02 жовтня 2017 року Справа № 922/4327/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Карабаня В.Я.,
Корнілової Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
на рішеннягосподарського суду Харківської області від 28.02.2017 р. (суддя Бринцев О.В.)
та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 р. (судді: Россолов В.В., Гетьман Р.А., Тихий П.В.)
у справі№922/4327/16 господарського суду Харківської області
за позовомУправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс"
простягнення 51 422 грн. 47 коп.
за участю представників:
від позивачане з'явились
від відповідачане з'явились
У грудні 2016 року Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" (далі - відповідач) про стягнення орендної плати та нарахованої на неї пені.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 42 621 грн. 64 коп. боргу по орендній платі за період з 28.09.2015 р. по 31.01.2017 р. та 8 800 грн. 83 коп. пені за період з 06.11.2015 р. по 14.02.2017 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2017 р. у справі №922/4327/16 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42 621 грн. 64 коп. орендної плати. В частині позовних вимог про стягнення пені позов залишено без розгляду.
Так, місцевий господарський суд визнав доведеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем із внесення орендної плати у заявленому до стягнення розмірі. Одночасно, враховуючи ненадання позивачем на вимогу суду належного розрахунку пені, господарський суд першої інстанцію дану позовну вимогу залишив без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 р. рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2017 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 39 922 грн. 00 коп. основної заборгованості та 5 085 грн. 62 коп. пені.
Вказана постанова мотивована здійсненим судом перерахунком заявлених до стягнення заборгованості з орендної плати та пені.
Не погодившись з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення місцевого господарського суд щодо визнання договору оренди припиненим.
На думку скаржника, суди безпідставно вийшли за межі позовних вимог та визнали договір оренди припиненим, у зв'язку з тим, що сторонами не було дотримано такої умови його пролонгації, як проведення своєчасної оцінки орендованого майна.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 р., касаційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2017 р.
В судове засідання 02.10.2017 р. представники сторін не з'явились.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12.04.2000 р., за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвальної частини №№ I, Iа, Iб загальною площею 54,4 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 5, літ "Ап".
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, до вказаного договору оренди сторонами неодноразово вносились зміни щодо продовження строку його дії та розміру орендної плати, які оформлювались відповідними додатковими угодами. Додатковою угодою №16 від 11.10.2013 р. договір №1752 від 12.04.2000 р. було викладено в новій редакції.
Відповідно до п.п. 3.2., 3,5 договору оренди (в редакції додаткової угоди №16 від 11.10.2013 р.) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Харкова та пропорції її розміру, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №566/11 від 23.12.2011 р. Базова орендна плата становить за жовтень 2013 року - 1 476 грн. 45 коп. Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.
При цьому, за умовами п. 3.4 договору №1752 від 12.04.2000 р. (в редакції додаткової угоди №16 від 11.10.2013 р.) нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати), що закріплено в п. 3.10 договору оренди (в редакції додаткової угоди №16 від 11.10.2013 р.).
Згідно з п. 3.11. договору оренди (в редакції додаткової угоди №16 від 11.10.2013 р.) у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати.
В п. 10.1 договору оренди (в редакції додаткової угоди №17 від 27.10.2014 р.) зазначено строк дії договору: з 12.10.2014 р. по 12.10.2015 р.
В той же час, сторони передбачили та виклали в п. 10.5. договору оренди (в редакції додаткової угоди №16 від 11.10.2013 р.), що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. У разі якщо на момент подовження дії договору оренди остання оцінка орендованого майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження договору оренди проводиться оцінка об'єкта оренди.
За своєю правовою природою договір №1752 від 12.04.2000 р. є договором оренди комунального майна.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з нормами ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Крім того, правовідносини, які виникають на підставі оренди комунального майна, також регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Позивач стверджує, що відповідач неналежно виконував свої обов'язки з внесення орендної плати внаслідок чого за період з 28.09.2015 р. по 31.01.2017 р. утворилась заборгованість в розмірі 42 621 грн. 64 коп.
Крім того, позивач на підставі п. 3.10 договору оренди вказує на обов'язок відповідача сплатити 8 800 грн. 83 коп. пені за період з 06.11.2015 р. по 14.02.2017 р., нарахованої на відповідну заборгованість.
Заперечуючи проти вказаних вимог позивача, відповідач зазначив, що укладений між сторонами договір оренди є припиненим з 12.10.2015 р., оскільки сторонами не дотримано передбачених договором умов його пролонгації, зокрема, своєчасно не проведено оцінку орендованого майна.
Попередні інстанції погодились з наведеним твердженнями відповідача, однак, з огляду п. 3.4 договору та враховуючи, що орендоване майно не було повернуто орендарем, суди прийшли до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача орендної плати за спірний період.
При цьому, апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунку заявлених позовних вимог, з урахуванням здійснених відповідачем проплат, та визнано, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 39 922 грн. 00 коп. орендної плати та 5 085 грн. 62 коп. пені.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з наведеними висновками господарських судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Як зазначено в ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідний припис закріплено і в ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма також міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
За приписами ст. 795 Цивільного кодексу України договір найму припиняється з моменту повернення наймачем предмету договору найму, що оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що укладений сторонами договір оренди припинив свою дію з 12.10.2015 р. і, одночасно, стягнули з відповідача орендну плату за період з 28.09.2015 р. по 31.01.2017 р., нараховану на підставі вказаного договору.
Стягуючи орендну плату за спірний період, попередні інстанції керувались п. 3.4 договору, яким, за висновками судів, встановлено право орендодавця на власний вибір здійснювати нарахування орендних платежів та пені до моменту розірвання договору або до моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) майна.
При цьому, попередніми судовими інстанціями встановлено, що у даному випадку об'єкт оренди відповідачем повернуто не було і відповідний акт сторони не підписували.
Зважаючи на викладене, судова колегія Вищого господарського суд України вважає висновки попередніх судових інстанцій щодо припинення договору оренди з 12.10.2015 р. та можливості застосування до регулювання правовідносин між сторонами у період з 28.09.2015 р. по 31.01.2017 р. його положень, такими, що суперечать один одному.
Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 р. передбачено, що, відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, справа №922/4327/16 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого господарському суду першої інстанції необхідно встановити фактичні обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема: надати належну правову оцінку дії договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12.04.2000 р. у часі та вирішити питання про наявність у відповідача обов'язку сплатити на користь позивача 42 621 грн. 64 коп. боргу по орендній платі. та 8 800 грн. 83 коп. пені, з огляду на підстави заявленого позову.
Отже, під час нового розгляду справи №922/4357/16 місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 р. та рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2017 р. у справі №922/4327/16 скасувати.
Справу №922/4327/16 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя А.С. Ємельянов
Судді: В.Я. Карабань
Ж.О. Корнілова