03 жовтня 2017 року Справа № 910/278/17
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.
розглянув касаційну скаргу дочірнього підприємства "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" Національної акціонерної компанії "НАДРА УКРАЇНИ", м. Львів,
на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017
зі справи № 910/278/17
за позовом дочірнього підприємства "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" Національної акціонерної компанії "НАДРА УКРАЇНИ" (далі - Підприємство), м. Львів,
до приватного акціонерного товариства "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД" (далі - Товариство), м. Київ,
про зобов'язання вчинити дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про спонукання останнього до виконання умов договору від 04.01.2001 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі, та угоди від 01.11.2016 про розірвання зазначеного договору, в частині скликання Комітету з управління договору, а також розгляду фінансово-господарських результатів, починаючи з 2015 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/278/17 (суддя Демидов В.О.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 (судді Власов Ю.Л. - головуючий, Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням, зокрема на недоведеність позивачем обставин порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором від 04.01.2001 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі, та за угодою про розірвання договору, відповідно недоведеність порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
02.10.2017 Вищим господарським судом України одержано клопотання Товариства про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з тим, що представник Товариства, який здійснював захист інтересів останнього у даній справі, перебуває у щорічній відпустці, відповідно, Товариству необхідно залучити фахівця у галузі права для представництва його інтересів в суді.
Оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, клопотання Товариства про відкладення розгляду касаційної скарги судом не задоволено.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 04.01.2001 Підприємством та Товариством (як інвестором) укладено договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі (далі - Договір), відповідно до умов якого учасники за даним договором зобов'язується шляхом об'єднання майна, майнових прав, виробничого, наукового потенціалу та зусиль спільно діяти для досягнення господарської мети;
- відповідно до пункту 1.2 Договору предметом цього договору є здійснення спільної інвестиційної діяльності по створенню необхідних виробничих потужностей для експлуатації родовища; ведення спільної виробничо-господарської діяльності по видобутку продукції в процесі розвідки, освоєння і розробки родовища з використанням виробничих потужностей і основних фондів, створених в процесі спільної діяльності; розподіл продукції, отриманої в результаті спільної діяльності;
- згідно з пунктом 5 Договору учасники Договору зобов'язані виконувати свої обов'язки по договору, в тому числі і зв'язані з майновою участю у спільній діяльності в розмірі, порядку і засобами, передбаченими Договором і затвердженими програмами спільної діяльності;
- відповідно до пункту 7.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 17.10.2006 № 3) для прийняття рішень щодо здійснення спільної діяльності створюється Комітет з управління, який складається з 6 осіб. До складу Комітету з управління будуть входити по три представники від кожного з учасників. Головою Комітету з управління перший рік спільної діяльності є представник інвестора. В подальшому головою Комітету з управління обираються представники учасників по черзі;
- згідно з пунктом 7.4 Договору засідання Комітету з управління є правомочним, якщо на них присутні всі члени Комітету (як зазначено у пункті 7.3 Договору);
- відповідно до пункту 7.5 Договору рішення Комітету з управління приймаються простою більшістю голосів шляхом відкритого голосування. В тому випадку, якщо голоси членів Комітету з управління розділились порівну при вирішенні операційних питань спільної діяльності, то питання передається на доопрацювання і повторний розгляд Комітету з управління;
- відповідно до пункту 7.6 Договору Комітет з управління приймає рішення з наступних питань спільної діяльності: затверджує Програми спільної діяльності; затверджує бюджет спільної діяльності; приймає рішення про розпорядження спільним майном, включаючи визначення порядку реалізації продукції спільної діяльності;
- згідно з пунктом 7.7 Договору засідання Комітету з управління проводиться 1 раз на квартал або частіше на прохання одного із учасників;
- відповідно до пункту 7.8 Договору порядок створення і функціонування Комітету з управління визначається Положенням про Комітет з управління, яке затверджується всіма учасниками. Згідно з поясненнями сторін спору передбачене Договором Положення про Комітет з управління сторонами не складалося та не затверджувалося;
- згідно з пунктом 14.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 17.10.2006 № 3) термін дії договору продовжується на час дії ліцензії від 12.08.2003 № 2337;
- 27.10.2016 відбулося засідання Комітету з управління Договору, на якому були присутні представники сторін, що підтверджується копією протоколу № 2/2016 засідання Комітету з управління Договору;
- 01.11.2016 сторонами укладено угоду про розірвання Договору (далі - Угода), відповідно до пункту 1 якої сторони погодили розірвати Договір у зв'язку з тим, що досягнення мети спільної діяльності стало неможливим, у зв'язку з чим учасники зобов'язуються вжити заходи щодо завершення спільної діяльності;
- відповідно до пункту 2 Угоди сторони домовилися скликати Комітет з управління Договору в порядку, передбаченому статтею 7 Договору та розглянути фінансово-господарські результати, починаючи з 2015 року;
- згідно з пунктом 13 Угоди сторонами визнається, що Договір є чинним та дійсним до моменту виконання всіх умов даної угоди, та до моменту зняття його з податкового обліку в органах державної фіскальної служби;
- 20.12.2016 позивач листом № 01-1840/07 звернувся до відповідача з пропозицією у найкоротші терміни організувати та провести засідання Комітету з управління Договору.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для спонукання відповідача до виконання умов Договору та Угоди, в частині скликання Комітету з управління Договору, а також розгляду фінансово-господарських результатів, починаючи з 2015 року.
Згідно з приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Як вірно встановлено у вирішенні спору судом апеляційної інстанції, позовна вимога позивача про спонукання відповідача до виконання умов Договору та Угоди в частині скликання Комітету з управління Договору та розгляду фінансово-господарських результатів за своєю правовою природою є способом захисту права шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з приписами частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги наявність Договору, Угоди про розірвання Договору та їх умови, встановивши, що умови укладених сторонами Договору та Угоди про його розірвання не покладають на відповідача обов'язку скликати Комітет з управління Договору та розглядати фінансово-господарські результати, починаючи з 2015 року; врахувавши відсутність доказів на підтвердження того, що позивач звертався до членів Комітету з управління Договору про проведення засідання Комітету для розгляду фінансово-господарських результатів, починаючи з 2015 року, а також відсутність доказів на підтвердження скликання за ініціативою позивача засідання Комітету з управління Договору, визначення ним (позивачем) дати, місця проведення засідання та порядку денного, направлення відповідного повідомлення відповідачу, - дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором та за Угодою про розірвання договору, відповідно недоведеність порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з чим на законних підставах відмовили у задоволенні позову.
Доводи Підприємства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті вцілому з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 зі справи № 910/278/17 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірнього підприємства "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" Національної акціонерної компанії "НАДРА УКРАЇНИ" - без задоволення.
Суддя В. Палій
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Студенець