ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.09.2017Справа №910/13091/17
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТИВНИЙ КЛУБ "ОЛІМП"
доПриватного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" в особі відокремленого підрозділу - Департамент екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканал"
простягнення 41 138, 66 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Левківський О.П. - представник за довіреністю;
від відповідача:Драчова М.С. - представник за довіреністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОРТИВНИЙ КЛУБ "ОЛІМП" (далі - позивач, ТОВ "СК "ОЛІМП") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" в особі відокремленого підрозділу - Департамент екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканал" (далі - відповідач) про стягнення 41 138, 66 грн. як безпідставно набутих.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "СК "ОЛІМП" безпідставно перерахувало кошти на адресу Відокремленого підрозділу - Управління екологічного нагляду ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на загальну суму 41 138, 66 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 р. порушено провадження у справі № 910/13091/17 та призначено справу до розгляду на 22.09.2017 р.
У судовому засіданні 22.09.2017 року представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі.
Через загальний відділ діловодства суду позивачем було подано ряд клопотань, зокрема:
1) ТОВ "СК "ОЛІМП" просить суд з метою ефективного захисту прав і законних інтересів позивача визнати у рішенні також неправомірно виставленими відокремленим підрозділом - управлінням екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканад" розрахунків;
2) про витребування у виконавчого органу Київської міської рад: розпорядження або іншого правового акту Київської міської ради відповідно до якого відокремлений структурний підрозділу правління екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканал", нині відокремлений підрозділ - департамент екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" як "контролююча служба" уповноважений оформлювати листи-попередження щодо обов'язку Абонента оплатити Водоканалу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин в10-денний термін та отримувати плату; розпорядження або інший правовий акт Київської міської ради (Київської міської ради) відповідно до якого ПАТ "АК "Київводоканал" уповноважено наділяти відокремлений структурний підрозділ управління екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканал", нині відокремлений підрозділ - департамент екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал", функціями контролюючої служби" відповідно до Правил;
3) про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчого органу Київської міської ради;
4) про виклик для дачі пояснень у судовій справі щодо безпідставного отримання Відокремленим підрозділом - Управління екологічного нагляду ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин в.о. директора Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради ОСОБА_3.
Представник відповідача проти заявленого позову та клопотань позивача заперечував, надав усні пояснення по справі, а також просив суд відкласти розгляд справи.
Суд дійшов висновку, що клопотання позивача будуть розглянуті під час судового процесу.
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 27.09.2017 року.
У судовому засіданні 27.09.2017 року представник позивача продовжував наполягати на задоволенні позову та заявлених раніше клопотань.
Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись, зокрема, й на доводи викладені у письмовому відзиві на позов. Просив суд відмовити позивачеві у задоволенні заявлених ним клопотань.
Розглянувши клопотання позивача та докази на їх обґрунтування, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступні обставини.
Відповідно до положень статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем було долучено до матеріалів справи письмові докази, з яких можна встановити повноваження ПрАТ "АК "Київводоканал" та Департаменту екологічного нагляду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, судом було встановлено, що наявних доказів достатньо для вирішення спору по суті, а заявлені у клопотанні позивача документи жодним чином не впливають на обставини справи та предмет спору.
Чинний ГПК України не передбачає такого джерела доказування, як показання свідків. Однак це не означає неможливості використання як засобів установлення фактичних даних (обставин) у справі письмових та усних пояснень фізичних осіб, яким відомо відповідні дані (обставини). Такі пояснення свідків, оцінюються судом з урахуванням всіх обставин справи та доказів на їх підтвердження.
Пояснення свідків не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 ГПК України; в господарському процесі у суду відсутні правові підстави для виклику в судове засідання та допиту свідків.
Хоч чинний ГПК України не передбачає такого джерела доказування, як покази свідків, однак, це не виключає можливість використання, як засобів установлення окремих фактичних даних (обставин), письмових та усних пояснень фізичних осіб, яким відомі дані (обставини)
У сторони, яка бажає в якості доказу використати пояснення особи, є такі варіанти:
- або просити суд викликати для дачі пояснень осіб, якщо вони входять до кола, визначеного ст. 30 ГПК України;
- або залучити пояснення таких осіб в інший спосіб.
Таким іншим способом є, зокрема, нотаріально посвідчені письмові пояснення, які віднесені до письмових доказів. Проте не виключено, що суд не прийме такі пояснення в якості доказів з посиланням на те, що розділом V «Докази» ГПК України не передбачено такого виду доказів як покази свідків.
