ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.09.2017Справа №910/12387/17
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»
про стягнення 3836,37 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Єршова С.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» про стягнення заборгованості в розмірі 3836,37 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №16-177-ПР від 30.12.2015 на купівлю-продаж природного газу в частині своєчасної оплати поставленого позивачем газу.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 239,85 грн. 3% річних, 636,53 грн. інфляційних втрат та 2959,99 грн. пені, за порушення останнім зобов'язання із своєчасної оплати поставленого за договором газу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газовик» (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір №16-177-ПР на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору, продавець передає покупцеві у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 газ в обсязі 46,000 тис. куб. м.
Обсяги газу, що планується передати за договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу (п.2.1.1 Договору).
Згідно з п.3.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №3 від 31.03.2016), продавець передає покупцю у загальному потоці газу: у разі передачі газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу у газопостачальну систему; у разі передачі імпортованого газу - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.
Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі газу після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальністю, пов'язану з правом власності на газ.
Відповідно до п.3.2 Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.3 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №3 від 31.03.2016) визначено, що не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою. У разі не підписання продавцем акту приймання-передачі газу, продавець письмово повідомляє покупця про причини не підписання акта.
У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, такі дії (бездіяльність) з боку покупця вважаються односторонньою відмовою покупця від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період. При цьому покупець не має права заперечувати проти не поставки продавцем газу на його користь за цим договором за відповідний період.
За умовами п.4.1 Договору, кількість газу, яка передається покупцю, визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.
У відповідності до п.5.2 Договору, ціна за 1000 куб. м газу становить 6398,00 грн. без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу.
До спалити за 1000 куб. м природного газу - 6398,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7677,60 грн.
Згідно з п.5.4 Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Відповідно до п.6.1 Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №3 від 31.03.2016), оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.
У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 14-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.11.1 Договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.12.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою №1 від 01.02.2016 сторони погодили з 01.02.2016 внести зміни до п.5.2 Договору, виклавши його у наступній редакції: Ціна за 1000 куб. м газу становить 6239,00 грн. крім того ПДВ - 20%, всього до сплати з ПДВ - 7486,0 грн.
Додатковою угодою №2 від 26.02.2016 сторони погодили з 01.03.2016 внести зміни до п.5.2 Договору, виклавши його у наступній редакції: Ціна за 1000 куб. м газу становить 6255,00 грн. крім того ПДВ - 20%, всього до сплати з ПДВ - 7506,0 грн.
Додатковою угодою №4 від 29.04.2016 сторони погодили з 01.05.2016 внести зміни до п.5.2 Договору, виклавши його у наступній редакції: Ціна за 1000 куб. м газу становить 5532,00 грн. крім того ПДВ - 20%, всього до сплати з ПДВ - 6638,40 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві природний газ в обсязі 2,053 тис. куб. м. на загальну суму 15762,11 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять.
Відповідачем, в свою чергу, розрахунки за поставлений природний газ проведено несвоєчасно, що підтверджується сальдо відповідача та випискою по операціях по рахунку відповідача, оригінали яких наявні у матеріалах справи.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно зі ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт існування неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем газу належним чином підтверджений наявними в матеріалах справи документами..
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 636,53 грн. інфляційних втрат та 239,85 грн. трьох відсотків річних.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за період з 14.02.2016 по 21.08.2016, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог законодавства та підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2959,99 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з лютого 2016 по серпень 2016 відповідно до якого сума пені становить 2959,99 грн., суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам закону та договору, відтак зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема виконання передбачених договором зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого позивачем газу.
На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 39; ідентифікаційний код 32736800) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 85 коп. 3% річних, 636 (шістсот тридцять шість) грн. 53 коп. інфляційних втрат, 2959 (двi тисячi дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 99 коп. пені, та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 02.10.2017
Суддя Я.В. Маринченко