про повернення позовної заяви
02.10.2017 Справа № 904/8684/17
Суддя Рудь І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Новоукраїнського районного центру зайнятості, м. Новоукраїнка Кіровоградської області
до ТОВ «Пром Гарант Плюс», м. Дніпро
про стягнення 2 933 грн. 13 коп.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу визначено обов'язок суду витребувати документи і матеріали, які є необхідними для вирішення спору.
Позовна заява № 02-21/944/03 від 25.09.2017р. підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 54, ч. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником на підставі довіреності або іншого документу, що підтверджує повноваження представника.
Вказана позовна заява подана Новоукраїнським районним центром зайнятості та підписана директором ОСОБА_2, але до позовної заяви не надано доказів на підтвердження повноважень директора ОСОБА_2, а саме наказу про призначення на посаду, витягу з реєстру тощо.
Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Крім того, позивачем при зверненні до господарського суду з позовною заявою порушено вимоги п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу, відповідно до якого позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за їх наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб).
Всупереч зазначеним вимогам у позовній заяві зазначене неповне найменування відповідача.
Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов тощо.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Додані до позовної заяви копії документів не можуть бути прийняті господарським судом в якості доказів на підтвердження позовних вимог, оскільки завірені особою (директор ОСОБА_2), повноваження якої не підтверджені належним чином.
Водночас, позивачем не подано належних доказів надсилання відповідачу та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів, як це передбачено ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З аналізу вищенаведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.
Тобто, при поданні позовної заяви, позивачем, прокурором має бути доданий фіскальний чек відділення поштового зв'язку та опис вкладення з переліком документів, що направляються стороні.
З врахуванням вищенаведеного, надані позивачем копії фіскального чеку та опису вкладення від 25.09.2017р. не можуть бути належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки не містять ознак оригіналу. Більш того, вказані копії завірені особою, повноваження якої не підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого господарського суду України від 13.03.2017р. по справі №904/6061/16.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Виходячи з викладеного позовна заява з доданими матеріалами підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись п. п. 1, 2, 3, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток на 15 арк., в тому числі поштовий конверт.
Суддя І.А. Рудь