Інколи сторона, бажаючи, щоб пояснення певної особи були гарантовано враховані судом та включені до матеріалів справи, подає клопотання про залучення особи в якості третьої особи без самостійних вимог. Проте, слід врахувати, що третя особа зобов'язана мати певний інтерес у вирішенні спору, тобто, рішення по справі повинне мати вплив на її права та/або обов'язки. Лише в такому випадку особу може бути залучено у справу в якості третьої особи, тому подібні клопотання залишаються без задоволення.
Таким чином, залучити до матеріалів справи пояснення свідка в господарському процесі можливо, використавши дозволену термінологію ГПК України - як-то: пояснення осіб відповідно до ст. 30 ГПК України, або ж письмові докази (нотаріально посвідчені пояснення) відповідно до ст. 36 ГПК України.
Проте, розглянувши клопотання позивача про виклик для дачі пояснень в. о. директора Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні з огляду на такі обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (наприклад, факт здійснення господарської операції має бути підтверджений письмовим документом). В зв'язку з цим, суд може дійти висновку про недоведеність можливості встановлення на підставі наданих пояснень осіб фактів, які будуть мати значення для правильного вирішення спору.
Суд може не прийняти письмові пояснення особи в якості доказів з посиланням на те, що ГПК України не передбачено такого виду доказів як покази свідків.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників процесу на той факт, що залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчого органу Київської міської ради не є можливим, оскільки позивачем належним чином не доведено та необґрунтовано яким чином рішення суду може вплинути на права та обов'язки Виконавчого органу Київської міської ради.
Наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 27.09.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
13.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТИВНИЙ КЛУБ "ОЛІМП" (абонент) та Приватним акціонерним товариством "Київводоканал" (постачальник) було укладено договір № 10882/5-08 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яке є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року за № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 року за № 1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 року за № 44/903 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з пунктом 1.5. Договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження умов на скид стічних вод згідно з вимогами чинного законодавства України, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Постачальник має право вимагати від позивача дотримання ним чинних Правил користування, Правил приймання та інших нормативних документів, зазначених у п. 1.1. Договору (пп 3.2.1)) та перевіряти дотримання абонентом вимог, передбачених п. 1.5. Договору (пп 3.2.4 Договору).
Пунктом 4.5 Договору також передбачено, що абонент за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Як вбачається із доводів позивача, ТОВ "СК "ОЛІМП" належним чином виконує прийняті зобов'язання, відокремлений підрозділ - розрахунковий департамент ПрАТ "АК "Київводоканал" не пред'являв товариству жодних вимог за вказаним договором.
Разом з тим, ПрАТ "АК "Київводоканал" уповноважило відокремлений підрозділ - управління екологічного нагляду, нині департамент екологічного нагляду, на проведення перевірки відповідності стічних вод абонента, що скидаються у міську каналізацію та отримання плати за скидання у міську каналізацію стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Позивач також звертає увагу суду на те, що між ТОВ "СК "ОЛІМП" та відокремленим підрозділом - управлінням екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканал" не виникли правовідносини з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Чинне законодавство України не визнає підставою виникнення правовідносин (зобов'язань) безпосередньо з односторонніх актів відокремленого підрозділу суб'єкта приватного права, що уповноважений на здійснення контролю за господарською діяльністю інших суб'єктів господарської діяльності приватного права на основі положення про нього, затвердженого підприємством, тобто виконання владних, управлінських функцій.
Крім того, на обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що юридичні особи для здійснення свої функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, не відноситься до основних видів діяльності ПрАТ "АК"Київводоканал" перевірка відповідності стічних вод абонента, що скидаються у міську каналізацію, вказане право набуте ПАТ "АК "Київводоканал" і не може бути делеговано відокремленому підрозділу.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що ТОВ "СК "ОЛІМП" перерахувало безпідставно на адресу відокремленого підрозділу - управління екологічного нагляду ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал":
-7 581, 88 грн. відповідно до платіжного доручення № 1016 від 26.04.2016 року;
- 2 220, 73 грн. відповідно до платіжного доручення № 1075 від 15.06.2016 року;
- 3 183, 84 грн. відповідно до платіжного доручення № 1155 від 18.08.2016 року;
- 2 478, 46 грн. відповідно до платіжного доручення № 143 від 30.01.2017 року;
- 25 673, 75 грн. відповідно до платіжного доручення № 337 від 26.06.2017 року;
на загальну суму 41 138, 66 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
- по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідач, заперечуючи проти доводів позивача зазначив:
- позов є незаконним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню;
- як Правилами № 37 так і Правилами № 1879 визначено право відповідача здійснювати контроль якості, кількості та режиму скиду стічних вод, зокрема шляхом відбору проб стічних вод з контрольних колодязів юридичних осіб, які скидають свої стічні води до міської каналізації мережі міста Києва;
- у спірний період а саме з лютого 2016 по квітень 2017 років контроль за якістю скинутих позивачем стічних вод до міської каналізації мережі міста Києва здійснювала Управління екологічного нагляду публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі також - Управління), яке діло на підставі Положень про управління екологічного нагляду публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал;
- відповідачем для належного виконання своїх функцій щодо надання комунальних послуг створення відокремлені структурні підрозділи, зокрема управління екологічного нагляду публічно акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (на даний час департамент екологічного нагляду);
- контролю якості стічних вод шляхом відбору проб стічних вод ТОВ ""СК "ОЛІМП" здійснювалося позивачем на підставі та в межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством України.
