступний документ
69313482
Інформація про рішення:
№ рішення: 69313481
№ справи: 910/2910/17
Дата рішення: 26.09.2017
Дата публікації: 06.10.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: