02.10.2017 Справа № 904/7806/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (м. Покровськ, Донецької області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баріон" (м. Дніпро)
про стягнення витрат на виправлення недоліків, допущених під час виконання робіт за специфікацією № 2 від 15.06.2016, у загальному розмірі 105 979 грн. 31 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: Дорофієнко С.В. - представник (довіреність № 10/07-01 від 10.07.2017)
від відповідача: Герасименко В.М. - представник (довіреність № 85 від 12.09.2017)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баріон" (далі - відповідач) витрат на виправлення недоліків, допущених позивачем під час виконання робіт за специфікацією № 2 від 15.06.2016, у загальному розмірі 105 979 грн. 31 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання специфікації № 2 від 15.06.2016 відповідачем були виконані роботи, за результатом яких було виготовлено вал-шестерню та колеса, але після прийняття робіт позивачем було виявлено, що виготовлена продукція містить істотні недоліки (численні глибокі тріщини металу на поверхні обох конічних коліс). У зв'язку з вказаними обставинами, позивач звернувся до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, яким за результатами дослідження виготовленої продукції було складено висновок про те, що причиною утворення гартувальних тріщин на представлених на дослідження двох колесах конічних є неналежним чином виконана термічна обробка коліс, а саме: гартування з підвищеною швидкістю охолодження (вартість вказаного дослідження склала 5 284 грн. 80 коп.). В подальшому, враховуючи ту обставину, що відповідач не мав наміру брати участь у дослідженні виявлених у роботі недоліків та їх виправлені, позивач самостійно вирішив проблему неякісно виконаної роботи за власний рахунок. Так, позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський ливарно-індустріальний союз" поковку для переробки конічних коліс вартістю 69 792 грн. 00 коп. та замовлено у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 її механічну обробку, вартість якої склала 30 902 грн. 51 коп. На підтвердження вказаних витрат позивач долучив платіжні доручення про сплату 5 284 грн. 80 коп. (вартість експертного дослідження), 69 792 грн. 00 коп. (вартість поковки) та 30 902 грн. 51 коп. (вартість механічної обробки). Посилаючись на норми статей 852 та 853 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути вказані витрати з відповідача.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 49928/17 від 12.09.2017), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на слідуюче:
- позивачем було порушено норми щодо досудового врегулювання спру;
- для виконання робіт саме позивачем надавався матеріал для виготовлення виробів, вказаних у специфікації до договору, але матеріал був наданий без сертифіката якості; будь-яких первинних документів, які б підтверджували походження та виробника поковок, також надано не було;
- щодо експертного дослідження результату виконаних робіт, які проводилися лише візуально за допомогою лупи і лінійки, достеменно визнати вину відповідача неможливо, а висновок експерта № 1260 від 19.08.16 не є належним доказом вини відповідача в появі щілин, так як не доведено природу прояву цих щілин та не додані докази належної якості самих поковок. Так, проведено лише візуальний аналіз зовнішнього стану деталі та теоретично, з підстав особистої уяви експерта щодо обставини наявності щілин, зроблено висновок про вину відповідача, через проведення ним неналежним чином виконаної термічної обробки коліс, а саме: гартування з підвищеною швидкістю охолодження. Таке твердження є безпідставним, належним чином експертом не доведене
- позивач безпідставно стверджує, що відповідач не мав наміру брати участь у виправленні виявлених у роботі недоліків, так як з такою пропозицією позивач до відповідача не звертався; пропозиція була лише щодо взяття участі в експертному дослідженні;
- позивач на свій розсуд виправив недоліки за власні кошти, без погодження з відповідачем та при відсутності його відмови від виправлення недоліків, що є порушенням пункту 2.1.5. договору позивачем;
- відповідач не визнає появу тріщин, як недоліки своєї роботи, а визнає наявність їх як наслідок надання позивачем неякісної поковки і таку позицію відповідача неможливо розглядати, як відмову останнього у виправленні виявлених недоліків відповідно до пункту 2.1.5. договору;
- виготовлені деталі відповідають умовам договору підряду № 21/04/2015 від 21.07.2015 так як будь-яких конкретизованих вимог в договорі не викладено;
- статтею 858 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має права, якщо інше не встановлено договором або законом своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування свої витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. При цьому, перелік дій замовника законодавчо вичерпний;
- з договору підряду № 21/04/2015 від 21.07.2015 не вбачається відступів від умов договору підряду, які погіршили роботу або роблять непридатною продукцію для використання відповідно до договору;
- пунктом 3 частини 1 статті 858 Цивільного кодексу України передбачено, що позивач має право вимагати від відповідача (підрядника) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором;
- з тексту договору підряду № 21/04/2015 від 21.07.2015 не вбачається право позивача, як замовника, на усунення недоліків;
- позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою усунути недоліки, які позивач виявив;
- відповідно до пункту 2.1.5. договору підряду, саме підрядник має усувати недоліки. До відзиві на позовну заяву відповідач також додав клопотання про долучення до матеріалів справи експертного висновку завідувача кафедри термічної обробки металів Національної металургійної академії України від 12.09.2017 "Про причини утворення тріщин в металі колеса конічного РПП 18.00.02, виготовленого з давальної поковки...".
Від позивача надійшла заява (вх.суду 50299/17 від 13.09.2017), в якій він надав витребувану судом інформацію.
У судове засідання 13.09.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представником позивача у судовому засіданні 13.09.2017 було викладено зміст позовних вимог, наведено доводи в їх обґрунтування.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.09.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 13.09.2017 судом було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні у сторін додаткових доказів.
Враховуючи вказане, у судовому засіданні 13.09.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 02.10.2017.
Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції. Крім того, судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи; розгляд справи відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.суду 52944/17 від 27.09.2017), в яких він зазначав, що позивач неправомірно звернувся для усунення виявлених недоліків до третіх осіб, не сповістивши, при цьому, відповідача навіть про результати експертного дослідження. Більше того, відповідач звертає увагу суду, що від проведення робіт з виправлення виявлених недоліків він не відмовлявся. В подальшому, також неправомірно, позивач використав продукцію, виготовлену відповідачем та визнану висновком експерта невиправним браком, під час виготовлення нової продукції. При цьому, доказів такого використання матеріали справи не містять. Відповідач також звертав увагу, що позивачем були порушені норми статі 858 Цивільного кодексу України, яка регулює спірні правовідносини.
Від позивача надійшли письмові пояснення (вх.суду 53523/17 від 02.10.2017), в яких він зазначав таке:
- чинне законодавство не передбачає обов'язкового досудового врегулювання спору;
- спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладання специфікації № 2 від 15.06.2016, яка є окремим договором;
- спірні колеса після отримання висновку експерта були передані для виправлення недоліків третім особам, та відповідачу повторно не передавалися;
- позивач правомірно листом № 05-08/16 від 05.08.2016 відмовився від договору підряду;
- оскільки відповідач у відповідності до норм пункту 1 частини 1 статті 847 Цивільного кодексу не повідомив замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника, всі ризики за виконання робіт покладаються на відповідача;
- вина відповідача у виконанні неякісної роботи підтверджується висновком експерта.
У судове засідання 02.10.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представником позивача у судовому засіданні 02.10.2017 було викладено зміст додаткових письмових пояснень, наведено доводи в їх обґрунтування.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 02.10.2017 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.10.2017 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача,
Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 21.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баріон" (далі - підрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (далі - замовник, позивач) було укладено договір підряду № 21/04/2015пд (далі - договір, а.с.13-16), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати по завданню замовника та у відповідності з умовами договору весь комплекс робіт, пов'язаних з ремонтом (або виготовленням) обладнання, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (пункт 1.1. договору).
У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони прийшли до згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2015 включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань. Дострокове розірвання договору допускається виключно за згодою обох сторін. Договір вважається розірваним після завершення всіх розрахунків між сторонами.
Так, під час розгляду справи судом позивач посилався на те, що вказаний договір припинив свою дію 31.12.2015, а спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі специфікації № 2 від 15.06.2016, яка є окремим договором. Припинення дії договору у вказану дату також не заперечував і відповідач.
Однак, суд не може погодити з такими доводами сторін, з огляду на слідуюче.
У пункті 9.3. договору у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на один календарний рік на тих самих умовах, які передбачені договором.
Так, матеріали справи не містять доказів звернення жодної зі сторін договору до іншої із заявою протягом місяця з 31.12.2015 про розірвання вказаного договору.
Більше того, у пункті 8.1. договору сторони передбачили, що всі зміни та доповнення до договору можуть бути внесені при погодженні на це обох сторін та оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами до договору .
У відповідності до умов пункту 1.2. договору вартість та характер робіт визначається в додатках (специфікаціях) до договору, які є його невід'ємною частиною.
У відповідності до вказаних умов, в рамках договору, позивачем та відповідачем було підписано специфікацію № 2 від 15.06.2016 - Додаток до договору № 21/04/2015пд від 21.07.2015, в якій сторони погодили слідуюче:
- найменування видів робіт - виготовлення вал-шестерні конічної РПП 18.00.001 та колеса конічного РПП18.00.02 (з давальницьких заготівок) на суму 49 520 грн. 02 коп.;
- умови оплати: 50% передоплати протягом 3-х банківських днів після підписання специфікації, відповідно виставленого рахунку. Інші 50% - протягом 3-х банківських днів після письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження;
- строк виконання робіт складає - 60 календарних днів з моменту перерахування передоплати;
- інші умови договору залишаються без змін (а.с.17).
Отже, виходячи із вказаних обставин, суд не погоджується з доводами позивача, що спірні відносини виникли не на підставі договору підряду № 21/04/2015пд від 21.07.2015, а на підставі специфікації № 2 від 15.06.2016, яка є окремим договором.
При цьому, доказів зміни чи визнання недійсним договору підряду № 21/04/2015пд від 21.07.2015 сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2 договору склад робіт за договором визначається на підставі кошторисів, калькуляцій, дефектних відомостей та вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Строки виконання робіт визначається технічним станом обладнання та погоджується сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до вказаних умов, у специфікації № 2 від 15.06.2016 сторонами були погоджені умови щодо строків виконання робіт, а саме: 60 календарних днів з моменту перерахування передоплати.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).
Так, у специфікації № 2 від 15.06.2016 сторонами було погоджено вартість виготовлення вал-шестерні конічної РПП 18.00.001 та колеса конічного РПП18.00.02 (з давальницьких заготівок), яка склала 49 520 грн. 02 коп.
В оплату вказаних робіт відповідачем було виставлено рахунок № 15-0616/02 від 15.06.2016 на суму 49 520 грн. 02 коп. (а.с.20).
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як було вказано вище, у специфікації № 2 від 15.06.2016 сторонами було визначено такі умов оплати: 50% передоплати протягом 3-х банківських днів після підписання специфікації, відповідно виставленого рахунку. Інші 50% - протягом 3-х банківських днів після письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження.
У відповідності до вказаних умов, позивачем виконання робіт, обумовлених специфікацією, було оплачено наступним чином:
- платіжним дорученням № Д00001676 від 19.07.2016 на суму 4 300 грн. 01 коп., з призначенням платежу: "За нарізання зуба та термообробку, на підставі договору № 21/04/2015пд від 21.07.2015, рахунок № 15-0616/02 від 15.06.2016" (а.с.21);
- платіжним дорученням № Д00001857 від 02.08.2016 на суму 45 220 грн. 01 коп., з призначенням платежу: "За виготовлення вал-шестерні, на підставі рахунка № 15-0616/02 від 15.06.2016" (а.с.22).
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором щодо оплати.
Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.2002) - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (типова форма № КБ-3, що затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.2002).
Так, у пункті 1.3. договору сторонами було погоджено, що передача обладнання для ремонту та його повернення здійснюється по акту приймання-передачі обладнання.
При цьому, стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначає позивач, відповідач відвантажив результати виконаних робіт позивачу 02.08.2016. Разом з результатом робіт були передані акти виконаних робіт, які позивачем не були підписані, оскільки в виконаних роботах були виявлені дефекти.
Підписаний лише зі сторони відповідача акт виконаних робіт від 02.08.2016 наявний в матеріалах справи (а.с.19).
При цьому, відповідно до умов пункту 2.4. договору, якщо замовник після приймання робіт виявить відступлення від умов договору підряду або інші недоліки, які не можуть бути встановлені при звичайному способі її приймання (скриті недоліки), замовник зобов'язаний також негайно повідомити про це підрядника.
У відповідності до вказаних умов договору, позивач листом № 04/08/2-1 від 04.08.2016 звернувся до відповідача із проханням надіслати компетентних представників 05.08.2016 о 10:00 для сумісного обстеження дефектів коліс конічних РПП18.00.02, отриманих після виконання механічної та термічної обробок 03.08.2016. Позивач у листі також повідомив, що у випадку неявки представників відповідача акт обстеження буде складений в односторонньому порядку (а.с.23).
У відповідь на вказаний лист відповідачем було надано лист № 70 від 08.08.2016, в якому він вказав слідуюче:
- при проведенні цементації та термообробки деталей (дотримання технології для сталі 18х2Н4А виконується:18 годин цементація, 920 градусів закалки на маслі);
- зауважено, що в сертифікатах, наданих позивачем, не відмічено проходження ультразвукового випробування або інших випробувань на мікротріщини;
- відповідач вважає, що мікротріщини побачити візуально будь-хто не зміг, оскільки заготовки були максимально обточені (проводилася підгонка під чистові розміри), а після термообробки вони розкрилися;
- відповідач вважає, що поковки були виготовлені з неякісного металу, або від недогріву металу при виготовленні самих поковок (а.с.27).
В подальшому, позивачем було направлено відповідачу заяву № 05-08/16 від 05.08.2016, в якій він вказав таке:
- при огляді результатів робіт були виявлені істотні недоліки, а саме: численні глибокі тріщини металу на поверхні обох конічних коліс. Листом від 04.08.2016 № 04/08/2-1 підрядника було повідомлено про це з проханням направити компетентного представника. Підрядником було проігноровано виклик, ніяких мір для сумісного обстеження спірних коліс не зроблено;
- для вирішення питання про якість був запрошений експерт торгівельно-промислової палати та представник підприємства-виготовлення поковок;
- даною заявою, керуючись статтями 853, 857, 858, 859 Цивільного кодексу України, замовник (позивач) повідомив, що підрядником (відповідачем) було допущено істотні недоліки в роботі, які не можуть бути усунуті, така робота стороною замовника не приймається, акт виконаних робіт не підписується;
- у зв'язку з викладеним, ТОВ "Донбаська індустріальна компанія" відмовляється від договору та вимагає добровільного повернення сплачених за роботу грошових коштів в розмірі 49 520 грн. 02 коп. (а.с.24). Докази направлення та отримання вказаної заяви 15.08.2016 відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с.25-26).
Аналізуючи зміст листів № 04/08/2-1 від 04.08.2016 (позивача) та 70 від 08.08.2016 (відповідача), суд приходить до висновку, що між сторонами виник спір щодо якості виконаних робіт, оскільки позивач вважав причиною виникнення тріщин неякісно виконану роботу відповідача, а відповідач посилався на неякісний матеріал, який було надано самим позивачем, та вказував, що під час виконання робіт було дотримано всі технологічні вимоги.
У разі виникнення спору щодо якості робіт, сторони у пункті 2.3. договору передбачили механізм його вирішення, а саме: у випадку виникнення між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин за вимогою будь-кого з них повинна бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, якщо експертизою встановлено відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. В цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
У відповідності до вказаних умов договору, позивач листом № 11/08-01 від 11.08.2016 звернувся до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому виклав зміст спору щодо якості робіт, у зв'язку з чим та керуючись статтею 853 Цивільного кодексу України, просив провести експертне дослідження двох комплектів вал - шестерні конічної РПП 18.00.001, а також колеса конічного РПП18.00.02. та встановити причини виникнення тріщин в металі (а.с.28).
Яке вбачається з матеріалів справи, листом № 1260 від 22.08.2017 Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, позивачу було надіслано висновок експертного дослідження № 1260 від 19.08.2016 (а.с.29).
У вказаному висновку експерт зазначив, що представлені на дослідження два колеса конічні РПП18.00.02 є невиправним браком через наявність невиправних дефектів (гартувальних тріщин) у відповідності до положень, що викладені в ГОСТ 15467-79 і довідковій науково-технічній літературі. Причиною утворення гартувальних тріщин на представлених на дослідження двох колесах конічних РПП18.00.02 є неналежним чином виконана термічна обробка коліс, а саме: гартування з підвищеною швидкістю охолодження (а.с.30-32).
Вартість проведення вказаного експертного дослідження склала 5 284 грн. 80 коп. та відповідно до платіжного доручення № 406 від 16.08.2016 повністю була оплачена позивачем (а.с.33).
При цьому, суд не може прийняти до уваги експертний висновок завідувача кафедри термічної обробки металів Національної металургійної академії України від 12.09.2017 "Про причини утворення тріщин в металі колеса конічного РПП 18.00.02, виготовленого з давальної поковки...", оскільки він не спростовує висновків, викладених у висновку № № 1260 від 19.08.2016, а лише вказує про необхідність дослідження металу деталі (отже, дослідження самого виробу), що на теперішній час є неможливим, оскільки під час розгляду справи позивачем було повідомлено, що спірний виріб було перероблено та використано під час виготовлення нової деталі третьою особою - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, а також доводи відповідача щодо причини виявлених недоліків, яка полягає в неякісному матеріалі (поковки), який було надано позивачем, судом також враховано, що відповідно до статті 847 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.
При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо наявності зауважень чи претензій відповідача щодо наданого позивачем матеріалу (поковки).
Крім того, відповідно до статті 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Таких доказів матеріали справи також не містять, отже вказані заперечення не приймаються до уваги судом.
Таким чином, суд приймає до уваги висновок експертного дослідження № 1260 від 19.08.2016 та вважає його належним доказом неякісного виконання робіт, обумовлених специфікацією № 2 від 15.06.2016, відповідачем.
Щодо вимог позивача про стягнення 5 284 грн. 80 коп. вартості експертного дослідження, проведеного Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, суд зазначає слідуюче.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, у пункті 2.3. договору сторони погодили, що у випадку виникнення між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин за вимогою будь-кого з них повинна бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, якщо експертизою встановлено відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. В цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Як було вказано вище, експертним висновком Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено вину Товариства з обмеженою відповідальністю "Баріон" у виявлених недоліках та вказано, що причиною їх утворення є неналежним чином виконана термічна обробка коліс, а саме: гартування з підвищеною швидкістю охолодження.
Отже, у відповідності до умов пункту 2.3. договору витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача.
Враховуючи, що вартість експертного дослідження № 1260 від 19.08.2016 в сумі 5 284 грн. 80 коп. відповідно до платіжного доручення № 406 від 16.08.2016 повністю була оплачена позивачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 284 грн. 80 коп. є правомірною, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів оплати експертного дослідження в сумі 5 284 грн. 80 коп., а також повернення вказаної суми позивачу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за сумі 5 284 грн. 80 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 5 284 грн. 80 коп. вартості проведення експертного дослідження є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак, підлягає задоволенню.
Як вказує позивач, в подальшому, враховуючи ту обставину, що відповідач не мав наміру брати участь у дослідженні виявлених у роботі недоліків та їх виправлені, позивач самостійно вирішив проблему неякісно виконаної роботи за власний рахунок.
Так, листом № 22-28/1 від 22.08.2016 позивач звернувся до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 із запитом про можливість виправити брак у конічних колесах, строки та вартість такої роботи (а.с.34).
Листом б/н від 26.08.2016 ФОП ОСОБА_3 відповів, що переробка коліс можлива, строк виконання роботи може становити 25-30 календарних днів, вартість робіт за два колеса - 30 902 грн. 51 коп. Крім того, у своєму листі він зазначив, що для переробки коліс знадобиться поковка розміром не менше 670x450 з маркою сталі не нижче ЗОХ. Таку поковку позивачу необхідно придбати додатково (а.с.35).
Листом № 27-28/2 від 27.08.2016 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський ливарно-індустріальний союз" із запитом про можливість поставити необхідну поковку та вартість такого товару (а.с.37).
Листом від 29.08.2016 № 29/08 ТОВ "Донбаський ливарно-індустріальний союз" надало відповідь про можливість поставити поковку 670x450 мм за ціною 69 792 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с.38).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський ливарно-індустріальний союз" поковку для переробки конічних коліс вартістю 69 792 грн. 00 коп. та замовлено у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 її механічну обробку, вартість якої склала 30 902 грн. 51 коп.
На підтвердження вказаних обставин позивач долучив до матеріалів справи такі докази:
- договір поставки № 02/01/2015 від 02.01.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаський ливарно-індустріальний союз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (покупець) (а.с.39-42), специфікацію від 30.08.2016 до вказаного договору, у якій сторони погодили поставку товару - поковки Ф670х450 сталь 30Х вартістю 69 792 грн. 00 коп. (а.с.44); видаткову накладну № 89 від 30.08.2016, яка підтверджує поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаський ливарно-індустріальний союз" Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" поковки вартістю 69 792 грн. 00 коп. (а.с.45);
- договір на виконання робіт по механічній обробці № 08/12/1МО від 08.12.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (а.с.48-49); специфікацію від 02.09.2016 до вказаного договору, в якій сторони визначили найменування робіт - переробка колеса конічного РПП 18.00.02 шляхом механічної обробки поковки 670х450 ч.В-01.00.001, ч.С-02.00.002, вартість яких складає 30 902 грн. 51 коп. (а.с.50); акт наданих послуг № 2 від 20.09.2016 на суму 30 902 грн. 51 коп. (а.с.55);.
Також, в матеріалах справи наявні платіжні доручення про оплату позивачем:
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбаський ливарно-індустріальний союз" поковки для переробки конічних коліс вартістю 69 792 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № Д00002530 від 05.10.2016 (а.с.56);
- Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 її механічну обробку, вартість якої склала 30 902 грн. 51 коп., що підтверджується платіжним дорученням № Д00002647 від 18.10.2016 (а.с.57).
Звертаючись із вимогами про стягнення 69 792 грн. 00 коп. та 30 902 грн. 51 коп. додаткових витрат, позивач посилається на норми частини 1 статті 852 Цивільного кодексу України, яка вказує про те, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустивінші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом па відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо не встановлено договором. На підтвердження вказаних витрат позивач долучив платіжні доручення про сплату 5 284 грн. 80 коп. (вартість експертного дослідження), 69 792 грн. 00 коп. (вартість поковки) та 30 902 грн. 51 коп. (вартість механічної обробки), а всього 105 979 грн. 31 коп. Отже, посилаючись на норми статей 852 та 853 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути вказані витрати з відповідача.
Щодо вимог про стягнення 69 792 грн. 00 коп. та 30 902 грн. 51 коп. витрат на усунення недоліків, суд зазначає слідуюче.
За умовами статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Приписами статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до частини 1 статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Так, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із вимогою безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк або пропорційного зменшення ціни роботи.
Більше того, сам позивач у позовній заяві та під час розгляду справи судом стверджував, що після отримання висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз не звертався до відповідача із будь-якими вимогами щодо виправлення допущених ним недоліків, а відразу звернувся до третіх осіб, пояснюючи це можливим зривом строків виконання його зобов'язань за іншим договором.
Водночас, умовами договору підряду № 21/04/2015пд від 21.07.2015 не передбачено можливості та порядку залучення замовником третіх осіб для усунення виявлених недоліків, а також обов'язку підрядника повністю компенсувати замовнику відповідні витрати та завдані збитки, а згідно з пунктом 2.1.5. договору саме підрядник, а не треті особи, зобов'язаний був усунути недоліки робіт, виявлені замовником при прийманні робіт або в процесі експлуатації в строк, погоджений сторонами.
Аналогічні висновки викладені у постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2017 у справі № 922/3615/16.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з відповідача 69 792 грн. 00 коп. вартості поковки та 30 902 грн. 51 коп. вартості механічної обробки, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаних вимог.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баріон" (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31828992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська індустріальна компанія" (85303, Донецька область, м. Покровськ, вулиця Дніпропетровська, будинок 130-А, кімната 204; ідентифікаційний код 32897273) - 5 284 грн. 80 коп. - витрат на проведення експертизи, 79 грн. 79 коп. частину витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 04.10.2017.
Суддя Ю.В. Фещенко