Як вже зазначалося, взаємовідносини між позивачем та відповідачем щодо скиду стічних вод до міської каналізаційної мережі в спірний період, а саме з лютого 2016 по квітень 2017 (включно) регулювалися Правилами регулювання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженим Наказом Держбуду від 19.02.2002 року № 37, що діяли до 20.05.2017 року (далі - Правила № 37) та Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12.10.2011 року № 1879 (далі - Правила № 1879).
Відповідно до п. 1.2. Правил № 37 ці правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали) та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).
Згідно з п. 2.1. Правил № 37 водоканали мають право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств та здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби) не погоджений з підприємство заздалегідь відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих правилах приймання.
Тобто, Правилами № 37 встановлено, що відповідач має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації міста Києва, оскільки відповідач проводить діяльність надання юридичним та фізичним особам послу з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Києві.
Відповідно до п. 1.2. Правил № 1879, ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації.
Правила № 1879 встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, поряд контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5. Правил № 1879).
Згідно з п. 1.6. Правил № 1879, контроль за виконанням абонентами цих правил здійснюють контролюючі служби.
У пункті 1.3. Правил № 1879 передбачено, що контролюючі служби це Державна екологічна інспекція в м. Києві, Київська міська санітарна епідеміологічна станція та ПАТ "АК "Київводоканал" (яке було перейменоване на ПрАТ "АК "Київводоканал").
Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Відповідно до ч. 4 ст. 64 ГК України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі Положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Відповідачем для належного виконання своїх функцій щодо надання комунальних послуг створені відокремлені структурні підрозділи, зокрема Управління екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканал" (в даний час Департамент екологічного нагляду ПАТ "АК "Київводоканал").
Відповідно до пункту 1.2. Положень про Управління екологічного нагляду (далі також Положення) Управління є відокремленим структурним підрозділом Товариства без права юридичної особи та у своїй діяльності керується законодавством України, Статутом Товариства, рішенням вищого та виконавчого органів Товариства, а також цим Положенням.
Основними цілями діяльності Управління відповідно до п. 2.1. положення, є забезпечення дотримання абонентами вимог природоохоронного законодавства України; контроль за відповідністю вмісту забруднюючих речовин у стічних водах встановленим вимогам.
Відповідно до пункту 2.2. Положень Управління здійснює контроль за хімічним складом стічних вод, що скидаються абонентами до міської системи каналізації (пп. 2.2.2. Положень) та в установленому порядку вживає заходи впливу до абонентів, які порушують природоохоронне законодавство України (пп. 2.2.3. Положень).
Позивач відповідно до п. 4.5. Договору за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Так, на виконання вимог Правил № 37 та Правил № 1879 і умовами договору відповідачем 17.02.2016 року, 18.04.2016, 11.07.2016, 21.12.2016 та 03.04.2017 року здійснювався відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкту ТОВ "СК "ОЛІМП", розташованого за адресою м. Київ, вул. Кулібіна, 11.
За результатами лабораторних досліджень відповідних проб стічних вод були виявлення перевищення Допустимих концентрацій забруднюючих речовин, про що було повідомлено позивачу належним чином.
Так, за результатами лабораторних досліджень позивачу було направлено листи-повідомлення з протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод та листи-попередження з розрахунками плати за скид стічних вод з перевищення Допустимих концентрацій забруднюючих речовин і відповідними рахунками.
Крім цього, ст. 44 Водного кодексу України визначено обов'язки водокористувачів, які зобов'язані, зокрема, дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин. Згідно із ст. 70 Водного Кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускаються лише за умови наявності нормативів, гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Отже, посилання позивача на отримання відповідачем коштів за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин без достатньої правової підстави не обґрунтовані, безпідставні та спростовуються документами, які наявні у матеріалах справи.
З огляду на викладене та враховуючи, що матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено наявність правових підстав для знаходження грошових коштів у розмірі 41 138, 66 грн. у відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТИВНИЙ КЛУБ "ОЛІМП" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 02.10.2017 р.
Суддя Ю.О. Підченко